Наведено результати експериментальних досліджень і розрахунків температурної залежності термоедс вуглеграфітових матеріалів з різною кристалічною структурою. Показано, що механізми виникнення термоедс в цих матеріалах є відмінними. У великокристалічному графіті основний внесок до сумарної термоедс за умов низьких температур дає термоедс, пов'язана з фононним захопленням носіїв заряду, а внесок дифузної складової термоедс за цих температур є незначним. У дрібнокристалічному графіті основний внесок до сумарної термоедс в усьому температурному інтервалі дає дифузна складова термоедс, внесок фононної складової термоедс навіть за низьких температур дуже малий.

Наведено результати досліджень термоерс квазіаморфних вуглеців в інтервалі температур від 20 до 200 К. Показано, що термоерс квазіаморфних вуглеців задовільно описується в рамках моделі послідовного з'єднання ділянок з металевою провідністю, з стрибковою провідністю із змінною довжиною стрибка та з постійною довжиною стрибка. Установлено, що при розгляді термоерс ділянок з металевою провідністю необхідно враховувати залежність основних механізмів розсіяння носіїв струму від температури. З експериментальних даних про температурну залежність питомого електроопору і термоерс розраховано параметри електронної структури квазіаморфного вуглецю.

Наведено результати досліджень термоЕРС інтеркальованих сполук на основі вуглеграфітових матеріалів з різною структурою. Проведено розрахунки дифузної та фононної складових термоЕРС цих сполук з врахуванням температурної залежності часів релаксації для різних механізмів розсіяння носіїв струму та фононів. Показано, що відносний внесок дифузної та фононної складових термоЕРС у сумарну термоЕРС визначається кристалічною структурою вихідного для інтеркалювання графіту.

Ключ. слова: терморасширенный графит, прочность, внутреннее давление
Індекс рубрикатора НБУВ: К364.062-11

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано метод одержання нанокомпозиційних матеріалів (НК) терморозширений графіт (ТРГ) - метал за допомогою термічного випаровування металу у вакуумі з його наступним осадженням на поверхню графітового носія. Реалізація цього методу стала можливою завдяки структурно-морфологічним особливостям ТРГ. Даний метод використано для одержання ряду НК ТРГ - Me (Me = Cu, In, Sn і Co). На підставі даних дослідження структури одержаних матеріалів за допомогою методів растрової електронної мікроскопії та рентгенівської дифракції розглянуто параметри, які впливають на розмір і характер розподілу частинок металу.

Наведено результати експериментальних досліджень структури та фазового складу нановуглецевого матеріалу (НВМ), що містить вуглецеві нанотрубки (ВНТ), на кожному етапі обробки. Запропоновано різні схеми термохімічної обробки (ТХО) НВМ. Установлено, який із режимів ТХО є оптимальним для виділення ВНТ із НВМ. Показано, що у разі запропонованої послідовності ТХО з вихідного НВМ повністю видаляється метал-каталізатор.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л252.2-106.2

Рубрики:

Графіт

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано фізико-хімічну модель утворення оксидної фази на поверхні графітового підложжя під час створення нанокомпозитного матеріалу "графіт - оксид металу". Здійснено оцінку середнього розміру частинок оксиду, які утворюються на поверхні графітового підложжя внаслідок термолізу солі металу. Визначено основні фактори, що зумовлюють величину цього розміру. Виявлено, що хід процесу термолізу солі та характеристики його кінцевого продукту переважно визначаються температурою здійснювання реакції.

Экспериментально исследовано поведение электро- и магнитосопротивления, эффекта Холла в интеркалированных соединениях графит - кобальт в диапазоне температур 77 - 300 К и установлено влияние структуры, температуры, магнитного поля на закономерности формирования указанных свойств. Показано, что интеркалирование графита кобальтом приводит к появлению эффектов анизотропного относительно магнитного поля магнитосопротивления и аномального эффекта Холла, что связано с асимметрией процессов рассеяния носителей за счет спин-орбитального взаимодействия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.945

Рубрики:

Вугільні пластики та графітопласти

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен новый метод синтеза нанокомпозиционных материалов (НКМ) на основе терморасширенного графита (ТРГ) путем дискретного термоудара в вакууме порошка ТРГ, пропитанного раствором ацетата кобальта. При таком режиме термоудара формируется металлический кобальт без дополнительного восстановления в потоке водорода. Приведены результаты исследований параметров, определяющих свойства НКМ, синтезированных данным методом, и некоторые механизмы превращений, происходящих при реакции. В частности, показано, что повышение температуры термоудара приводит к формированию на поверхности значительного количества частиц неправильной формы размером менее 100 нм. Характерной чертой полученных НКМ является необратимый рост магнитной восприимчивости при высоких температурах.

Теоретично досліджено характер розташування атомів заліза між двома графеновими площинами. Показано, що атоми заліза утворюють кубічну гратницю з параметром 0,2815 нм. У цьому випадку відстань між графеновими площинами становить 0,5656 нм. Знайдено, що система "атоми заліза у міжграфеновому шарі" є достатньо стійкою за підвищеної температури до ~ 550 - 600 K; однак за подальшого нагрівання (понад 600 K) спостережено поступове руйнування кристала заліза.

Вивчено закономірності формування інтеркальованих сполук графіту (ІСГ) акцепторного типу, композитних матеріалів на основі вуглеграфітових матеріалів (ВМ) різного ступеня структурної досконалості, їх кореляції зі структурними характеристиками. З'ясовано закономірності зміни механізмів транспортних властивостей за умов формування графітової структури, інтеркалювання, модифікування поверхні, зміни температури. Уперше виявлено аномальну поведінку електроопору, термо-ерс в області низьких температур для ІСГ на основі структурно недосконалих ВМ з хлоридами металів, і показано, що ці явища спричинені ефектами слабкої локалізації та взаємодії носіїв струму. Уперше експериментально встановлено ефект фазових перетворень типу квазірідина - квазікристал у шарах інтеркалянту в ІСГ на основі структурно недосконалих форм графіту та показано, що температура його прояву залежить від структурних характеристик ВМ, термодинамічних умов синтезу ІСГ. Установлено ефект аномальної зміни електротранспортних, акустичних характеристик ІСГ з хлоридами металів в області фазових перетворень у шарі інтеркалянту. Запропоновано термодинамічну модель існування ІСГ, у рамках якої розраховано температури термодинамічної стабільності для ряду ІСГ. Визначено основні параметри процесу одержання нанокомпозитних метал-графітових матеріалів з заданим комплексом структурних, фізичних властивостей. Вивчено закономірності зміни електрофізичних, теплових характеристик міцності, коефіцієнта термічного розширення компактованого терморозширеного графіту (ТРГ) у разі зміни густини КМ, температури, концентрації та типу металевої компоненти. Запропоновано модель руйнування зразків

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364.063.3

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты экспериментальных исследований магнитосопротивления наноуглеродного материала (НУМ), содержащего углеродные нанотрубки, в магнитном поле до 5 Тл и температуре до 0,54 K. Полученные экспериментальные кривые магнитосопротивления НУМ удовлетворительно описываются в рамках эффекта сжатия волновой функции локализованного состояния в магнитном поле и спин-поляризационного механизма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364.206.3

Рубрики:

Фізичні властивості наноматеріалів

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2-106.3

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати експериментальних досліджень магнітоопору й електроопору модифікованих залізом та оксидом заліза ВНТ. Проведено комплексне дослідження процесів, що відбуваються за зміни температури модифікованих ВНТ. Поєднання структурних досліджень та електротранспортних характеристик надало змогу інтерпретувати нові та цікаві результати. Виявлено, що модифікування залізом та його оксидом досить слабко впливає на електроопір, однак знаходить більш сильне відображення на феромагнітній анізотропії опору. Показано, що в магнітоопорі проявляються: локалізаційний механізм та анізотропний магнітоопір, що виникає внаслідок особливостей намагнічування частинок феромагнітної фази в зовнішньому магнітному полі.

Досліджено аномальні зміни електроопору для інтерпольованих сполук графіту з хлоридом йоду та бромом в температурній області фазових переходів в шарі інтеркалянту. Показано, що дані аномалії пов'язані як зі зміною рухливості носіїв заряду в області фазових переходів, так і з виникненням "рідини мобільних іонів".

Розглянуто характер грануметричного складу графітових нанопласти (ГНП), які утворюються внаслідок ультразвукового диспергування терморозширенного графіту (ТРГ) в різних рідинних середовищах (спирті, ацетоні, воді). Мета роботи - визначити найбільш оптимальне рідинне середовище для ультразвукового диспергування терморозширеного графіту з метою одержання графітових нанопластинок (ГНП) з високим аспектним співвідношенням, що є важливим для створення полімерних композитних матеріалів з низьким порогом перколяції. Для визначення зміни форми, розмірів і морфології поверхні частинок ТРГ після ультразвукового диспергування (УЗД) проведено дослідження зразків за допомогою методу оптичної мікроскопії, а для визначення товщини ГНП використано метод атомно-силової мікроскопії.