Досліджено кульовий млин, який подрібнює піски класифікатора, з його комунікаціями як керований об'єкт і обгрунтовано новий принцип автоматичного керування розрідженням пульпи у технологічному агрегаті. Прийнято критерій оцінювання й ідентифікації співвідношення руда/вода в приймальному пристрої завиткового живильника. Розроблено систему автоматизації процесів керування подрібненням пісків кульовим млином з урахуванням ідентифікації співвідношення руда/вода, в якій проводиться двоконтурне регулювання та зміна тривалості осереднення значень регульованої величини.

Висвітлено наукову й освітянську діяльність В. О. Кондратця - Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Академії інженерних наук України, Транспортної академії України, Аерокосмічної академії України, кандидата технічних наук, професора Кіровоградського національного технічного університету, відомого вченого в галузі автоматизації виробничих процесів, ректора Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування (1987 - 1995 рр.), організатора науки й освіти України. Розкрито вагомий внесок В. О. Кондратця у розвиток науки про автоматизацію виробничих процесів, зокрема, у збагаченні руд і в сільськогосподарському виробництві. Наведено бібліографію публікацій вченого, патентів та авторських свідоцтв, звітів про науково-дослідну роботу, праць, опублікованих за його науковою редакцією, а також біобібліографію про нього.

Викладено результати розробки та дослідження системи автоматичної стабілізації співвідношення руда/вода у кульових млинах, що подрібнюють піски класифікатора. Задачу розв'язано вперше. Наведено нові критерії оцінки регульованої величини, засіб її вимірювання та принцип автоматичного керування процесом, підтверджено високі показники функціонування системи.

Досліджено питання керування розрідженням пульпи під час подрібнення руди у барабанних млинах магнітозбагачувальних фабрик. Розглянуто кульові млини з їх комунікаціями як регульовані об'єкти. Запропоновано алгоритми та засоби ідентифікації співвідношення тверде/рідке та системи комп'ютерного керування розрідженням пульпи, їх програмно-технічну реалізацію. Наведено результати експериментальних досліджень розроблених засобів та показано особливості їх практичної реалізації.

Наведено результати дослідження умов ідентифікації співвідношення руда/вода в процесі подрібнення пісків класифікатора. Показано, що даний технологічний параметр можна ідентифікувати за рівнем пульпи та її тиском у донній частині приймального пристрою завиткового живильника.

Наведено результати теоретичних досліджень впливу збурень на показання відкритого знизу гідростатичного перетворювача. Показано, що на результати вимірювання гідростатичним перетворювачем впливають густина контрольованого середовища, атмосферний тиск, температура навколишнього середовища, зміна об'єму повітря в пристрої за рахунок його розчинення чи наповнення. Додатково внесені похибки не дозволяють безпосередньо використовувати гідростатичний перетворювач для вимірювання рівня та тиску рідких середовищ.

Установлено, что изменение уровня пульпы в приемном устройстве улиткового питателя представляет собой стационарный случайный процесс, интенсивность которого различна по его ширине и возрастает с уменьшением уровня. Длительность участков с неизменным значением уровня пульпы сокращается с его уменьшением. Они не являются строго фиксированными по длине реализации, которая равна 1,56 с.

Викладено результати теоретичних досліджень, спрямованих на зменшення впливу збурювальних факторів на показання відкритого знизу гідростатичного перетворювача. Доведено, що можливо повністю виключити залежність показань гідростатичного перетворювача від стану повітря в ньому, зміни атмосферного тиску, температури навколишнього середовища і густини пульпи. Досягнута часткова інваріантність перетворювача до збурювальних факторів забезпечує високу точність ідентифікації рівня і тиску пульпи.

Цель исследования - проанализировать особенности основных клинических симптомов у больных крымской геморрагической лихорадкой (КГЛ). Для выполнения поставленных задач было проведено обследование 37 больных с диагнозом "КГЛ, среднетяжелое течение", находящихся на лечении в ГБУЗ "ОИКБ им. А. М. Ничоги, за период 2005 - 2016 гг. Основными жалобами были: общая слабость (100 %), диффузная головная боль (91 %), снижение аппетита (76 %), артралгии (80 %), головокружение (32 %), тошнота (52 %), рвота (46 %), миалгия (65 %) и артралгия (78 %). Проявлениями геморрагического синдрома (ГС) являются петехиальная сыпь (79 %), постинъекционные (32,2 %) и травматические (7,5 %) гематомы, кровоточивость десен (52,3 %). Из полостных кровотечений у наблюдаемых были выявлены носовые (14,3 %), желудочно-кишечные (15,7 %) и микрогематурия (18,3 %). Со стороны дыхательной и сердечно-сосудистой системы специфичных признаков не обнаружено. В 78 % случаев были выявлены признаки дисфункции центральной нервной системы в виде заторможенности, замедленности речи, быстрого истощения и в единичных случаях (8,1 %) - нарушения сна. Выводы: таким образом, клиническая картина основных симптомов КГЛ свидетельствует о наличии ГС как основного патогенетического фактора болезни, который влияет на течение и в конечном итоге определяет прогноз заболевания.

Бідні залізні руди, які потребують збагачення, є сировинною основою чорної металургії. Їх подрібнення у перших стадіях в наслідок перевитрати електроенергії, сталевих куль і футеровки погіршує конкурентоспроможність продукції. Зменшити перевитрати можливо автоматизацією цих процесів, однак перепоною на цьому шляху є нерозв'язаність задачі одержання інформації про піскове навантаження з необхідною точністю, хоч проводились широкі та тривалі дослідження. Прогресивний віртуальний підхід відкриває перспективи розв'язання даної проблеми. Мета роботи - розробка математичної моделі віртуального визначення характеристик піскового потоку на виході механічного односпірального класифікатора за технологічним параметром, який достатньо просто, точно та безконтактно можливо виміряти порівняно недорогим технічним засобом. Запропоновано метод графоаналітичного моделювання, де розглядається піскове тіло класифікатора (матеріал між двома сусідніми витками спіралі), яке подається горизонтальними та вертикальними шарами, створюючи вздовж висоти та довжини елементи, що надає змогу одержати залежності об'єму пісків у вертикальних шарах від довжини піскового тіла. Дані залежності за будь-якої висоти, кратної, що мають мінімум і максимум, апроксимувалися математичними виразами у вигляді семи членів ряду Фур'є. Вони встановлюють зв'язок між їх конкретними складовими та висотою піскового тіла. Використання даних зв'язків надає змогу знаходити миттєві об'ємні та масові витрати матеріалу в пісковий жолоб за будь-якого значення висоти пісків. Одержана математична модель процесу розвантаження пісків у вигляді трьох основних і 22 додаткових рівнянь надає змогу визначати характеристики піскового потоку за висотою піскового тіла класифікатора. Миттєве значення витрати змінюється за достатньо складною залежністю, яка зберігається за різних висот піскового тіла. У разі зростання висоти закономірно збільшується як середнє, так і миттєве значення масової витрати пісків. Висновки: вперше одержано математичну модель, яка описує значення миттєвої витрати пісків у процесі їх розвантаження у пісковий жолоб односпірального класифікатора за виміряною висотою піскового тіла. Завдяки цьому можливо стабілізувати розрідження пульпи у кульовому млині, підвищити його продуктивність, якість подрібненого твердого та покращити експлуатаційні характеристики технологічного обладнання і, як наслідок, зменшити перевитрати під час подрібнення руд.

Приведены результаты исследования измельчаемости руд на примере отдельного карьера и ее связи с содержанием общего железа и железистых соединений. Руды дробились лабораторной щековой дробилкой и измельчались в лабораторной шаровой мельнице. Измельчаемость отдельных руд определялась по отношению к показателю одной из этих руд, принятой за эталонную. Измельчаемость руд не одинакова и сильно зависит от времени измельчения. Сравнение показателей осуществлялось при одинаковом времени измельчения. Содержание магнитного железа определялось измерителем магнитной фракции и химическим анализом, другие составляющие находились химическим анализом. Плотность руд находили лабораторным путем. На стенде исследовали взаимодействие потока руды с упругим стержнем на различных типах руды и ее крупности. Установлено тесную линейную корреляционную связь между амплитудой и числом выбросов случайного процесса за определенный уровень и произведением средневзвешенного размера кусков руды и сопротивлением измельчению. Такая же связь установлена между максимальнымзначением деформации упругого элемента, на котором разрушается образец материала определенного размера и типа руды. Перспективно использовать и средства визуального контроля руд.

Перевитрачання електричної енергії, куль і футеровки при подрібненні вихідної руди у кульових млинах збільшує собівартість магнетитового концентрату, що в значній мірі викликано відсутністю достатньо точних і надійних засобів вимірювання об'ємної витрати дробленого матеріалу і піскового продукту механічного спірального класифікатора. Розв'язання даної задачі складає актуальність цієї роботи. Її метою є теоретичне дослідження активного і пасивного сканування поверхні відкритих матеріальних потоків з визначенням їх особливостей і областей застосування. Сканування поверхні відкритих потоків найбільш ефективно здійснювати променем заданої довжини, закріпленим в певній точці над потоком з можливістю повороту, а вільний кінець якого взаємодіє з рухомим матеріалом. При активному скануванні вільний кінець не торкається поверхні потоку, а при пасивному - ковзає по ній. Пасивний і активний скануючі пристрої забезпечують необхідну в багатьох технологічних умовах точність вимірювання і надійність роботи. Вони можуть успішно використовуватись при контролі витрати матеріалів у збагачувальній галузі промисловості. Пасивний скануючий пристрій, як більш простий, доцільно використовувати в усіх можливих випадках. Областю застосування активних скануючих пристроїв є потоки з сильним налипанням матеріалу, малими густинами, швидкостями та абразивним зносом. Пасивні скануючі пристрої достатньо добре підходять для вимірювання піскових потоків механічних односпіральних класифікаторів.

Подрібнення бідних залізних руд у перших стадіях відрізняється великими витратами, що в значній мірі викликано частковою або повною відсутністю інформації відносно деяких технологічних процесів, до яких можливо віднести і транспортування пульпи у пісковому жолобі механічного односпірального класифікатора, де недостатньо вивчений рівномірний рух пульпи. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є математичне моделювання рівномірного руху пульпи у пісковому жолобі односпірального класифікатора з пошуком залежностей між основними параметрами та встановленням меж їх зміни при експлуатації технологічного обладнання. Одержані аналітичні залежності об'ємної витрати пульпи та швидкості її руху від висоти потоку. Між об'ємною витратою пульпи і висотою потоку спостерігається практично лінійна залежність. Середня швидкість потоку пульпи нелінійно залежить від висоти при будь-якій ширині піскового жолоба. За певних похилів піскового жолоба, матеріалу футеровки та ширини дана залежність є функціональною. Висота потоку, об'ємна витрата пульпи, середня швидкість і час її руху змінюються в достатньо широких межах. Ширину піскового жолоба при проектуванні слід вибирати такою, що дорівнює 0,3 м. Такий канал володіє необхідною пропускною спроможністю і незначною нелінійністю статичної характеристики. Одержані результати являють собою основу для розробки засобів вимірювання об'ємної витрати пульпи у відкритих потоках, встановлення їх меж вимірювання, визначення факторів впливу на точність. Крім того, вони є базою для математичного моделювання хвильового руху пульпи у піскових жолобах механічних односпіральних класифікаторів.

Мета роботи - розробка методу автоматизованого керування подрібненням руди кульовими млинами з оптимізацією динаміки розрідження пульпи та включенням в продуктивну роботу початкової ділянки барабана технологічного агрегата. Поставлена мета досягається автоматизованим керуванням на двох ієрархічних рівнях. Перший ієрархічний рівень керування здійснюється в межах стабілізації загального розрідження пульпи в кульовому млині з заданою точністю. Другий ієрархічний рівень керування реалізовано в межах першого використовуючи загальну витрату води у кульовий млин для досягнення заданого розрідження пульпи. Загальна витрата води розподіляється між адаптивними контурами керування витратою води на поверхню руди, що направляється в млин, в приймальний пристрій завиткового живильника та безпосередньо в технологічний агрегат. Обидва контури виконані оптимальними і реалізують релейний закон керування. Завдання на розрідження пульпи формується автоматично в кожному циклі керування, адаптованому до швидкості руху конвеєрної стрічки. Доведені всі положення і залежності, на які спирається даний метод, зокрема, критерії оптимальності, алгоритми визначення площі поверхні рухомої дробленої руди, витрати води у приймальний пристрій завиткового живильника та середньої крупності дробленого матеріалу. Вперше запропоновані залежності для визначення крупності дробленої руди в потоці, площі поверхні рухомого дробленого матеріалу, а також спосіб автоматизованого керування подрібненням руди з оптимізацією динаміки розрідження пульпи. Реалізація запропонованого методу керування забезпечує включення в продуктивну роботу початкової ділянки барабана млина, що дорівнює 1/4 - 1/3 його довжини. Це гарантує збільшення продуктивності за готовим продуктом до 7 %, зменшення втрат корисного компонента без перевитрати електричної енергії, куль і футеровки.

Відсутність достатньо точної уяви про закономірність розташування матеріалу між двома сусідніми витками спіралі класифікатора (піскового тіла) стримує підвищення якості автоматичного керування першою стадією подрібнення вихідної руди, що стає причиною значних економічних збитків в наслідок перевитрачання електричної енергії, куль і футеровки. Розв'язання даної науково-технічної задачі складає актуальність даної публікації. Єї метою є розроблення підходу математичного моделювання закономірностей розташування матеріалу вздовж піскового тіла спірального класифікатора. Піскове тіло механічного спірального класифікатора можна подати як складене з частин циліндра і зрізаної піраміди, яка знаходиться зверху. Можливість точного визначення об'єму цих складових гарантує отримання високої точності вимірювання. Визначення об'єму вказаних складових передбачає вимірювання висоти пісків вздовж вертикалі, що проходить через саму нижню точку контакту циліндричної постелі і крайки подаючого витка спіралі. Частину циліндра можна змінювати у цьому ж напрямку на невелику висоту. Тоді піскове тіло можна подати як складене з горизонтальних шарів матеріалу, куди ввійдуть і такі ж шари, що являють собою зрізану піраміду. З іншого боку, піскове тіло можна поділити вертикальними площинами на елементарні складові за його довжиною. У запропонованому підході передбачена можливість визначення об'єму елементарних складових, які створюють вертикальні стовпчики матеріалу, об'єми яких характеризують закономірність розташування пісків вздовж піскового тіла механічного спірального класифікатора. При малих і середніх значеннях циркулюючого навантаження механічний спіральний класифікатор працює в області піскового тіла, що знаходиться у формі частини циліндра. Якщо циркулююче навантаження збільшується, відбувається перехід в область піскового тіла, що відноситься за формою пісків до зрізаної піраміди. В процесі досліджень запропоновано підхід математичного моделювання закономірностей розташування матеріалу вздовж піскового тіла механічного спірального класифікатора. При його обгрунтуванні коректно використовувалися точні аналітичні методи дослідження, що гарантує об'єктивність отримуваних результатів. Тому від його використання слід очікувати значного зменшення збитків в процесах рудопідготовки.

Мета роботи - розробка підходу автоматизованого керування подрібненням руди кульовими млинами з оптимізацією динаміки вирівнювання розрідження пульпи на початковій ділянці барабана технологічного агрегату. Великі витрати при подрібненні бідних залізних руд у перших стадіях в значній мірі викликані відсутністю інформації відносно певних технологічних процесів, до яких можливо віднести і розрідження пульпи у пісковому жолобі односпірального класифікатора, де недостатньо вивчалися засоби керування цим параметром. Не розглядалося автоматичне керування розрідженням пульпи у пісковому жолобі односпірального класифікатора, яке б сприяло створенню і підтриманню умов розрідження пульпи в технологічному агрегаті, що гарантувало б значне підвищення ефективності роботи куль і не допускало б перевитрати електричної енергії, куль і футеровки з одночасним підвищенням продуктивності по готовому продукту. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є синтез квазіінваріантної слідкуючої системи стабілізації розрідження пульпи в пісковому жолобі односпірального класифікатора з пошуком оптимальної структури та параметрів динамічних ланок з врахуванням меж і характеру зміни вхідних діянь. Показано, що слідкуючу систему доцільно реалізувати на базі виконавчого механізму з асинхронним двофазним електродвигуном змінного струму та тиристорного перетворювача частоти, редуктора, перетворювального механізму, двосідлового клапана, відрізка магістральної труби і витратоміра, які відрізняються високою надійністю. Одержані аналітичні залежності між сигналами та параметрами системи відкривають шляхи реалізації автоматичного регулятора. Недостатня вивченість цих зв'язків стримує розробку ефективних систем автоматичного керування даними процесами, що приводить до значних економічних збитків. Створена квазіінваріантна слідкуюча система стабілізації розрідження пульпи в пісковому жолобі односпірального класифікатора, у якій реалізовано додатковий вплив за задавальним діянням, що за експлуатаційних умов підвищує точність, практично гарантуючи рівність вихідного і вхідного сигналів, забезпечуючи умови ефективної роботи кульового млина.

Мета роботи - розробка підходу динамічної корекції розрідження пульпи і завантаження кульового млина при зміні крупності руди. Задача розв'язувалася теоретичними методами описання процесу подрібнення та експериментальними методами уточнення теоретичних результатів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше запропоновано підхід динамічного коректування завантаження кульового млина рудою і розрідження пульпи в ньому в умовах зміни середньої крупності вихідного живлення. Показано, що продуктивність кульового млина можливо визначати за формулою з уточненим в промисловому дослідженні коефіцієнтом, виміряною середньою крупністю руди та відомою середньою крупністю подрібненого матеріалу. Визначена за запропонованою залежністю відповідно середній крупності дробленого матеріалу, погонному навантаженню руди та швидкості руху конвеєрної стрічки рухома площа поверхні дробленого матеріалу, помножена на умовну товщину водяної плівки на новому твердому, встановлену в промисловому експерименті, надає витрату води у кульовий млин. Така витрата води створює за будь-якої середньої крупності подрібнюваного матеріалу оптимальне розрідження пульпи у технологічному агрегаті, що гарантує одержання максимального виходу готового продукту. Практична значимість одержаних результатів вагома, оскільки суттєво зростає продуктивність кульового млина і не допускається перевитрата електричної енергії, куль і футеровки та зменшується втрата корисного компонента. Запропонований підхід динамічної корекції стану рідкого матеріалу в кульовому млині, що подрібнює конкретний технологічний різновид руди, за умов зміни крупності вихідного живлення базується на класичній теорії, що розглядає продуктивність технологічного агрегату у водоспадному режимі роботи, основні положення якої багаторазово підтверджувалися експериментально. Це засвідчує достовірність отриманих результатів. Крім того, зв'язок розрідження пульпи в кульових млинах при зміні середньої крупності неодноразово перевірявся в дослідженнях і на практиці. Зростання площі поверхні дробленого матеріалу при зменшенні його середньої крупності підтверджено теоретично на матеріалі сферичної форми незмінного розміру. Це також доведено і у випадку дробленого матеріалу через коефіцієнт розпушення. Точне значення коефіцієнта залежності продуктивності кульового млина від середньої крупності подрібнюваного матеріалу визначається за даними промислового експерименту.

Мета роботи - створення магнітоелектричної системи з постійними магнітами, що сприймає крупність пісків односпірального класифікатора шляхом встановлення зв'язку вихідного сигналу з вимірюваною величиною, позбавлення впливу збурень на результат та обгрунтування її параметрів. Проведені дослідження виконані на підставі використання методів теорії електротехніки, магнітних систем з постійними магнітами, гальваномагнітних перетворювачів, імовірностей, випадкових процесів, статистики, регресійного аналізу, чутливості, диференційного числення, магнетизму порід, визначення фізичних властивостей матричного матеріалу при включенні в нього домішок з іншими явно вираженими властивостями, класифікації продуктів збагачення. Математично описано процес швидкості зміни об'єму твердого в контрольованому об'ємі простору, через який рухається пісковий матеріал. Визначено межі величини контрольованого об'єму, при яких чутливість ще буде достатньо. Отримано теоретичні залежності швидкості зміни об'єму твердого в контрольованому об'ємі від крупності пісків при різних швидкостях. Встановлено, що стан контрольованого об'єму найкраще оцінювати магнітним методом. Розроблена магнітоелектрична система з постійними магнітами, яка має оптимальні значення параметрів і індукційну обмотку, що містить до 25000 витків, і в одному з полюсних наконечників якої в суцільному прорізі встановлено перетворювач Холла. Магнітна система біля повітряного зазора створює в матеріалі магнітне поле розмірами 5x20x60 мм практично однакової напруженості. Ерс магнітоелектричної системи майже лінійно змінюється при зростанні крупності матеріалу. Вона залежить від вмісту магнітного заліза в твердому, що компенсується використанням сигналу перетворювача Холла. Кореляційний зв'язок між індукованою ерс і крупністю пісків тісний, за характером відповідає теоретичній залежності. Магнітоелектрична система для контролю середньозваженої крупності пісків односпірального класифікатора створена вперше і дозволяє розв'язати актуальну задачу автоматизації перших стадій подрібнення руди. Вперше отримана математична залежність між швидкістю зміни об'єму твердого в контрольованому об'ємі потоку і крупністю пісків, яка покладена в основу створення магнітоелектричної системи. Удосконалено магнітоелектричну систему виконанням конструктивних елементів, що створюють магнітне поле розмірами 5x20x60 мм, і введенням перетворювача Холла, який реагує на вміст магнітного заліза в твердому і дозволяє підвищити точність вимірювання. Практична цінність роботи полягає в тому, що обгрунтовано магнітоелектричну систему, яка дозволяє розробити засіб вимірювання середньозваженої крупності пісків за промислових умов і шляхом автоматизації вплинути на зменшення собівартості залізорудного концентрату.

Мета роботи - теоретичне дослідження ідентифікації середньозваженої крупності розвантаження кульового млина і пісків односпірального класифікатора за параметрами випадкового процесу розподілу твердого в невеликому контрольованому просторі при проходженні через нього потоку, спрямоване на можливість використання магнітоелектричної системи. Використано метод узагальнення результатів попередніх досліджень, аналіз результатів, отриманих прийнятим базовим методом, методи теорії імовірності, випадкових процесів, диференціювання функцій, моделювання, теорії чутливості, узагальнення, розмірностей, компенсації дії збурних факторів, електро-магнітної індукції. Запропоновано підхід вимірювання середньозваженої крупності матеріалу в розвантаженні кульового млина і пісків односпірального класифікатора за параметрами випадкового процесу швидкості зміни об'єму твердого в невеликому контрольованому просторі, через який рухається потік або сприймаючий елемент відносно матеріального потоку. Отримана аналітична залежність електрорушійної сили магнітоелектричної системи, що взаємодіє з матеріальним потоком, від середньозваженої крупності часток твердого, на яку також впливають концентрація часток, вміст в них магнетиту та швидкість переміщення. Відсутність технічних засобів вимірювання середньозваженої крупності твердого в розвантаженні кульового млина і пісках односпірального класифікатора стримує удосконалення систем автоматизації перших стадій подрібнення-класифікації на рудозбагачувальних фабриках, що приводить до значних економічних збитків. Запропонована аналітична залежність швидкості зміни об'єму твердого в невеликому контрольованому просторі, через який рухається матеріальний потік, дозволяє визначати середньозважену крупність часток руди у розвантаженні кульового млина і пісках односпірального класифікатора. Однак при цьому збурними факторами є концентрація твердого в контрольованому просторі і швидкість переміщення потоку. Вплив їх на результати вимірювання суттєвий - до +- 17,5 % і +- 3 %. Найкращі результати можливо отримати, коли в контрольованому просторі знаходиться близько 200 часток твердого. При цьому можливо якісно здійснити вимірювання середньозваженої крупності твердого в межах її технологічних змін. Відтворити процес найбільш ефективно магнітоелектричною системою з визначенням її електрорушійної сили, яка, крім того, залежить від вмісту магнетиту в твердому. Коливання вмісту магнетиту легко компенсувати, вимірюючи зміну магнітного потоку відносно нормативного.

Мета роботи - математичне моделювання різнорозмірного кульового навантаження млина першої стадії подрібнення руди для удосконалення механізму впливу на сумарні характеристики при досягненні його оптимального раціонного значення, що забезпечує найвищу продуктивність. Базувалися на теорії математичного моделювання, теорії спрацювання куль, побудови характеристик кульового навантаження, режимів роботи кульових млинів, теорії та практиці раціонного довантаження куль у технологічні агрегати. Удосконалено механізм впливу на сумарні характеристики різнорозмірного кульового навантаження млинів, що надає можливість більш ефективно досягати його оптимального раціонного значення, яке забезпечує найвищу продуктивність технологічного агрегату за готовим продуктом. Полягає в тому, що відкривається перспектива більш швидкого одержання обгрунтованої за параметрами сумарної характеристики кульового навантаження і спрощення вартісних експериментальних досліджень щодо забезпечення підвищення максимальної продуктивності технологічного агрегату за готовим продуктом. Встановлено, що при виборі характеристики кульового навантаження необхідно враховувати режим роботи млина. Характеристики крупності розглядалися при чотирьох початкових розмірах куль, однак їх можливо брати і більше. Більше п'яти початкових розмірів куль на практиці не використовують. При виборі складу куль, що претендує на оптимальний раціонний, необхідно характеристику розпочинати з максимального розміру кулі та розташовувати її практично паралельно ідеалізованій та реальній характеристиці, що відповідає обраному режиму роботи, Початкові характеристики визначають характер сумарних характеристик. Рівномірність розташування S-подібних сумарних характеристик відносно ідеалізованих залежить від положення останніх. Змінюючи положення початкових характеристик кульового навантаження млина, можливо впливати на сумарні характеристики. Вибір початкових характеристик кульового навантаження млина відрізняється широкими можливостями. На них можливо впливати вибором максимального розміру кулі у кульовому навантаженні, кількості обраних розмірів куль, процентного вмісту обраних молольних тіл у навантаженні. Це дозволяє виконати правильний вибір первинного кульового навантаження млина, який необхідно підтвердити експериментальною перевіркою щодо забезпечення максимальної продуктивності за готовим продуктом.