Рассмотрены организационно-экономические факторы повышения интенсивности и эффективности реформированных предприятий агропромышленного комплекса. Обоснованы направления углубления специализации, кооперации и интеграции сельскохозяйственных предприятий в условиях рыночных отношений.

Дана критична оцінка стану сільськогосподарського виробництва, що склався у зв'язку з реформуванням відносин власності. Головні причини цього стану автори вбачають у відсутності досконалого механізму взаємовідносин між первинними виробничими колективами власників, які входять до складу підприємств, підкреслюють необхідність забезпечити їм повні права на вироблену продукцію, виручку, прибуток та їх розподіл (використання).

Рассмотрены вопросы усовершенствования финансово-кредитного механизма АПК. Обращено внимание на необходимость формирования системы ипотечного и товарного кредитования и сезонного кредитования под залог сельскохозяйственной продукции. Отмечена необходимость организации финансового консалтинга и развития лизинга сельскохозяйственной техники, оборудования и технологий.

На підставі вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (БУ) висвітлено питання організації БУ сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано законодавчі та інструктивні документи, що регулюють ведення БУ на підприємствах України. Проаналізовано особливості обліку доходів, витрат і результатів діяльності, витрат виробництва, фінансових інвестицій, зобов'язань, запасів, необоротних активів, дебіторської заборгованості.

На основании требований Закона Украины "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине" и Национальных положений (стандартов) бухгалтерского учета (БУ) освещены вопросы организации БУ на сельскохозяйственных предприятиях. Проанализированы законодательные документы и инструкции, регулирующие ведение БУ на предприятиях Украины. Рассмотрены особенности учета доходов, затрат и результатов деятельности, затрат производства, финансовых инвестиций, обязательств, запасов, необоротных активов, животных для выращивания и откорма, дебиторской задолженности.

Висвітлено проблеми трансформаційної динаміки сучасних агроформувань, теоретичні та методологічні аспекти формування та дії механізмів регулювання сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано місце великотоварних господарств за ринкових умов, вплив спеціалізації, концентрації, кооперації та інтеграції на їх динаміку розвитку і розробку механізмів регулювання, визначено напрямки удосконалення внутрішньогосподарських відносин. Розглянуто питання організації та використання агроформуваннями комерційного розрахунку в ринковому середовищі, бухгалтерського обліку, контролю та звітності як складових елементів механізмів регулювання процесів відтворення.

Освещены проблемы трансформационной динамики современных агроформирований, теоретические и методологические аспекты формирования и действия механизмов регулирования сельскохозяйственных предприятий. Проанализированы место крупнотоварных хозяйств в рыночных условиях, влияние специализации, концентрации, кооперации и интеграции на их динамику развития и разработку механизмов регулирования, определены направления усовершенствования внутрихозяйственных отношений. Рассмотрены вопросы организации и использования агроформированиями коммерческого расчёта в рыночной среде, бухгалтерского учёта, контроля и отчётности как составных элементов механизмов регулирования процессов воспроизводства.

Рассмотрена система экономических механизмов влияния на развитие агропромышленного комплекса. Освещены особенности и функциональная характеристика механизмов регулирования в зависимости от их целевой направленности, сферы и масштабов воздействия, соподчиненности и степени сочетаемости.

Досліджено теоретико-методологічні, методичі та прикладні засади подальшої трансформації сільськогосподарських підприємств, формування системи механізмів регулювання для забезпечення їх ефективного функціонування за умов ринку. Обгрунтовано розподіл, класифікацію та взаємодію механізмів регулювання процесів відтворення в аграрному секторі. Визначено зміст подальшої трансформації агроформувань як раціональних форм господарювання, її вплив на матеріальні інтереси товаровиробників. Розкрито напрями формування виробничої та галузевої структури виробництва на базі спеціалізації, концентрації, диверсифікації, кооперації та інтеграції у ринковому середовищі. Науково обгрунтовано рекомендації щодо формування й ефективного функціонування приватно-орендних внутрішньогосподарських відносин на сучасних підприємствах, які базуються на повній економічній самостійності колективів первинних підрозділів, еквівалентному обміні, матеріальній заінтересованості та відповідальності. Сформульовано принципи організації комерційного розрахунку в агроформуваннях, які сумісно використовують землю та майно. Надано пропозиції щодо удосконалення управління підприємствами на базі планування, аналізу, обліку та контролю в економічно самостійних підрозділах.

Висвітлено теоретико-методологічні засади визначення витрат та управління ними у відтворювальних процесах, розкрито сутність виробничих витрат, їх склад та об'єктивний облік з метою використання в управлінні процесом відтворення. Простежено динаміку витрат в сільськогосподарських підприємствах Харківської області в системі відтворення, наведено економічне обгрунтування чинників стабільності та зниження витрат у процесах виробництва продукції рослинництва та тваринництва. Розглянуто управління витратами як систему забезпечення ефективності виробництва та фінансової стабілізації агроформувань. Проаналізовано формування облікової політики підприємства та її відповідність вимогам управління. Значну увагу приділено організаційним складовим підвищення рівня управління витратами в сільськогосподарських підприємствах та їх підрозділах.

Обгрунтовано теоретичні, організаційно-методичні і практичні засади формування та функціонування економічного механізму підвищення ефективності суб'єктів малого підприємництва в аграрній сфері. Охарактеризовано чинники, які впливають на становлення і розвиток підприємництва. Виділено основні ресурсні параметри малих сільськогосподарських підприємств. Досліджено сучасний стан діяльності фермерських господарств і особистих селянських господарств. Розроблено структуру організаційно-економічного механізму активізації сільськогосподарського підприємництва. Розглянуто форми національних взаємовідносин та організаційно-економічного об'єднання малих, середніх і великих підприємств. Узагальнено напрями та інструменти державної підтримки розвитку та стимулювання суб'єктів малого підприємництва в аграрному секторі.

Мета роботи - обгрунтування необхідності зазначення в наказі про облікову політику (ОП), крім елементів безпосередньо облікової політики, і попередніх облікових оцінок, що підвищить достовірність фінансової звітності, а також розробка пропозицій щодо удосконалення цього розпорядчого документа підприємства. Відзначено, що значення якісної ОП в останні роки суттєво зросло не лише для користувачів фінансової звітності, а й для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Розкрито суттєві відмінності у разі відображення в обліку наслідків зміни ОП й облікової оцінки. Узагальнено інформацію до наказу про ОП підприємства щодо облікових оцінок. Запропоновано передбачити в наказі окремий розділ, де слід наводити інформацію про перелік облікових оцінок, що прийняті, про те, яким чином підприємство вноситиме зміни до ОП, облікових оцінок, а також виправляти помилки.

Мета роботи - узагальнення основних відмінностей положень Директиви 2013/34/ЄС, МСФЗ і НП(С)БО та визначення пропозицій для України в частині гармонізації законодавства з питань бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності до норм Європейського Союзу та МСФЗ. Обгрунтовано, що в Україні і надалі буде розширюватися сфера застосування МСФЗ. Узагальнено особливості впровадження МСФЗ у вітчизняну практику. Здійснено критичний аналіз положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, відзначено її позитивні сторони та дискусійні моменти. Проведено порівняння основних опцій Директиви, МСФЗ і НП(С)БО. Доведено, що прийнята Директива додає ряд розбіжностей з МСФЗ. Зроблено висновок, що імплементація її положень в законодавче поле України вимагає осучаснення діючих П(С)БО в напрямку усунення розбіжностей між НП(С)БО і МСФЗ з урахуванням вимог ЄС.

Наведено результати теоретичного узагальнення та обгрунтування теоретично-методичних і прикладних положень щодо формування та імплементації стратегічних напрямів підвищення економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробних підприємств. Обгрунтовано концептуальні засади створення регіонального виноградно-виноробного кластера. Розроблено методичний підхід до оцінювання економічної ефективності стратегій реалізації інноваційно-інвестиційних проектів з енергозбереження та підвищення енергоефективності виробництва продукції виноградарсько-виноробних підприємства на основі системного застосування інструментів бізнес-планування, а також методичні засади розвитку вітчизняного терруарного виноробства. Систематизовано чинники підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств-вирорбників винораду та виноробної продукції. Окреслено напрями державного регулювання та державної фінансової підтримки підприємств виноградарсько-виноробної галузі.

Висвітлено загальні засади організації фінансового обліку та формування облікової політики сільськогосподарських кооперативів. Викладено порядок обліку основного виробництва за різними схемами. Розкрито специфіку обліку робіт, послуг і витрат сервісних кооперативів, формування та використання їх власності, а також обліку їх оподаткування та звітності. Увагу приділено обліку робіт і витрат машинно-тракторного парку, торговельно-постачальницької діяльності, підрядних робіт сільськогосподарських кооперативів.

Мета роботи - наукове обгрунтування значення фактів господарської діяльності (ГД) підприємства для системи бухгалтерського обліку, суті господарських операцій та їх класифікації. Доведено, що визначення терміна "господарська операція" в нормативних документах і наукових публікаціях унеможливлюють однозначне трактування змістовності цього поняття. Обгрунтовано, що первісною одиницею бухгалтерського спостереження є саме господарська операція, яка підтверджує реальний факт ГД. Відзначено, що до фактів ГД можна віднести угоду, подію, явище, процес, операцію, які впливають на фінансовий стан, фінансові результати, рух грошових коштів суб'єкта господарювання або змінюють величину його позабалансових активів і зобов'язань. Запропоновано класифікацію господарських операцій за різними ознаками, що забезпечує системність розгляду цієї категорії. Зроблено висновок, що ідентифікація фактів ГД надасть змогу поглибити зміст предмета бухгалтерського обліку.

Мета роботи - узагальнення основних змін у законодавстві стосовно документального оформлення фактів господарської діяльності та розробка пропозицій щодо переліку обов'язкових реквізитів первинних документів. Відзначено, що в законодавчі акти внесено зміни, які стосуються статусу первинних документів і окремих їх обов'язковихреквізитів. Обгрунтовано, що первинний документ - це документ, який підтверджує здійснення господарської операції, процесу, явища або події в господарській діяльності суб'єкта господарювання в момент їх проведення або після завершення. Зроблено висновок про те, що простежується тенденція до скорочення кількості обов'язкових реквізитів. Запропоновано авторський перелік обов'язкових реквізитів первинних документів, який забезпечить повний і достатній опис кожної господарської операції.

Розкрито основні вимоги до складання приміток до річної фінансової звітності. Зроблено висновок, що примітки є одночасно повноцінною формою фінансового звіту і додатком до неї. Розглянуто склад приміток згідно діючого законодавства, їх недоліки. Встановлено, що бухгалтери деяких українських підприємств безвідповідально ставляться до виконання вимог про складання приміток. Тому примітки до фінзвітності не забезпечують корисною інформацією різнопланових користувачів, що негативно впливає на якість прийнятих економічних рішень. Сформовано основні підходи до стандартизації приміток. Основним критерієм якості приміток до фінансової звітності визначено досягнення балансу між їх ускладненням, стислістю та широкими вимогами до розкриття інформації.

Рассмотрены теоретические основы экономического роста субъектов агрохозяйствования. Отмечено, что в комплексе мероприятий, которые повышают экономическую эффективность сельскохозяйственного производства, важное место занимает интенсификация как основа реализации стратегии устойчивого развития аграрного сектора. Исследовано сущность понятий "интенсивность" и "интенсификация", предложено авторское определение сущности интенсификации сельского хозяйства. Обобщены факторы и направления интенсификации производства сельскохозяйственной продукции в современных условиях. Акцентируется, что перспективы повышения экономической, социальной и экологической эффективности интенсификации определяются прежде всего полнотой действия всех ее факторов в их диалектической взаимосвязи.

Мета роботи - визначення особливостей та місця порівняльної інформації в міжнародних та національних стандартах бухгалтерського обліку. Досліджено суть терміну "порівняльна інформація". Обгрунтовано, що порівняльна інформація є передумовою зіставності фінансових звітів. Зроблено висновок, що порівняльній інформації в системі МСФЗ приділено більше уваги, ніж в П(С)БО. Для підвищення зіставності інформації рекомендується вітчизняним суб'єктам господарювання надавати користувачам фінансових звітів порівняльну інформацію не лише за поточний, а й запопередні звітні періоди, що забезпечить солідну основу для виявлення тенденцій у розвитку підприємства. Відзначено, що у національних стандартах бухгалтерського обліку надання порівняльної інформації реалізовано обмежено в самих формах фінансової звітності. Узагальнено фактори, від яких залежить зіставність фінансових звітів різних країн, і запропоновано напрями подолання бухгалтерських відмінностей.

Мета роботи - визначення суті помилок в бухгалтерському обліку та узагальнення їх класифікаційних ознак. Розкрито суть бухгалтерських помилок. Доведено, що помилкам та способам їх виправлення приділено більше уваги в системі МСФЗ, ніж в П(С)БО. Запропоновано визначення терміну "помилки" в бухгалтерському обліку. Обгрунтовано, що різноманіття помилок потребує їх систематизації. Доповнено класифікацію бухгалтерських помилок за відповідними ознаками, що сприятиме послідовному аналізу кожної неточності з метою запобігання їм та зменшення їх кількості.

Зазначено, що головними напрямами інтенсифікації сільського господарства традиційно вважаються хімізація, меліорація та комплексна механізація аграрного виробництва. Досліджено результативність даних напрямів інтенсифікації сільського господарства у дореформений період і за умов ринкових відносин в аграрній сфері. Зроблено висновок, що економічне зростання сільськогосподарського виробництва у дореформений період відбулося переважно за екстенсивними методами, супроводжувалося збільшенням капітальних вкладень, у тому числі державних, а інтенсифікація носила техніко-технологічний характер. Обгрунтовано, що за сучасних умов завдання інтенсифікації сільськогосподарського виробництва мають бути пов'язані з впровадженням прогресивних технологій та інших надбань науки і техніки. Наголошується, що перехід України на шлях сталого розвитку можливий лише на основі інтенсифікації, яка забезпечить кількісні та якісні перетворення в галузі.