Представлены результаты сравнительного изучения состава кишечной микрофлоры у больных синдромом раздраженного кишечника (I группа) и неспецифическим язвенным колитом (II группа). У пациентов группы I выявлено пролиферацию аэробного звена оппортунистических микроорганизмов (родов Klebsiella, Proteus and Pseudomonas), у пациентов II - увеличение количества анаэробов, как спорообразующих, так и бактероидов, а также сульфатредуцирующих бактерий и грибов рода Кандида.

Проанализированы данные литературы о лечении синдрома раздраженного кишечника (СРК), определены возможности применения отилония бромида при СРК. Результаты, полученные в ходе исследований, позволяют рекомендовать отилония бромид в качестве терапии выбора при СРК. Также не отрицается необходимость применения других лекарственных препаратов (пробиотиков, противодиарейных или слабительных средств), но они являются препаратами второго ряда и должны применяться, когда возможности монотерапии исчерпаны.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-52

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано визначення епідеміології синдрому подразненої кишки. Висвітлено поняття про дисбактеріоз, а також розкрито значення для здоров'я людини мікрофлори кишки. Розглянуто динаміку складу бактеріальної флори під час синдрому подразненої кишки в останні 10 років. Наведено клінічний перебіг синдрому подразненої кишки, критерії діагнозу, класифікація. Розкрито особливості клініки синдрому подразненої кишки після антибактеріальної терапії. Висвітлено питання забезпеченості водорозчинними вітамінами хворих на синдром подразненої кишки. Подано шляхи лікування синдрому подразненої кишки.

Рассмотрены особенности клиники и динамика микрофлоры у больных с синдромом раздраженной кишки. Обследовано 50 пациентов (24 с констипационным типом СРК и 26 человек с диарейным типом). Полученные данные демонстрируют снижение уровня нормосимбиотов (лактобактерий, бифидобактерий) на фоне увеличения роста условно-патогенной флоры (Proteus, Citrobacter, Klebsiella, Escherichia), грибов рода Candida. Вышеуказанные изменения встречаются чаще и выражены интенсивнее в группе с диарейным типом СРК. Определена безопасность использования препарата лациум в лечении. Показано, что препарат эффективно устраняет симптомы кишечной диспепсии, положительно влияет на микрофлору толстой кишки.

Оптимізовано діагностику та лікування синдрому подразненої кишки (СПК) та розглянуто стан мікробіоценозу у 102-х хворих із різними варіантами СПК та архівні дані мікробіологічного обстеження 396-ти хворих із СПК за останні десять років. Комплексно вивчено клінічну картину перебігу СПК, стан мікробіоценозу товстої кишки, вміст коротколанцюгових жирних кислот у випорожненнях хворих, ефективність комплексного лікування цих хворих різними режимами медикаментозної терапії. Доведено, що більш суттєві зміни з боку мікробіологічних показників зафіксовано у осіб із діарейним субтипом СПК, ніж серед пацієнтів із закрепами, що поєднується із більш вираженими у них клінічними проявами захворювання. Доведено, що для усунення проявів кишкової диспепсії у хворих на СПК необхідно призначати до стандартної терапії пробіотик лаціум, а для усунення залишкових симптомів хвороби достатньо монотерапії отілонієм броміду.

Проведені мікробіологічні та копрологічні дослідження випорожнень хворих на синдром подразненої кишки встановили наявність дисбіотичних та функціональних змін у кишечника цих хворих,які вираженіші у хворих на діарейний субтип синдрому подразненої кишки.

Проведеные микробиологические и копрологические исследования опорожнений больных с синдромом раздраженной кишки установили наличие дисбиотических и функциональных изменений в кишечнике этих больных, которые более выражены у больных диарейным субтипом синдрома раздраженной кишки.