Освещены факторы, влияющие на установление пределов государственного вмешательства, их проблематика в юридической науке в историко-правовом аспекте. Проанализировано соотношение государственной власти и власти территориального самоуправляемого сообщества в контексте проблематики пределов государственного вмешательства. Описаны "кибернетическая", "автономистская", "грамматическая" модели самоуправления.

Рассмотрены вопросы, связанные с пониманием содержания, места и значения теории государства и права на современном этапе развития отечественной юридической науки. Раскрыта сущность понятий объекта и предмета науки, общетеоретической юридической науки (ОЮН). Определены функции теории государства и права, ее место и значение в системе юридического знания. Освещены проблемы соотношения некоторых отраслевых и специализированных юридических наук между собой, структуры гуманитарного и юридического знания, методологических подходов в ОЮН.

Висвітлено основні проблеми теорії держави та права, практичне значення загальнотеоретичного юридичного знання, особливості визначення об'єктів і предметів юридичних наук, причини виникнення плюралізму з питання розуміння держави. Наведено інформацію про субстанціонально-просторові, змістово-публічні та регулятивно-нормативні ознаки держави, комунікативну концепцію права, особливості розуміння змісту права в різних школах праворозуміння.

Освещены основные проблемы теории государства и права, практическое значение общетеоретического юридического знания, особенности определения объектов и предметов юридических наук, причины возникновения плюрализма в понимании государства. Приведена информация о субстанционально-пространственных, содержательно-публичных и регуляторно-нормативных признаках государства, коммуникативной концепции права, особенностях понимания содержания права в разных школах правопонимания.

Розкрито специфіку змісту, ознаки, функції, цілі та завдання вивчення навчальної дисципліни "Проблеми теорії держави і права" (або "Проблеми теорії права"), досліджено її співвідношення з наукою "Теорія держави і права" ("Теорія права"). Проаналізовано проблеми визначення об'єктів і предметів юридичних наук, виявлено недоліки поділу наукового знання на окремі галузі. Розглянуто сучасне розуміння методології науки та її складових, наведено найбільш поширені методи пізнання державно-правової дійсності. З'ясовано причини виникнення плюралізму з питань розуміння держави, розглянуто її ознаки, елементи, атрибути, соціальне призначення і цінність, висвітлено основні теоретичні підходи до визначення сутності права.

Раскрыты специфика содержания, функции, цели и задачи изучения учебной дисциплины "Проблемы теории государства и права" (или "Проблемы теории права"), исследовано ее соотношение с наукой "Теория государства и права" ("Теория права"). Проанализированы проблемы определения объектов и предметов юридических наук, выявлены недостатки разделения научного знания на отдельные отрасли. Рассмотрено современное понимание методологии науки и ее составляющих, приведены наиболее распространенные методы познания государственно-правовой действительности. Установлены причины возникновения плюрализма по вопросам понимания государства, рассмотрены его признаки, элементы, атрибуты, социальное назначение и ценность, освещены основные теоретические подходы к определению сущности права.

Розглянуто сутність та природу права як явища соціальної дійсності. Розкрито механізм дії та ефективність права в контексті сучасного праворозуміння. Проаналізовано складні питання правової теорії, пов'язані з формуванням оптимального правового поля. Увагу приділено змісту та джерельній базі права, взаємодії природного і позитивного права, підвищенню ролі права у вирішенні соціальних конфліктів і подоланні кризових явищ, захисту прав і свобод людини. Розглянуто проблеми взаємодії права з такими суміжними категоріями, як етичні норми, звичаї, правова культура. Наведено рекомендації щодо підвищення правосвідомості громадян і посадових осіб в Україні.

Рассмотрены сущность и природа права как явления социальной действительности. Раскрыты механизм действия и эффективность права в контексте современного правопонимания. Проанализированы сложные вопросы правовой теории, связанные с формированием оптимального правового поля. Уделено внимание содержанию и базе первоисточников права, взаимодействию природного и позитивного права, повышению роли права в решении социальных конфликтов и преодолении кризисных явлений, защите прав и свобод человека. Рассмотрены проблемы взаимодействия права с такими смежными категориями, как этические нормы, обычаи, правовая культура. Даны рекомендации по повышению правосознания граждан и должностных лиц в Украине.

Розглянуто питання співвідношення держави та права. Надано загальну характеристику етатиського, правового, дуалістичного й інтегративного підходів до розуміння цього співвідношення. Розкрито головні аспекти впливу держави на право та права на державу. Встановлено місце та значення права у системі суспільних відносин для представників різних напрямів праворозуміння. Окреслено питання про межі державного втручання у справи суспільства й окремого індивіда тощо. Висвітлено основні підходи до розуміння функцій держави та права, а також питання, які формують цю проблему.

Науково обгрунтувано теоретико-методологічні підходи та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) та визначено механізми їх практичної реалізації за умов інноваційного розвитку. Розроблено інституційно-інноваційний механізм щодо реалізації стратегічних напрямів державного регулювання ЗЕД України за умов інноваційного розвитку з виділенням функціональних взаємозв'язків в системі організаційної структури реалізації стратегії та виявлено очікуваний синергетичний ефект з використанням досягнень економіки знань у зазначеній сфері. Удосконалено системний підхід до побудови кластерної архітектури інноваційного розвитку зовнішньоекономічної діяльності й інституційний механізм державного регулювання інноваційно-орієнтованої ЗЕД. Визначено концептуальні положення реалізації механізму формування позитивного іміджу та бренд-платформи держави на зовнішньому ринку, що враховує взаємодію всіх учасників. Удосконалено механізм установлення взаємозв'язків та узгодження інтересів потенційних учасників кластерів ЗЕД.