Досліджено детальну стратиграфічну будову олігоценових відкладів північного схилу Українських Карпат і фаціальні особливості горизонтів-маркерів олігоцену. Вперше проведено комплексний седиментологічний аналіз ролі різних груп організмів в утворенні порід олігоценових відкадів Українських Карпат, серед яких вперше виявлено рештки прокаріот та їх донні асоціації - цианобактеріальні мати. Розкрито породотвірне значення прокаріот для бітумінозних порід вапняково-кременевих горизонтів-маркерів. Виділено бентоно- та планктоногенну фації горизонтів-маркерів, складених відповідно фосілізованими цианобактеріальними матами та коколітовими вапняками (можливо діатомітами). На підставі результатів аналізу геохімічної спеціалізації порід цих горизонтів та особливостей їх літології виділено флюїдну частину мікроелементного складу та доведено визначальну роль донних флюїдів в утворенні геохімічної та біологічної аномалій олігоценових відкладів Карпат. Із використанням даної моделі їх утворення обгрунтовано загальні біостратиграфічні критерії для визначення стратиграфічних рівнів маркувальних горизонтів, сформованих породотвірними рештками цианофітів, планктонних водоростей, зообентосу та риб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3,3)

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета досліджень - вивчення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат з урахуванням нових даних геології та геофізики. Методика досліджень містить комплексний аналіз матеріалів геологічних знімань, пошукових робіт, буріння та геофізичних досліджень Пенінського покриву. Пенінський покрив, у складі якого наявні відклади вікового діапазону тріас - олігоцен, в українському секторі Карпат у тектонічному аспекті є південно-західною одиницею Зовнішніх (Флішових) Карпат. Зараз домінує погляд про його належність до зони Закарпатського глибинного розлому, що відокремлює Зовнішні та Внутрішні Карпати. Це базується значною мірою на визнанні скель юрських і неокомських вапняків у складі покриву як тектонітів, утворених у зоні цього розлому. Під час проведеного дослідження доведено, що юрсько-неокомські скелі - це не тектонічні відторженці, а олістоліти гравітаційно-осадового походження у складі крейдової олістостроми. Пенінська тектонічна одиниця - це типова покривна структура Карпат, а не зона розвитку гігантської тектонічної брекчії, і не зона Закарпатського розлому. Будова покриву нічим не відрізняється від інших покривів Зовнішніх Карпат. Під неогеновим чохлом відклади Пенінського покриву контактують зі структурами Внутрішніх Карпат, проте не повсюдно. У Солотвинській западині на Пенінський покрив насунута Лесарненська зона, яка, ймовірно, належиться до Зовнішніх Карпат, з крейдовими відкладами в її складі, що унеможливлює безпосередній вплив на покрив Закарпатського розлому. Обгрунтовано існування стратиграфічної перерви у післяаптський час у Пенінському покриві та, відповідно, присутність фази австрійської складчастості. Палеоген району Перечина - це не вульшавська світа Внутрішніх Карпат, а вульховчицька світа Пенінського покриву, яка нарощується олігоценом. Пенінський покрив не продовжується в район Пояна Ботізії на суміжній території Румунії, а повертає на південний захід, узгоджено з поворотом вулканічного хребта Оаш - Шолес і лінією насуву Монастирецького субпокриву. Визначено, що насуви в Пенінському покриві відбувалися у часовому інтервалі після олігоцену і впродовж карпатію. Складено уточнену геологічну карту Пенінського покриву масштабу 1:100 000 і чотири геологічні розрізи через усі ділянки покриву. Отримані під час дослідження перелічені результати здебільшого розглядали й інші геологи як імовірні або альтернативні гіпотези. Це стосується насамперед трактувань скель як олістолітів, а не тектонітів. Проте, на підтримку такої версії не надавалось достатньо доказів, які б незаперечно її підтримували. Це ж зауваження стосується і решти результатів. Всі результати розглядають у комплексі і підкріплені достатньою доказовою базою. Результати дослідження надають можливість розвинути уявлення про Пенінську тектонічну одиницю, як проміжну ланку між Внутрішніми і Зовнішніми Карпатами.