Індекс рубрикатора НБУВ: К327.4я431

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено вплив міцності зони з'єднання однорідних шарів багатошарової високоміцної Cr - Ni - Mo - V сталі ЕШП, одержаної методом АСД шляхом прокатки пакетів, і поверхонь розділення між шарами на рівень механічних властивостей та характер руйнування зразків при їх випробуванні на статичне розтягування та ударний вигин. Показано можливість керування в'язкістю руйнування багатошарової з однорідними шарами високоміцної Cr - Ni - Mo - V сталі шляхом забезпечення регламентованої міцності зони з'єднання цих шарів, що може бути використано як ефективний засіб, що дозволяє запобігти в процесі експлуатації катастрофічному крихкому руйнуванню виробів з цього перспективного конструкційного матеріалу.

Розглянуто проблеми електрошлакової виплавки крупних зливків з високолегованих сталей та суперсплавів, схильних до утворення дефектів кристалізації лікваційного характеру. Показано переваги нової схеми електрошлакового прцесу (ЕШП) у струмоведучому кристалізаторі в порівнянні з класичною схемою стосовно виплавки високолегованих сталей та суперсплавів як із застосуванням витрачуваного електрода, так і з використанням рідкого присадного металу. Зроблено висновок про перспективність нової схеми ЕШП.

Рассмотрены особенности получения методом электрошлаковой наплавки (ЭШН) биметаллических заготовок с основным слоем из углеродистой стали и плакирующим слоем из коррозионно-стойкой стали. Отмечено, что для обеспечения требуемой структуры и заданного уровня пластических и вязкостных свойств металла плакирующего слоя при ЭШН необходимо преодолеть главную трудность - большую глубину проплавления основного металла. Показано, что применение нового электрошлакового процесса с жидким присадочным металлом для наплавки биметаллической заготовки позволяет, в сравнении с каноническим процессом ЭШН, обеспечить минимальную (2...4 против 5...15 мм) глубину проплавления основного металла и гарантировать химическую и структурную однородность металла плакирующего слоя.

Розглянуто проблеми підвищення металургійної якості колісної сталі і на цій основі збільшення довговічності коліс залізничного рухомого поїзда відповідального призначення з використанням рафінуючих переплавів та позапічної обробки. Показано, що електрошлаковій переплав дозволяє підвищити довговічність колісної сталі до викришування при контактній втомленості в залежності від навантаження в 1,5-2,5 рази. При відповідному флюсі та футеровці шлакового поясу можна успішно проводити обробку колісної сталі у печі-ковші.

Разработана и освоена принципиально новая промышленная электрошлаковая технология наплавки в водоохлаждаемом токоподводящем кристаллизаторе прокатных валков жидким металлом быстрорежущего состава. Созданный на НКМЗ первый в мире агрегат электрошлаковой наплавки жидким металлом (ЭШН-ЖМ) позволяет получать композитные заготовки валков диаметром 1000 мм с длиной направленной бочки до 2500 мм и массой до 20 т. Испытание изготовленных по технологии ЗШН-ЖМ валков в широкополосном стане показало повышение стойкости изготовленных валков по сравнению со стандартными чугунными с отбеленным слоем, использовавшимися ранее.

Показана эффективность утилизации артиллерийских стволов из стали 38ХН3МФА методом дугошлакового переплава с одновременным легированием металла азотом непосредственно из газовой фазы. Подтверждена возможность реализации этого процесса на существующих печах электрошлаковой плавки. Для выплавки слитков ДШП применяются водоохлаждаемые кристаллизаторы круглого или квадратного сечений, оснащенные специальными флюсовыми затворами, герметизирующими плавильное пространство. Азот подается в зону дуги через полость расходуемого электрода - бывшего артиллерийского ствола. Содержание азота в металле слитков ДШП достигает 0,029...0,031 %, что почти в три раза превышает его содержание в исходном металле. Процесс ДШП может быть также эффективно применен для утилизации артиллерийских стволов и без долегирования металла слитков азотом.

Розглянуто концепцію чистого металу як високонадійного і технологічного конструкційного матеріалу для магістральних трубопроводів. Наведено дані про покращання службових характеристик трубного металу внаслідок використання сталей високого ступеня чистоти. Розглянуто деякі проблеми, пов'язані з реалізацією потенціалу чистих сталей. На основі сучасних досягнень в області виробництва трубних сталей прогнозується широке застосування чистого металу в майбутньому при спорудженні магістральних трубопроводів та створенні інших відповідальних зварних конструкцій.

Разработан технологический процесс получения литых заготовок из штамповой стали 5ХНМ по схеме электрошлаковой плавки (ЭШП), при котором одновременно переплавляют расщепленный (по сечению) расходуемый электрод из скрапа легированной стали 38ХН3МФА (артиллерийские стволы танковых пушек) и скрапа высокоуглеродистой стали 75Г (железнодорожные рельсы, снятые с эксплуатации). Показано, что фактический химический состав металла электрошлаковых слитков отвечает требованиям стандарта для штамповой стали 5ХНМ. Из литых заготовок 5ХНМШ изготовлена штамповая оснастка, которая прошла испытания в производственных условиях. Установлена эффективность использования легированного лома объектов военной техники для приготовления на основе ЭШТП высококачественного и сравнительно дешевого жидкого металла при реализации процесса ЭШП ЖМ.

Рассмотрены современное состояние и перспективы развития электрошлаковых технологий в XXI веке. Показаны перспективы всех разновидностей электрошлаковых технологий, которые используют жидкий присадочный металл.

Описано історію зародження зварювального процесу з використанням рідкого присадного металу. Показано, що створення та удосконалення електрошлакового зварювання з використанням рідкого металу дозволяють підняти на новий якісний ступінь виробництво крупногабаритних зливків великого перетину (насамперед, роторних заготовок та ін.) і знаменують собою новий шлях у розвитку електрошлакової зварювальної технології.

Зроблено короткий історичний огляд застосування електрошлакового процесу (ЕШП) для одержання титанових зливків, розглянуто нові можливості у виробництві титанових напівфабрикатів. Показано, що ЕШП може бути перспективним технологічним процесом при виробництві титанових зливків, вільних від високоазотистих твердих включень, а також при створенні способу безперервного (або напівбезперервного) переплаву некомпактованої титанової губки та скрапу.

Представлены избранные статьи украинского ученого, металлурга, сварщика, металловеда Б.Медовара, в которых исследуются проблемы сварки труб большого диаметра, металлургические и технологические аспекты сварки высоколегированных аустенитных сталей и биметалла, методы электрошлакового переплава и литья, а также особенности применения новых способов сварки стальных заготовок больших сечений на основе электрошлакового процесса (ЭШП). Приведены статьи по новым разработкам последних лет, среди которых выплавка крупных слитков ЭШП из высоколегированных сталей и сплавов, изготовление композитных прокатных валков и биметаллических заготовок, ЭШП титана, утилизация объектов военной техники. Помещены также статьи, посвященные новому классу металлических материалов - сталям с заданной анизотропией структуры, композитным материалам, армированным слиткам. Приведен сокращенный вариант научно-популярной книги Б.Медовара "Металлургия вчера, сегодня, завтра" и дополнительный библиографический список его трудов.

Рассмотрены основные этапы развития электрошлакового процесса в специальной электрометаллургии, которые ознаменовались разработкой и реализацией в промышленности эффективных электрошлаковых технологий (ЭШТ): электрошлакового переплава, электрошлакового литья, центробежного электрошлакового литья, электрошлакового кокильного литья. Показано, что возможности электрошлакового процесса еще далеко не исчерпаны. ЭШТ имеют важное значение и перспективы для дальнейшего развития.