Розглянуто проблеми, досліджені відомим українським ученим-філологом І.І.Огієнком (1882 - 1972 рр.). Проаналізовано роль науковця у розвитку вітчизняної медієвістики. Наведено принципи поєднання в працях дослідника Святого Письма, давнього українського письменства та історії церкви як культурної цілісності.

Викладено проблеми, що розв'язував у своїх наукових дослідженнях відомий український вчений-філолог І.І.Огієнко - автор підручника "Українська культура" (1918). Розглядаються особливості і характер методики І.Огієнка як дослідника пам'яток давнього українського письменства, принципи поєднання у його працях Святого Письма, давньоукраїнського письменства та історії церкви як культурної цілісності. Пропонується концепція художнього зображення І.Огієнком відомих історичних постатей, по-науковому трактується вченим вітчизняна полемічна література.

Вперше розглянуто українську медієвістику в системі культурологічних поглядів М.Драгоманова на прикладі аналізу праць "Малороссия в ее словесности", "Чудацькі думки про національну справу", "Література українська, проскрибована рядом російським". Надано наукове обгрунтування українському літературному процесу давньої доби.

Розглядаються особливості художнього почерку Д.Білоуса - поета, перекладача, мовознавця, член-кореспондента Академії педагогічних наук України, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка. По-науковому трактується вплив живого слова на формування образного світу у поєднанні з педагогічним аспектом.

Висвітлено окремі аспекти наукової, педагогічної, публіцистичної та культурологічної діяльності Г.О.Костюка - академіка Національної академії наук України. Проаналізовано науково-педагогічну діяльність ученого у розвитку національної системи освіти на сучасному етапі державотворення. Вміщено бібліографічний список його праць, а також список літератури про нього із фондів Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки.

Освещены отдельные аспекты научной, педагогической, публицистической и культурологической деятельности Г.А.Костюка - академика Национальной академии наук Украины. Проанализирована научно-педагогическая деятельность ученого в развитии национальной системы образования на современном этапе создания государства. Предложены библиографический список его трудов, а также список литературы о нем из фондов Хмельницкой областной универсальной научной библиотеки.

Висвітлено традиції київської філологічної школи та дискурсивну практику українського філолога-педагога О.Кисельова. Наведено екзистенціальний аналіз феномену української інтелігенції Подільського краю 1920 - 1930 рр. Розглянуто питання мовно-стилістичного розкодування автографів О.Кисельова, його літературознавчу та науково-педагогічну діяльність.

Освещены традиции киевской филологической школы и дискурсивная практика украинского филолога-педагога А.Киселева. Приведен экзистенциальный анализ феномена украинской интеллигенции Подольского края 1920 - 1930 гг. Рассмотрены вопросы стилистическо-речевого раскодирования автографов А.Киселева, его литературоведческая и научно-педагогическпя деятельность.

Розкрито науково-освітні, історичні, філософські та філологічні аспекти внеску громадської організації "Просвіта" в духовне та культурне піднесення України. Висвітлено місце товариства Української мови ім.Т.Шевченка в системі національних організацій у період боротьби за незалежність (1989 - 1991 рр.). Розглянуто християнську церкву як суттєвий чинник процесу проведення просвітницько-освітньої роботи в Подільському краї, а також бібліотеку як міжнаціональний центр духовного надбання. Наведено покажчик друкованих праць Подільського видання "Просвіта" за період 1906 - 2005 рр.

Раскрыты научно-образовательные, исторические, философские и филологические аспекты вклада общественной организации "Просвещение" в духовный и культурный подъем Украины. Освещено место общества Украинского языка им. Т.Шевченко в системе национальных организаций в период борьбы за независимость (1989 - 1991 гг.). Рассмотрены христианская церковь как существенный фактор процесса проведения просветительско-образовательной работы в Подольском крае, а также библиотека как межнациональный центр духовного достояния. Приведен указатель печатных трудов Подольского издания "Просвещение" за период 1906 - 2005 гг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4г(7СПО=УК)-4

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено концептуальну антропоцентричну модель світу та способи її художнього втілення в українській діаспорній прозі XX ст. Розглянуто еміграційну прозу як органічну цілісність, що бере початок в єдиній етнолітературній традиції з різновекторними шляхами її розвитку чи модифікації. Введено у науковий обіг великий пласт імен прозаїків і фрагментарних прозових текстів. З'ясовано специфіку моделей художнього зображення людини та світу на рівні образів, ідей, символів, емпатичних переживань. Окреслено художню концепцію України в націєрозповідній моделі діаспорної романістики та літературно-критичній спадщині письменників українського зарубіжжя.

Проаналізовано художні моделі людини та світу в українській діаспорній прозі XX ст. Встановлено, що концептуальне зображення людини та світу в еміграційній прозі за своєю сутністю є світоглядною проблемою. Показано, що кожен письменник концептуальні моделі "людина - світ" вибудовує в залежності від художнього задуму, світобудови змалювання характерів персонажів, способу автором бачення світу, естетичного ідеалу, втіленого в художній образ. Такі параметри водночас вказують на позицію, кут зору автора щодо моделювання світоглядної проблеми - зображення світу та людини в ньому. Доведено, що концептуальні моделі взаємовідносин "людина - світ" в літературній спадщині письменників українського зарубіжжя XX ст. - різновекторні.

Проанализированы художественные модели человека и мира в украинской диаспорной прозе XX в. Установлено, что концептуальное изображение человека и мира по своей сути есть мировоззренческой проблемой. Показано, что каждый писатель концептуальные модели "человек - мир" выстраивает в зависимости от художественного замысла, мироустройства изображения характеров персонажей, способа автором виденья мира, эстетического идеала, воплощенного в художественный образ. Такие параметры одновременно указывают на позицию, угол зрения автора относительно моделирования мировоззренческой проблемы - изображения мира и человека в нем. Доказано, что концептуальные модели взаимоотношений "человек - мир" в литературном наследии писателей украинского зарубежья XX в. - разновекторные.

Вперше в українському літературознавстві розглянуто орнаментальну (поетизовану) прозу лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка І. Качуровського з естетичних підходів щодо ритмічних форм прояву динаміки світобачення, світовідчуття автора й онтологічної доцільності твору. Проаналізовано ряд творів письменника ("Шлях невідомого", "Дім над кручею"), конкретизовано поняття орнаменталізму та ліричної прози. .

Вперше акцентовано увагу на педагогічному, виховному значенні під кутом зору художнього слова видатного українського вченого В. Сухомлинського. Наголошено на українськості формування підростаючого покоління, прищеплення їм доброти, милосердя, патріотизму, любові до природи, краси рідної землі.

Впервые акцентировано внимание на педагогическом, воспитательном значении под углом зрения художественного слова украинского ученого В. Сухомлинского. Отмечена украинскость формирования подрастающего поколения, вкладывание в их сознание принципов доброты, милосердия, патриотизма, любви к природе, красоты родной земли.

For the first time the attention is paid to the pedagogical, educational meaning on-the-mitre of artistic word of Ukrainian scientist V. Sukhomlyns’kyi. We take into account the Ukrainian way of formation of rising generation, insertion into their minds the principles of kindness, patriotism, love to nature, beauty of native land.

Розглянуто світоглядну функцію дослідника давньої української літератури, поета, вчителя-філолога В. М. Отроковського, який вийшов із наукового філологічного семінару академіка В. М. Перетца. Доля Отроковському виділила лише 25 років життя, але й за цей короткий період своєю наполегливою інтелектуальною працею він встиг залишити помітний слід на землі, зробити вагомий внесок у розвиток вітчизняної культури та освіти. Серйозно наукою захопився 1911-го. За сім років ним написано вагомі дослідження "Повесть о купце Басарге и ее литературные источники" (рукопис); "Мотивы загадки мудрых вопросов в сказках" (рукопис); "Тарасий Земка – южнорусский литературный деятель ХVІІ века" (1915 р), яка охоплює 3000 сторінок друкованого тексту; "Мотивы преследования еретиков в полемике заворских старцев и иосифилян"; "Замечания на статью Алексея Путинцева (1880-1937). "Древнейший русский Домострой" (Воронеж, 1916); "Рецензия на книгу Федора Рязановского "Демонология в древней русской литературе" (М., 1915); "Гораций и Тредиаковский» (незакінчена) та ін. Усі дослідження Отроковського мали успіх в наукових колах, свого часу вони знайшли теплий відгук у поважних російських філологів, академіків О. Соболевського, В. Перетца, О. Шахматова, М. Нікольського, В. Майкова.

Рассмотрена мировоззренческая функция исследователя древней украинской литературы, поэта, учителя-филолога В. М. Отроковского, который вышел из научного филологического семинара академика В. М. Перетца. Судьба Отроковскому выделила всего-навсего 25 лет жизни, но и за этот короткий период своего упорного интеллектуального труда он успел оставить заметный след на земле, внести весомый вклад в развитие отечественной культуры и образования. Серьезно наукой увлекся в 1911 г. За семь лет им написаны весомые исследования "Повесть о купце Басарге и ее литературные источники" (рукопись), "Мотивы загадки мудрых вопросов в сказках" (рукопись), "Тарасий Земка – южнорусский литературный деятель ХVІІ века" (1915 г.), которая охватывает 3000 страниц печатного текста, "Мотивы преследования еретиков в полемике заворских старцев и иосифилян", "Замечания на статью Алексея Путинцева (1880-1937) "Древнейший русский Домострой» (Воронеж, 1916), "Рецензия на книгу Федора Рязановского "Демонология в древней русской литературе" (М., 1915), "Гораций и Тредиаковский" (незакончена) и др. Все исследования Отроковского имели успех в научных кругах, в свое время они нашли теплый отклик в солидных российских филологов, академиков А. Соболевского, В. Перетца, А. Шахматова, Н. Никольского, В. Майкова.

In the article special attention is paid to the worldview function of the researcher of ancient Ukrainian literature, poet, teacher-philologist V.M. Otrokovskyi, who came out of the scientific philological seminar of the academicianV.M. Peretts. The fate gave to Otrokovskyi only 25 years of life, but even during this short period of his persistent intellectual work he was able to leave noticeable mark on the Earth, to bring in strong contribution into the development of the domestic culture and education. Seriously he took great interest in science in 1911.

Розглянуто світоглядну позицію В. Винниченка, що характеризується синтезом суперечливих підходів до осмислення загальнолюдських цінностей, здобуття свободи. Через раціональне тлумачення людської природи, бачення прозаїком суспільних процесів та явищ, аналізуючи твори письменника, виходимо на простір екзистенційної філософії: внутрішнє розчарування, відчай, відчуження, що проривається на зовні у формі розмислів над сенсом буття. Вперше розкрито внутрішній світ В. Винниченка в діалогічному дискурсі, розмові з кореспондентом газети "Українські вісті". В інтерв'ю письменник називає причини упадку УНР, що сфокусовано через призму виннниченківського конкордизму й дискордизму (погодженні та розладу) поміж українськими суспільно-громадськими діячами, державниками.

Рассмотрены мировозренческие позиции В. Винниченко, которые характеризуются синтезом дискуссионных подходов к осмыслению общечеловеческих ценностей, приобретения свободы. Посредством рационального толкования человеческой природы, видения прозаиком общественных процессов и явлений, анализируя произведения писателя, выходим на пространство экзистенционной философии: внутреннее разочарование, отчаяние, отчуждение, которое прорывается снаружи в виде размышлений над смыслом бытия. Впервые раскрыт внутренний мир В. Винниченко в диалогическом дискурсе, разговоре с корреспондентом газеты "Украинские вести". В интервью писатель называет причины падения УНР, сфокусированные через призму виннниченковского конкордизма и дискордизма (согласовании и расстройства) между украинскими общественными деятелями, государственниками.

The article deals with the world outlook position of V.Vynnychenko that is characterized by the synthesis of contradictory approaches to interpreting common to mankind values, to abtaining liberty. Through the rational explanation of man’s nature, vision of the writer social processes and phenomena, we find ourselves in the space of existentional philosophy: inner disappointment, despair, estrangement, which breaks through in the form of contemplations about the sense of living. The article reveals the inner world in V.Vynnychenko dialogical discourse, conversation with the correspondent of the newspaper "Ukrainian news".

Розглянуто на конкретних історико-педагогічних прикладах, працях відомого українського науковця М.П. Драгоманова концептуальні основи розвитку освіти в Україні другої половини ХІХ ст. Доведено, що освітній простір не був сприятливий для розвитку вітчизняної культури, мови, позаяк ретельно контролювався царськими циркулярами, указами, які призводили до утиску і заборон національної школи. Заборона грунтувалася на історичному твердженні, наче української мови не було, а цілий українсий рух в освіті і культурі українців є не що інше, як польська інтрига. Проти такого невігластва, національного й соціального гніту з боку чиновників царської Росії протиставив свою бурхливу діяльність випускник Київського університету Михайло Драгоманов. Наукові праці Драгоманова були своєрідною матрицею освіти і виховання, невичерпним джерелом зразка і типу поведінки, патріотизму і моральної снаги педагога, науковця, історика, фольклориста, публіциста, письменника, філософа.

Смоделированы на конкретных историко-педагогических примерах, работах известного украинского ученого Драгоманова концептуальные основы развития образования в Украине второй половины XIX в. Доказано, что образовательное пространство не было благоприятным для развития отечественной культуры, языка, так как тщательно контролировалось царскими циркулярами, указами, которые приводили к ущемлению и запретам национальной школы. Запрет основывался на историческом утверждении, будто украинского языка не было, а целое украинское движение в образовании и культуре есть не что иное, как польская интрига. Против такого невежества, национального и социального гнета со стороны чиновников царской России противопоставил свою бурную деятельность выпускник Киевского университета Михаил Драгоманов. Научные труды Драгоманова были своеобразной матрицей образования и воспитания, неисчерпаемым источником образца и типа поведения, патриотизма и моральной силы педагога, ученого, историка, фольклориста, публициста, писателя, философа.

The conceptual foundations of education in Ukraine in the second half of the nineteenth century are modeled on the background of specific historical and pedagogical examples and famous works of a Ukrainian scientist M.Dragomanov. It is proved that the educational environment was not favorable for the development of national culture, language as it was carefully controlled by royal circulars, decrees, what led to harassment and restrictions of the national school. The ban was based on the historical statement of denying a Ukrainian language as such, and that a Ukrainian movement in education and culture is nothing like polish intrigue. The gaduate of Kiev University Michail Dragomanov opposed his active practice against the Tsarist officials ignorance, national and social oppression. Scientific works of Drahomanov were as a matrix of education, an inexhaustible model source and kind of behaviour, patriotism and moral strength of teacher, scholar, historian, folklorist, journalist, writer, and philosopher.

Визначено основні тенденції розвитку літературної мемуаристики XX - початку XXI ст., твореної поза межами України. Обгрунтовано жанрову специфіку та літературний контекст, становлення об'єктного та суб'єктного типів українського мемуарного дискурсу. Розкрито генезис та основні етапи розвитку мемуарного жанру у світовій та українській літературі, історичну зумовленість творення літературних спогадів, художню специфіку мемуарної прози письменників української еміграції. Охарактеризовано зображувально-виражальні аспекти наративу у спогадовій літературі, циклічні утворення в контексті цілого, образ тревелогій, часу та простору як окремі блоки у структурі жанрових модифікацій. Уточнено сутність понять "мемуари", "документ", "автобіографія", "щоденник", "літературні мемуари", "літературний портрет", "сповідь". Окреслено явища синтезії особистісного та суспільного, літературного та документального в діаспорній мемуаристиці означеного періоду. Проаналізовано засоби та способи творення мемуарів письменниками української еміграції.

Досліджено поняття та види учасників операції Об’єднаних сил в Україні. Розкрито загальнотеоретичні підходи до визначення соціальних прав учасників операції Об’єднаних сил в Україні. Проаналізовано нормативно-правове регулювання забезпечення соціальних прав учасників Операції об’єднаних сил в Україні. Охарактеризовано зарубіжний досвід щодо забезпечення соціальних прав ветеранів війни. Визначено адміністративно-правове забезпечення соціальних прав учасників операції Об’єднаних сил в Україні та визначено його структурні елементи. Розкрито поняття об’єкта, суб’єктів, гарантій та засобів адміністративно-правового забезпечення соціальних прав учасників Операції об’єднаних сил в Україні як елементів зазначеного механізму. Висвітлено актуальні проблеми адміністративно-правового забезпечення соціальних прав учасників операції Об’єднаних сил в Україні та окреслено шляхи їх вирішення. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення соціальних прав учасників операції Об’єднаних сил в Україні.

У монографії проаналізовано загальнотеоретичні засади застосування заборон і обмежень для запобігання корупції, визначено особливості правового статусу працівників Національної поліції України, на яких розповсюджуються антико¬рупційні заборони та обмеження. Досліджено антикорупційні заборони та обмежен¬ня в їх діяльності. Отримані висновки дозволяють не лише засвідчити окремі недоліки в правовому регулюванні антикорупційних заборон та обмежень в діяль¬ності працівників Національної поліції України на сучасному етапі, але й виявити причини їх виникнення й визначити напрями вдосконалення такого регулювання.

У методичних рекомендаціях досліджено теоретичні та практичні аспекти кримінального процесу, що стосуються доказування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою; використано ситуаційний підхід; проведено аналіз судової практики. Проаналізовано нормативно- правове регулювання процесу доказування зазначеного кримінального правопорушення. Визначено алгоритм дій, які повинні застосовуватись підрозділами Національної поліції України під час виявлення та подальшого доказування злочину.