Вивчено магнітні властивості типоморфних грунтів України з метою визначення можливого внеску грунтового покриву у формування локального аномального магнітного поля під час проведення геологорозвідувальних робіт, а також для розв'язання задач екології мегаполісів, інтенсифікації аграрних і грунтознавчих досліджень. Розглянуто сумарну й ефективну намагніченості, охарактеризовано їх складові для чорноземів вилугуваних, типових, звичайних, південних, сірих лісових, каштанових, дерново-підзолистих і лучних грунтів Полісся, Лісостепу, Степу, Сухого Степу України. Наведено вертикальні та латеральні розподіли педомагнітних параметрів. Виявлено їх суттєву диференціацію у грунтових генетичних горизонтах та за різних ландшафтних ситуацій. Розраховано значення ефективної намагніченості для досліджених грунтів. Розглянуто можливий внесок грунту у формування локального аномального магнітного поля. Виявлено, що техногенна складова мегаполісів обумовлює підвищення магнітної сприйнятливості грунтів, яку можна успішно використовувати в екомагнітних дослідженнях. Наведено приклади застосування педомагнітинх даних в агрономії та грунтознавстві, а також під час проведення детальних пошукових робіт.

Розглянуто основні аспекти вивчення інформативності ультрадетальних магнітних та магнітометричних досліджень. Увагу приділено аналізу інформативності магнетизму грунтового покриву. Наведено деякі приклади використання зазначеної інформації під час вирішення геологорозвідувальних, природоохоронних, сільськогосподарських завдань.

Індекс рубрикатора НБУВ: П038.0

Рубрики:

Агроекологічний моніторинг, контроль і оцінювання стану ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.443.2

Рубрики:

Магнітні властивості

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні магнітні та магнітометричні характеристики грунтового покриву долини р. Козинка та навколишніх ландшафтів. Наведено ландшафтні, геоморфологічні та грунтознавчі характеристики, а також результати магнітометричних дослідів і педомагнітного моделювання. Визначено ефективну намагніченість грунтового покриву досліджуваного району. Можна припустити, що на локальне аномальне магнітне поле території впливає грунтовий покрив. Зроблено висновки щодо ефективності застосування отриманих даних в археології, інженерній геології, меліоративній геології.

В основу теорії і методології застосування магнетизму грунтового покриву покладається системне геофізичне дослідження грунтової оболонки Землі - педосфери. Наведено приклади застосування інформації про магнетизм грунтового покриву при розв'язанні грунтознавчих та аграрних завдань доводять тісний генетичний зв'язок між магнітними величинами та показниками родючості, ерозії, вмістом органічних та неорганічних речовин, фізико-хімічними параметрами грунтів. Магнітні дослідження техногенних грунтів та пилових фракцій атмосферного повітря продемонстрували свою високу інформативність та ефективність при оцінці загального забруднення територій. Визначено, що доменний стан магнітного матеріалу, розміри та форма магнетиків залежать від їх походження та знаходяться у тісному генетичному зв'язку із вмістом важких металів та інших техногенних домішок. Міграція вуглеводнів у верхні частини геологічного розрізу та грунтовий покрив, а також їх природне та антропогенне накопичення спричинюють вторинні зміни магнітної мінералогії. Проекції покладів вуглеводнів на денну поверхню і відповідні геологічні аномалії часто зіставні із зонами магнітних, геохімічних аномалій та змінами магнітних характеристик грунтів. Аутогенними магнітними мінералами грунтів Передкарпатського прогину України, які зазнали впливу вуглеводнів, визначено сульфіди заліза у псевдооднодоменному стані.

У рамках вивчення кругообігу речовини в природі розроблено гідро-біогенно-мантійну концепцію утворення вуглеводнів і на її основі створено пошукову структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічну технологію. Викладено теоретичні та прикладні засади системної гсолого-термо-атмогеохімічної технології з використанням комплексу тектонічних, морфоструктурних, літолого-стратиграфічних, формаційно-седиментаційних, геофізичних, гідрологічних, термометричних, атмогеохімічних методів. Цю технологію досліджень успішно впроваджено під час прогнозно-пошукових робіт як на суші, так і в акваторії Чорного і Азовського морів на об'єктах Східного, Західного, Південного нафтогазоносних регіонів України, імпактних структур, вугільних родовищ з використанням спеціально створених апаратурних комплексів. Обґрунтовані джерела відновлення вуглеводневих родовищ, що перебувають в експлуатації. Проведений аналіз розташування нафтогазових родовищ і гідрогеологічних басейнів світового видобутку вуглеводнів дав змогу обґрунтувати та впровадити в нову пошукову технологію вуглеводневих скупчень найважливіші пошукові критерії гідролого-структурні та геохімічні елементи, що відображають природу закладення каньйонів дельт річкових систем, а також розташованих в їх басейнах генераторів гідробіогенних метаноутворюючих процесів.

Досліджено локалізацію агрономічних неоднорідностей грунту схилових сільськогосподарських ділянок з використанням математичного моделювання ерозійних процесів та знімання питомої магнітної сприйнятливості орного горизонту грунтового покриву. Дослідження проведено на прикладі схилової ділянки чорнозему типового. Використано методики відбору грунтових проб за ДСТУ 4287:2004, визначено вміст органічного вуглецю за ДСТУ 4289:2004, статистичні показники за допомогою Statistica. Результати дослідження візуалізовано у програмному середовищі QGis. Магнітну сприйнятливість вимірювали за допомогою капамістка KLY-2. Ерозійні процеси змодульовано із залученням універсального рівняння втрат грунту USLE. Як топографічну основу було взято топографічну карту масштабу 1:10 000. Територія дослідження - поля Національного біотехнологічного університету (ХНАУ ім. В. В. Докучаєва) на південних околицях м. Харків. Було відібрано 70 проб грунту з орного шару. На ділянці внаслідок перебігу процесів водної ерозії відбувався тривалий змив грунту, поширений складний просторовий комплекс змито-намитих грунтів, що є типовим для еродованих схилових земель Лісостепу. На нееродованих вододілах (у північно-західному напрямку) поширено чорноземи типові важкосуглинкові середньогумусні. Проби відбирали за нерегулярною мережею, густота відбору - близько 5 проб на 1 га. Результати показали, що математичне моделювання процесів ерозії може бути використано для прогнозування розташування неоднорідностей, агрономічних властивостей грунтового покриву схилових земель. З огляду на недоліки основних моделей потенційних втрат грунту, пов'язаних із чергуванням зон розмиву - відкладення, виникає необхідність уточнення його результатів. Для цього запропоновано застосовувати деякі статистичні характеристики просторового розподілу значень магнітної сприйнятливості грунту, а саме середні значення та коефіцієнт варіації.

З початком війни і необхідністю повоєнної відбудови країни, існує необхідність відновлення та оптимізація роботи транспорту з урахуванням "зелених" вимог, необхідність яких викликана подальшою євроінтеграцією України та впровадженням державної екологічної політики, яка дозволить забезпечить відповідність національної сфери вантажних перевезень до вимог Європейського зеленого курсу (The European Green Deal, ЄЗК). Викладене вище зумовлює необхідність формування ефективної системи транспортного забезпечення в Україні в період війни та з урахуванням потреб повоєнного відновлення країни. Задля цього існує необхідність проведення аналізу стану та ефективності транспортних перевезень в Україні різними видами транспорту та здійснення прогнозного моделювання перспектив та можливостей розширення використання водного транспорту. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На цей момент часу залишаються недостатньо дослідженим питання прогнозного моделювання екологоорієнтованої транспортно-логістичної системи України в умовах війни. Мета дослідження - проведення аналізу стану перевезень різними видами транспорту в Україні, визначення впливу війни на транспортну інфраструктуру країни з метою формування прогнозної моделі оптимізації транспортно-логістичної системи країни в умовах війни та повоєнного відновлення країни. Задля побудови екологоорієнтованої моделі транспортно-логістичної інфраструктури був проведений аналіз динаміки та обсягів вантажоперевезень та визначити можливості оптимізації їх структури. Встановлено, що обсяги перевезень водним транспортом з 2009 року суттєво скоротились, на відміну від ситуації із автомобільними перевезеннями. Залізничні перевезення почали скорочуватись з 2014 року. Висновок: за останні десять років автомобільний транспорт суттєво збільшив своє значення на ринку вантажних перевезень України, у той час як інші види транспорту , навпаки - скоротили свої частки ринку. З позиції "екологічності" очікувань щодо перспектив впливу транспортної галузі України та стан довкілля, то такий перерозподіл часток на користь автомобільного транспорту є загрозливим. Зазначена тенденція є загрозливою щодо можливості виконання завдань і зобов'язань України в контексті ЄЗК, оскільки повинно бути навпаки - залізничний і водний транспорт повинні збільшувати свої частки ринку, а автомобільний - навпаки - скорочувати. З метою оцінки прогнозних можливостей "екологізації" транспортно-логістичної системи України, проведене прогнозне моделювання можливостей використання різних видів транспорту. Основним завданням моделювання було визначити можливості збільшення вантажообігу водного і залізничного транспорту та зменшити вантажообіг автомобільного. Було враховано, що з початком війни існують обмеження щодо можливостей використання морського транспорту в Україні (внаслідок окупації територій і портів), отже існує необхідність компенсувати ці втрати до моменту відновлення можливостей активізацією використання річкового транспорту. Враховано, що неможливо відмовитись від автомобільного транспорту повністю, але існують можливості підвищення рівня його екологічності.