Дисертація є першою працею в українській історіографії, у якій системно досліджено історичні пісні та думи у записах дорадянського періоду у контексті висвітлення народного сприйняття суспільно-політичних процесів і збройних конфліктів у Гетьманщині середини XVII - 60-х рр. XVIII ст. У ній вперше при дослідженні поетичного фольклору Гетьманщину було виділено як окремий територіальний сегмент; з'ясовано періодизацію тогочасних подій і явищ крізь призму історичних пісень і дум, порівнюючи з сучасною історіографією. Простежено, як їхні сюжети, через народне сприйняття, відтворюють багатовекторність суспільно-політичного буття українців; на основі цих сюжетів обгрунтовано думку, що населення Гетьманщини розвивалось у руслі загальноєвропейських тенденцій і водночас набуло чимало своєрідних рис через впливи козацтва та чумацтва як двох специфічно національних явищ. Встановлено, що історичні пісні та думи містять низку альтернативних суджень, оцінок і характеристик щодо подій в Гетьманщині середини XVII - 60-х рр. XVIII ст., якщо порівнювати з наявними в історіографії дослідницькими інтерпретаціями. Матеріали дисертації дозволили сформувати більш комплексне бачення історії цього регіону, а також діяльності його непересічних суспільно-політичних діячів.