Індекс рубрикатора НБУВ: Л455-106.5

Рубрики:

Портландцемент

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено теоретичні засади одержання пластифікованих портландцементів (ПП) з високою міцністю в ранньому віці шляхом модифікування комплексними хімічними додатками поліфункціональної дії на основі поверхнево-активних речовин і високорозчинних електролітів - натрію тіосульфату та роданіду та встановлено закономірності їх структуроутворення та тверднення, в тому числі за понижених умов додатніх і від'ємних температур. Досліджено фізико-хімічні особливості гідратації та тверднення портландцементних систем за присутності додатків-модифікаторів, що вирішує проблему одержання ПП з високою міцністю в ранньому віці завдяки направленому формуванню мікроструктури цементного каменю. Установлено оптимальні склади модифікованих портландцементів з покращеними експлуатаційними властивостями та показано ефективність їх використання у процесі монолітного бетонування, в тому числі за різних температурних умов.

Показано, що системне вирішення проблеми зниження енергоміцності цементів і бетонів, а також зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище досягається за рахунок використання альтернативних видів палива та одержання модифікованих низькоенерговмісних цементів із підвищеним вмістом активних мінеральних домішок.

Показано, що вирішення проблеми зниження енергоємності цементів із заданими будівельно-технічними властивостями досягається зменшенням клінкерної складової раціональним добором активних мінеральних добавок і модифікуванням одержаного в'яжучого комплексними модифікаторами поліфункціональної дії.

Установлено закономірності формування мезоструктури самоущільнювальних бетонів, що містять домішку полікарбоксилату та мікронаповнювачі і характеризуються покращеними експлуатаційними властивостями, зокрема високою марочною міцністю, низькими показниками усадки за повітряно-сухих умов тверднення, підвищеною водонепроникністю та корозійною стійкістю.

Показано вплив модифікаторів повітровтягувальної та прискорювальної дії на структуроутворення будівельних розчинів, встановлено фізико-хімічні закономірності формування мікроструктури цементного каменю. Виконано оптимізацію складів будівельних розчинів із комплексними модифікаторами повітровтягувальної дії, призначених для мурувальних робіт.

Викладено основи енергозберігальних технологій у будівництві, які є важливою складовою реалізації принципів стратегії збалансованого розвитку. Наведено розрахунки оптимальної товщини теплоізоляційної оболонки будинків і вологісного режиму огороджувальних конструкцій згідно з чинними стандартами. Розглянуто характеристики найпоширеніших теплоізоляційних матеріалів та основні конструктивно-технологічні рішення огороджувальних конструкцій, над якими здійснюють термомодернізацію. Подано структуру енергетичного паспорта будинку та проаналізовано основні принципи пасивного будівництва.

Наведено результати фізико-механічних випробувань суперпластифікованих цементуючих систем (ЦС) з високою ранньою міцністю для самоущільнювальних бетонів (СУБ). Вивчено особливості формування їх фазового складу та мікроструктури. Проведено оптимізацію складів СУБ зі швидким наростанням міцності на базі розроблених ЦС за критеріями легковкладальності та міцності.

Проаналізовано споживання енергії в індивідуальному будинку. Проведено оптимізацію теплотехнічних параметрів огороджувальних конструкцій будинку для забезпечення енергетичних показників енергоефективного будинку. На підставі енергетично-екологічного аналізу будинку із використанням методу математичного моделювання запропоновано систему оцінювання впливу будинків на довкілля.

Наведено техніко-економічні показники будинків на підставі їх енергетично-екологічного аналізу. За допомогою методу математичного моделювання оцінено економічну доцільність рішень інвестиційних проектів за критерієм мінімізації коштів експлуатації будинків і терміну повернення інвестицій.

Наведено результати фізико-механічних випробувань особливо швидкотверднучих портландцементних композицій (ОШТПЦК) для високофункціональних бетонів (ВФБ). Вивчено особивості формування їх фазового складу та мікроструктури. Проведено дослідження будівельно-технічних властивостей ВФБ на основі розроблених ОШТПЦК.

Викладено основи енергозберігальних технологій у будівництві, які є важливою складовою реалізації принципів стратегії збалансованого розвитку. Наведено розрахунки оптимальної товщини теплоізоляційної оболонки будинків та вологісного режиму огороджувальних конструкцій згідно з чинними стандартами. Розглянуто характеристики найпоширеніших теплоізоляційних матеріалів та основні конструктивно-технологічні рішення огороджувальних конструкцій, над якими здійснюють термомодернізацію. Подано структуру енергетичного паспорта будинку та проаналізовано основні принципи пасивного будівництва.

Показано, що одним із шляхів реалізації принципів енергоефективного будівництва є впровадження технології незнімної опалубки (Quad-Lock та "Техноблок") із використанням монолітного бетону, що характеризується високою термічною масою та забезпечує теплову стабільність приміщень, призводить до зменшення кількості енергії на опалення й охолодження, мінімізації емісії парникових газів. Розвиток і ремонт дорожньої інфраструктури України потребують застосування швидкотвердних і довговічних композицій. Встановлено, що для якісного вкладання бетонної суміші в опалубку, забезпечення необхідних темпів будівництва та одержання щільної структури дорожнього матеріалу з високим ступенем надійності та довговічності необхідно використовувати бетони, модифіковані комплексними модифікаторами пластифікувально-прискорювальної дії. Досліджено вплив технологічних факторів і пластифікаторів на лігносульфонатній (ЛС), сульфонафталінформальдегідній (СНФ), полікарбоксилатній основі на реологічні та міцнісні показники дрібнозернистих бетонів. Виявлено, що введення ЛС і СНФ пластифікаторів спричиняє зниження міцності бетонів за підвищеної рухливості сумішей і потребує використання комплексних модифікаторів. Показано, що за рахунок синергічної дії комплексних модифікаторів на основі полікарбоксилатів і прискорювачів тверднення досягається суттєвий пластифікувальний ефект і приріст ранньої міцності дрібнозернистих бетонів.

Проведено оцінку ефективності ультрадисперсних мінеральних добавок (УДМД) за диференційним коефіцієнтом поверхневої активності. Встановлено, що наномодифіковані портландцементні композиції, які містять УДМД, полікарбоксилатний суперпластифікатор, луговмісний прискорювач тверднення, а також нанорозмірні частинки гідросилікату кальцію, характеризуються інтенсивним набором ранньої міцності. Визначено особливості формування фазового складу, мікроструктури та синтезу міцності наномодифікованого цементного каменю.

Показано, що одним із інноваційних напрямів одержання високофункціональних швидкотверднучих бетонів є застосування нанотехнологічних прийомів, пов'язаних з напрямленим керуванням процесами структуроутворення завдяки введенню наномасштабних елементів. Проаналізовано стратегії реалізації нанотехнологій під час виготовлення бетонів, що базуються на введенні первинних нанорозмірних спеціально синтезованих компонентів або безпосередньому синтезі наномасштабних об'єктів в об'ємі матеріалу та на межі розподілу фаз. Оптимізація упакування частинок портландцементних систем ультрадисперсними мінеральними добавками визначає початкову щільність системи, а наявність енергетично-активних ультрадисперсних частинок у складі мінеральної добавки стимулює процеси нуклеації в міжзерновому просторі, що спричиняє прискорення реакцій, пов'язаних з пуцолановою активністю мінеральних добавок з утворенням волокнистих CSH-фаз у неклінкерній частині цементної матриці. Показано, що ультрадисперсні частинки з високими значеннями питомої поверхні та "надлишкової поверхневої енергії" сприяють повнішому синергічному ефекту інших компонентів і забезпечують напрямлене керування процесами раннього структуроутворення цементувальних систем, одержання підвищеної ранньої та стандартної міцності наномодифікованих бетонів.

Показано, що одним із інноваційних напрямів одержання швидкотверднучих бетонів із покращеними експлуатаційними властивостями для фортифікаційних споруд, є застосування нанотехнологічних прийомів. Розглянуто проблему підвищення стійкості високоміцних бетонів до дії швидкісного удару шляхом гібридного армування їх структури ультрадисперсними мінеральними добавками та дисперсними волокнами. Наведено результати фізико-механічних та ударних випробувань швидкотверднучих фібробетонів.

Застосування інженерних цементувальних композитів (ECC) - спеціально розробленого класу дисперсно-армованих матеріалів на основі портландцементу - надає змогу підвищити несучу здатність, стабільність за різних статичних і динамічних впливів, а також довговічність будівельних конструкцій завдяки контрольованому процесу тріщиноутворення. Проте в ECC використовують значну кількість цементувальних матеріалів, часто до 70 %, що призводить до суттєвих деформацій усадки, обмеження стабільності розмірів і зростання вартості матеріалу. Досліджено реологічні та міцнісні показники інженерних цементувальних композитів на основі бінарної (БВС) і потрійних (ПВС) в'яжучих систем за варіювання вмісту дисперсних волокон. Показано, що чсткова заміна золи винесення ультрадисперсними мінеральними добавками з підвищеною поверхневою енергією у складі ПВС, використання полікарбоксилатного суперпластифікатора, а також армування структури інженерних композитів дисперсними волокнами в оптимальній кількості підвищують їхні фізико-механічні властивості як у ранній, так і в пізніші терміни тверднення у порівняно з композитами на основі БВС. З використанням комплексу мінеральних добавок, що забезпечує щільне упакування частинок, ранню пуцоланову реакцію з одержанням додаткових продуктів гідратації, коефіцієнт тріщиностійкості зростає до 0,227 - 0,240 порівняно з 0,216 для ЕСС на основі БВС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н331.9

Рубрики:

Бетони спеціального призначення

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н331.001 + О311.43-060.62

Рубрики:

Склад бетону

Шифр НБУВ: Ж69103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вплив конструктивних і теплотехнічних параметрів світлопрозорих огороджень на споживання енергії в будинку садибного типу з позицій забезпечення необхідного рівня природного освітлення та мінімізації трансмісійних втрат. Проведено оптимізацію теплотехнічних параметрів огороджувальних світлопрозорих конструкцій (СПК) будинку для забезпечення енергетичних показників у напрямку створення енергоефективного будинку за параметрами опору теплопередачі та раціональної площі. Показано, що трансмісійні втрати можуть змінюватися в межах 1000 - 3800 кВт-год/рік за варіювання вибраних параметрів вікон. Здійснено перевірку вибраної моделі СПК на відповідність вимогам теплової надійності. На підставі аналізу енергетично-екологічних показників будинку методом математичного моделювання запропоновано систему оцінювання впливу будівельних об'єктів на довкілля.