У контексті розвитку народної та сценічної хореографії вперше досліджено жіночі танці. Проведено історико-культурний і мистецтвознавчий аналіз за напрямами, а саме: українські жіночі танці у побуті у контексті календарно-річної та сімейної обрядовості, а також поза обрядами; сценічні варіанти українських жіночих танців у народно-сценічній хореографії та за умов оперно-балетних вистав на національні теми. Доведено, що обрядові жіночі танці у процесі естетизації набули самостійного художнього значення, дали поштовх для подальшого розвитку необрядових танців. Відзначено, що український народний жіночий танець зазнав активного переосмислення у сценічних інтерпретаціях балетмейстерів народно-сценічної та класичної хореографії, що доводить правомірність віднесення до комплексу народної хореографічної культури фольклорних артефактів та похідних сценічних форм.

Відзначено, що народні жіночі танці виступають важливою складовою українських обрядів. Досліджено процеси зародження та історичного розвитку українських жіночих танців на основі аналізу весняно-літньої календарної обрядовості. Встановлено, що специфіка жіночих танців полягає в органічній єдності слова, мелодії, танцювальних рухів та драматичної дії.

Досліджено психолого-педагогічні аспекти навчальної діяльності при підготовці студентів хореографічного напрямку у вищих навчальних закладах. Охарактеризовано професійне педагогічне спілкування, що є запорукою в підготовці високопрофесійних фахівців у галузі хореографічного мистецтва. Проаналізовано стилі спілкування викладача зі студентською академічною групою під час навчальних занять, де важливим етапом роботи є підготовка та створення сумісних творчих проектів. Визначено оптимальний стиль спілкування в студентських хореографічних групах, який має вплив як на навчальний процес у цілому, так і на самопідготовку та реалізацію індивідуально-групових завдань зокрема. Сформульовано основні вимоги до педагогічної діяльності, де головними мають бути студент та його розвиток, а також захоплення своєю професією, досконале володіння психолого-педагогічною технікою та делікатність.