З метою удосконалення правового статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розглянуто світовий досвід діяльності різноманітних моделей інституту омбудсмана на прикладі діяльності регіональних Уповноважених з прав людини Росії, як ефективної регіональної правозахисної інституції.

С целью усовершенствования правового статуса Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека рассмотрен мировой опыт деятельности различных моделей института омбудсмана на примере деятельности региональных Уполномоченных по правам человека России, как эффективного регионального правозащитного учреждения.

With the purpose of improvement of a legal status of the Authorized Supreme Soviet of Ukraine under human rights world experience of activity of various models of institute ombudsman on an example of activity of regional Representatives under human rights of Russia, as effective regional establishment on protection of rights is considered.

Висвітлено питання, пов'язані з основними напрямками діяльності омбудсмана, наведено класифікацію та охарактеризовано основні його функції.

Освещены вопросы, связанные с основными направлениями деятельности омбудсмана, приведена классификация и охарактеризованы основные его функции.

Are taken up the questions connected to the basic directions of activity ombudsman, classification is given and his basic functions are characterized.

Розглянуто питання нормативно-правового регулювання актів реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; звернено увагу на необхідності посилення імперативності актів українського омбудсмана з підвищення ефективності його діяльності.

Рассмотрены вопросы нормативно-правового регулирования актов реагирования Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека; обращено внимание на необходимость усиления императивности актов украинского омбудсмана по повышению эффективности его деятельности.

The problems of normative-legal regulation of the acts of reacting of the Representative Supreme Rads of Ukraine on human rights are reviewed; the attention to necessity of strengthening imperative of the acts Ukrainian омbudsman on increase of efficiency of his activity is reversed

Проаналізовано конституційно-правову природу Інституту омбудсмана як контрольно-наглядового та правозахисного органу, описано його особливості, елементи статусу та функції в системі органів державної влади, висвітлено еволюцію у світовій державно-правовій практиці. Розглянуто зарубіжні моделі омбудсмана та розкрито специфіку конституційно-правового статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Проанализирована конституционно-правовая природа Института омбудсмана как контрольно-надзорного и правозащитного органа, описаны его свойства, элементы статуса и функции в системе органов государственной власти, освещена эволюция в мировой государственно-правовой практике. Рассмотрены зарубежные модели омбудсмана и раскрыта специфика конституционно-правового статуса Уполномоченного Верховного Совета Украины по правам человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4/8)62-931 + Х911.39

Рубрики:

Державне право окремих країн

Права людини в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.42 + Х810.112-931

Рубрики:

Захист прав дітей

Органи місцевого управління

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4/8)011.2-931 + Х809(4/8)3

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання, пов'язані з формуванням комітетів Верховної Ради України. В порівняльно-правовому аспекті охарактеризовано їх статус, наведено пропозиції щодо удосконалення роботи комітетів українського парламенту.

Освещены вопросы, связанные с формированием комитетов Верховной Рады Украины. В сравнительно-правовом аспекте охарактеризован их статус, приведены предложения по усовершенствованию работы комитетов украинского парламента.

Are taken up the questions connected to formation of committees Supreme Council of the Ukraine, in rather-legal aspect their status is characterized, offers on improvement of work of committees of the Ukrainian parliament are offered.

Наведено результати комплексного порівняльно-правового дослідження спеціалізованих органів парламентського контролю в Україні. Проаналізовано становлення та розвиток Рахункової палати й Уповноваженого ВР України з прав людини, висвітлено їх місце в системі органів державної влади. Визначено конституційно-правовий статус українського омбудсмана, його роль у механізмі реалізації ВР України парламентського контролю. Розглянуто порядок формування, структуру, повноваження Рахункової палати як органу бюджетно-фінансового контролю країни.

Приведены результаты комплексного сравнительно-правового исследования специализированных органов парламентского контроля в Украине. Проанализировано становление и развитие Расчетной палаты и Уполномоченного ВС Украины по правам человека, освещено их место в системе органов государственной власти. Определен конституционно-правовой статус украинского омбудсмена, раскрыта его роль в механизме реализации ВС Украины парламентского контроля. Рассмотрены порядок формирования, структура, полномочия Расчетной палаты как органа бюджетно-финансового контроля страны.

Уперше комплексно розглянуто правову природу конституційно-правового інституту омбудсмана, проаналізовано його характерні риси, елементи статусу, функції, місце в механізмі держави. Запропоновано авторські визначення омбудсмана, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, функцій омбудсмана, форм його діяльності. Висвітлено етапи становлення цього інституту у світі та надано його характеристику в країнах Східної Європи та СНД. Проаналізовано різноманітні моделі омбудсманів. Розкрито концептуальні засади правового статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Наведено пропозиції щодо подальшого удосконалення нормативно-правової основи статусу українського омбудсмана з метою підвищення ефективності його контрольно-наглядової та правозахисної діяльності.

Висвітлено особливості державного (конституційного) права таких країн, як Великобританія, Франція, Італія, Німеччина, Польща, Росія, Китай, Японія, Саудівська Аравія, США, Канада, Аргентина, Єгипет, Бразилія, Австралія, Аргентина. Подано інформацію про статус вищих органів державної влади, територіальний устрій і територіальну організацію влади, а також основи правового статусу особи у даних країнах світу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х806.2-931

Рубрики:

Парламент <Державне (конституційне) право>

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х803.42 + Х809(4/8)62-931:Ч30

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено нормативно-правове регулювання антикорупційної діяльності в Україні та країнах ЄС. Розглянуто історичні витоки корупції, заходи боротьби з нею. Встановлено передумови та чинники, що сприяють корупції. Визначено елементи конституційно-правового механізму боротьби з корупцією в Україні. Розглянуто законодавчі гарантії та основні механізми виконання інститутами громадянського суспільства функцій суб'єктів запобігання корупції. Досліджено особливості дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних діянь, а також розглянуто корупцію як злочин за законодавством України. Розкрито деякі особливості міжнародного досвіду боротьби з корупцією.

Рассмотрена необходимость введения должности омбудсмена по здравоохранению. Цель работы - исследование национального законодательства, регулирующего основные направления реформы в сфере здравоохранения, чтобы усовершенствовать конституционно-правовой механизм защиты прав человека в Украине и способствовать надлежащему соблюдению прав граждан Украина в сфере здравоохранения. Диалектический метод, системный анализ, структурно-функциональный и формально-юридический методы. Государство, гарантируя социальные права граждан, в том числе на здравоохранение, тем самым декларирует, что состояние социальной безопасности становится возможным только при условии применения механизмов правового регулирования. Определено, что во многих странах институт омбудсмена стал неотъемлемой частью механизма государственной власти. Этот институт является дополнением существующих форм контроля и надзора за соблюдением прав, свобод человека и гражданина. Введение института омбудсмена здравоохранения в Украине усилило бы контроль зафункционированием медицинских учреждений и содействовало бы значительному улучшению медицинского обслуживания населения. Выводы: введение специализированного омбудсмена в сфере здравоохранения должно содействовать комплексной реализации медицинской реформы в Украине, эффективному реагированию на выявленные законодательные просчеты при ее внедрении и будет содействовать надлежащему соблюдению прав граждан Украины в сфере здравоохранения.

Розкрито значення звичаїв у зобов'язальному праві Республіки Польща (1918 - 1939 рр.). Наведено загальноправову характеристику гарантій прав внутрішньо переміщених осіб в Україні. Увагу приділено становленню інтелектуальної власності як самостійної юридичної категорії у XIX ст. Акцентовано також на матеріальних помилках у використанні законодавчої техніки. Наведено концепцію правової держави у творчій спадщині І. Канта. Розглянуто комунікативні практики як спосіб взаємодії суб'єктів комунікації. Висвітлено питання щодо співвідношення змісту понять ''засади'' та ''принципи'' в законодавчих актах України. Увагу приділено захисту авторських прав в мережі Інтернет.

Обговорено актуальні питання конституційного, муніципального, цивільного, господарського, міжнародного приватного, трудового, екологічного, інформаційного та кримінального права, проблеми судоустрою.

Досліджено історико-правовий аспект розвитку гендерної організації судів. Визначено принципи співрозмірності права людини на репродуктивне відтворення та прав майбутньої (незачатої та ненародженої) дитини. Охарактеризовано передачу повноважень виконавчого органу акціонерного товариства іншій господарській організації. Висвітлено проблеми правового регулювання видобутку бурштину в Україні. Розглянуто європейські підходи до організації проходження служби в митних органах. Досліджено деякі питання адміністративно-правової регламентації в агропромисловому комплексі України. Проаналізовано системи законодавства щодо регулювання діяльності інститутів спільного інвестування. Представлено наукові міркування щодо деяких положень призначення покарання у кримінальному праві України. Охарактеризовано сучасний стан міжнародно-правової регламентації міжнародних повітряних вантажних перевезень.

Рассмотрена необходимость введения должности омбудсмена по здравоохранению. Цель работы - исследование национального законодательства, регулирующего основные направления реформы в сфере здравоохранения, чтобы усовершенствовать конституционно-правовой механизм защиты прав человека в Украине и способствовать надлежащему соблюдению прав граждан Украина в сфере здравоохранения. Диалектический метод, системный анализ, структурно-функциональный и формально-юридический методы. Государство, гарантируя социальные права граждан, в том числе на здравоохранение, тем самым декларирует, что состояние социальной безопасности становится возможным только при условии применения механизмов правового регулирования. Определено, что во многих странах институт омбудсмена стал неотъемлемой частью механизма государственной власти. Этот институт является дополнением существующих форм контроля и надзора за соблюдением прав, свобод человека и гражданина. Введение института омбудсмена здравоохранения в Украине усилило бы контроль зафункционированием медицинских учреждений и содействовало бы значительному улучшению медицинского обслуживания населения. Выводы: введение специализированного омбудсмена в сфере здравоохранения должно содействовать комплексной реализации медицинской реформы в Украине, эффективному реагированию на выявленные законодательные просчеты при ее внедрении и будет содействовать надлежащему соблюдению прав граждан Украины в сфере здравоохранения.

Розглянуто актуальні проблеми створення та функціонування в Україні єдиного медичного простору. Зосереджено увагу на питаннях сутності, ознак, характеристик єдиного медичного простору, його базових принципах. Акцентовано на особливостях функціонування державних, комунальних, відомчих і приватних медичних закладів в умовах медичної реформи. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування єдиного медичного простору України та позитивний зарубіжний досвід реалізації такого виду проєктів.