Розглядаються методи аналізу та оптимізації складних систем. Автори намагались використовувати основний принцип системотехнічного підходу до дослідження складних систем, який полягає у представленні системи як сукупності всіх її частин у зв'язку з навколишнім середовищем, а також взаємозумовленості всіх її властивостей, таких як продуктивність, надійність, оптимальність. Наведено методи аналізу обчислювальних систем, до яких у даному випадку відносяться як чисто обчислювальні системи, так і керуючі та інформаційно-вимірювальні системи, які будуються на комп'ютерах та багатопроцесорних комплексах та мережах. Докладно розглянуто аналіз математичних моделей процесів і складних систем. Особливу увагу приділено аналітичним методам, застосування яких на відміну від методів моделювання дає можливість отримати загальні результати. Детально наведено методи математичного, зокрема, лінійного та дискретного, програмування, а також відомості щодо методів нелінійного та динамічного програмування. Запропоновано методи пошуку оптимальних рішень за умови неповної вхідної інформації.

Викладено теоретичні відомості щодо класифікаційного аналізу процесорів з метою обробки зображень і, зокрема, паралельних оптоелектронних процесорів. Розглянуто особливості класифікації алгоритмів обробки зображень. Наведено класифікаційні схеми обчислювальних систем, проаналізовано їх можливості стосовно класифікації оптоелектронних процесорів. Особливу увагу приділено дослідженню архітектурних рішень оптоелектронних процесорів, прикладам їх класифікаційного аналізу.

Розглянуто основні напрямки розвитку українського мистецтва з давніх часів до ХХ ст.: мистецтво дохристиянської доби та Київської Русі, галицько-волинське мистецтво, мистецтво польсько-литовської доби, козацьких часів та національного відродження, мистецтво ХХ ст. Висвітлено гуманістичну спрямованість українського мистецтва. Охарактеризовано його значення для процесу виховання активної та творчої особистості, свідомого громадянина України.

Проаналізовано способи реалізації оператора групового підсумовування, а також принципи організації паралельної (багатооперандної) арифметично-логічної обробки інформації. Досліджено властивості, функціональні можливості та ефективність алгоритмів багатооперандної обробки з використанням принципу різницевих зрізів. Основну увагу приділено структурно-інформаційній складності алгоритмів паралельного додавання масиву чисел.

Розглянуто проблеми розробки нових і вдосконалення відомих методів підсумовування та сортування. Проаналізовано відомості щодо дослідження функціональних можливостей, а також ефективності методів і алгоритмів мультиобробки масивів інформації з використанням принципу різницевих зрізів.

Рассмотрены проблемы разработки новых и усовершенствования известных методов подведения итогов и сортировки. Проанализированы сведения по исследованию функциональных возможностей, а также эффективности методов и алгоритмов мультиобработки массивов информации с использованием принципа разностных срезов.

Розглянуто питання теоретичного та історичного музикознавства, проблеми музичного виконавства і педагогіки. Висвітлено основні тенденції історичної еволюції ансамблевої естетики. Проаналізовано значення тембро-фактурного комплексу в утворенні оркестрового стилю, організаційно-педагогічну систему вокально-методичної підготовки вчителів музики. Розкрито психолого-педагогічні засади диригентської діяльності вчителя музики.

Рассмотрены вопросы теоретического и исторического музыковедения, проблемы музыкального исполнительства и педагогики. Освещены основные тенденции исторической эволюции ансамблевой эстетики. Проанализированы значение тембро-фактурного комплекса в образовании оркестрового стиля, организационно-педагогическая система вокально-методической подготовки учителей музыки. Раскрыты психолого-педагогические основы дирижерской деятельности учителя музыки.

Розглянуто питання теоретичного й історичного музикознавства, проблеми музичного виконавства та педагогіки. Описано жанрово-конструктивні елементи пейзажу в музиці Є.Станковича. Проаналізовано роль осмогласся в російській співацькій культурі другої половини XVII - XVIII ст. Представлено темброві характеристики саксофона. Висвітлено проблему цілісності та інтегративності у системі професійної підготовки педагогів. Наведено педагогічні вимоги до підвищення ефективності інструментальної музично-виконавської підготовки студентів у ВНЗ.

Рассмотрены вопросы теоретического и исторического музыковедения, проблемы музыкального исполнительства и педагогики. Представлены жанрово-конструктивные элементы пейзажа в музыке Е.Станковича. Проанализирована роль осмогласия в российской певческой культуре второй половины XVII - XVIII ст. Изложены тембровые характеристики саксофона. Освещена проблема целостности и интегративности в системе профессиональной подготовки педагогов. Приведены педагогические требования к повышению эффективности инструментальной музыкально-исполнительской подготовки студентов в ВУЗ.

Розглянуто та проаналізовано явища, що стали етапними на початку заснування філософії Відродження у галузях етнофілософії, політико-правових вчень (витоки української національної ідеї, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, філософська та політико-правова думка у Галичині) та музичної культури (етнічна спрямованість музичних творів першої половини ХІХ ст., ідеї народництва у творчості композиторів).

Розглянуто особливості української симфонії. Наведено типологічні характеристики авторських концепцій симфонічного циклу на прикладі діяльності Бетховена - Малера. Висвітлено проблеми музичного виконавства і педагогіки. Проаналізовано вплив виконавських типів мислення на формування музично-виконавської концепції. Досліджено етнологічні проблеми вокально-педагогічної творчості. Розкрито історико-культурне значення київської диригентсько-хорової школи. Розглянуто деякі методичні проблеми початкового етапу художньо-творчого розвитку обдарованої особистості у системі безперервного музичного навчання.

Розглянуто музичне мистецтво як феномен загальнолюдської культури, розкрито його сутність в аспектах проблем жанрів, стилю, регіональних, національних особливостей, виконавства та педагогіки. Висвітлено діяльність Анатолія Вахнянина у становленні українського театру в Галичині. Проаналізовано зв'язок народних пісень Гуцульщини з обрядовими традиціями Прикарпаття. Наведено системні та несистемні характеристики усної мови.

Наведено теоретичні відомості щодо побудови волоконно-оптичних структур, які використовуються під час комутації та передачі інформації. Описано оптичні з'єднувачі, комутатори, лінії затримки, перемикачі, мультиплексори, системи з'єднання, волоконно-оптичні кабелі.

Приведены теоретические сведения относительно построения волоконно-оптических структур, используемых во время коммутации и передачи информации. Описаны оптические соединители, коммутаторы, линии задержки, переключатели, мультиплексоры, системы соединения, волоконно-оптические кабели.

Розглянуто аспекти побудови природного мовного дискурсу. Висвітлено константи сприйняття у полілозі "композитор - виконавець - слухач" на прикладі мелодико-інтонаційних та ладових факторів. Проаналізовано становлення нового способу диригування в Росії наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст., музично-театральне життя Північного Приазов'я другої половини ХІХ - початку ХХ ст. як явище регіональної культури.

Рассмотрены аспекты построения естественного речевого дискурса. Освещены константы восприятия в полилоге "композитор - исполнитель - слушатель" на примере мелодико-интонационных и ладовых факторов. Проанализировано становление нового способа дирижирования в России конца XVIII - первой половине ХІХ ст., музыкально-театральная жизнь Северного Приазовья второй половины ХІХ - начала ХХ ст. как явление региональной культуры.

Описано російську модель етапу утвердження нового способу диригування. Розкрито характер та зміст етномузичної культури Півдня України. Проаналізовано роль видатного композитора М.В.Лисенка в культурному житті України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено видавничу діяльність інституцій управління та керівництва музичною культурою Північного Приазов'я другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Описана русская модель этапа утверждения нового способа дирижирования. Раскрыты характер и содержание этномузыкальной культуры Юга Украины. Проанализирована роль известного композитора М.В.Лысенка в культурной жизни Украины в конце ХІХ - начале ХХ ст. Освещена издательская деятельность институций управления и руководства музыкальной культурой Северного Приазовья второй половины ХІХ - начала ХХ ст.

Висвітлено життєвий і творчий шлях М.Попова - запорізького композитора, заслуженого діяча мистецтв України, автора музики до 56-ти театральних вистав, а також симфонічних і вокально-симфонічних, камерно-інструментальних, хорових і вокальних творів. Наведено покажчик музикальних творів композитора.

Освещен жизненный и творческий путь Н.Попова - запорожского композитора, заслуженного деятеля искусств Украины, автора музыки к 56-ти театральным спектаклям, а также симфонических и вокально-симфонических, камерно-инструментальных, хоровых и вокальных произведений. Приведен указатель музыкальных произведений композитора.

Описано геосоціокультурну динаміку Північного Приазов'я ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано становлення професійної музичної культури Запорізького регіону у ХХ ст. Розглянуто народне музичне мистецтво Північного Приазов'я та питання його наукової професіоналізації у контексті українського культурного універсуму, а також поліетнічності музичної культури Південного Сходу та Півдня України. Висвітлено музичну діяльність видатних представників музичної культури Запоріжжя.

Описана геосоциокультурная динамика Северного Приазовья ХІХ - начала ХХ ст. Проанализировано становление профессиональной музыкальной культуры Запорожского региона в ХХ ст. Рассмотрены народное музыкальное искусство Северного Приазовья и вопросы его научной профессионализации в контексте украинского культурного универсума, а также полиэтничности музыкальной культуры Северного Востока и Юга Украины. Освещена музыкальная деятельность известных представителей музыкальной культуры Запорожья.

Проаналізовано становлення гомофонно-гармонічного стилю у західноєвропейській культурі XVII ст. Розглянуто регіональну музичну культуру в контексті сучасного наукового знання на прикладі Північного Приазов'я ХІХ - ХХ ст. Висвітлено жанрові тенденції в українській музиці для баяна 1970 - 1980 рр. Розкрито філософські аспекти процесу формування естетичної культури особистості. Наведено класифікацію ціннісних орієнтацій майбутніх вчителів.

Проанализировано становление гомофонно-гармонического стиля в западноевропейской культуре XVII в. Рассмотрена региональная музыкальная культура в контексте современного научного знания на примере Северного Приазовья ХІХ - ХХ ст. Освещены жанровые тенденции в украинской музыке для баяна 1970 - 1980 гг. Раскрыты философские аспекты процесса формирования эстетической культуры личности. Приведена классификация ценностных ориентаций будущих учителей.

Висвітлено основні тенденції розвитку української музикознавчої науки в 1960 - 1980 рр. Розкрито методологічні аспекти геосоціокультурних досліджень в сучасному історико-теоретичному мистецтвознавстві на прикладі Північного Приазов'я ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано діяльність польського музичного товариства ім. С.Монюшка у Станіславові (Івано-Франківську) в контексті музичної культури Галичини кінця ХІХ - першої третини ХХ ст., формування основ пейзажної лірики в українській музиці докласичної доби. Розглянуто проблеми саксофонного виконавства у музикознавстві.

Освещены основные тенденции развития украинской музыковедческой науки в 1960 - 1980 гг. Раскрыты методологические аспекты геосоциокультурных исследований в современном историко-теоретическом искусствоведении на примере Северного Приазовья ХІХ - ХХ ст. Проанализированы деятельность польского музыкального общества им. С.Монюшка в Станисловове (Ивано-Франковске) в контексте музыкальной культуры Галиции конца ХІХ - первой трети ХХ ст., формирование основ пейзажной лирики в украинской музыке доклассической эпохи. Рассмотрены проблемы саксофонного исполнительства в музыковедении.

Розглянуто формальний математичний апарат логіко-часових функцій і побудову на даній основі елементів технології для око-процесорної обробки образної інформації. Запропоновано математичні моделі квантових перетворень для виділення ознак зображень, що дозволяють ефективно виконати формування операторів впливу й узагальненого інтегрування з набору логіко-часових функцій. Розкрито апаратні та схемотехнічні аспекти використання логіко-часових функцій для око-процесорної обробки інформації.

Рассмотрены формальный математический аппарат логико-временных функций и особенности построения на данной основе элементов технологии для зрительно-процессорной обработки образной информации. Предложены математические модели квантовых преобразований для выделения признаков изображений для эффективного формирования операторов влияния и обобщенного интегрирования по набору логико-временных функций. Раскрыты аппаратные и схемотехнические аспекты применения логико-временных функций для зрительно-процессорной обработки информации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)23 + Х002.03

Рубрики:

Державне право окремих країн

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто музичне мистецтво як феномен загальнолюдської культури, репертуар як основу діяльності народно-інструментальних ансамблів. Викладено історію становлення теоретичних уявлень про оркестровий стиль, питання музичної культури українського населення Запорожжя ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано особливості опанування кларнетним репертуаром у першій половині ХХ ст. на прикладі творів К.Дебюссі, Й.Манна, І.Стравінського. Охарактеризовано еволюцію творчості К.Джаррета.

Рассмотрены музыкальное искусство как феномен общечеловеческой культуры, репертуар как основа деятельности народно-инструментальных ансамблей. Изложены история становления теоретических представлений об оркестровом стиле, вопросы музыкальной культуры украинского населения Запорожской области ХІХ - начала ХХ ст. Проанализированы особенности овладения кларнетным репертуаром в первой половине ХХ ст. на примере произведений К.Дебюсси, Й.Манна, И.Стравинского. Охарактеризована эволюция творчества К.Джаррета.