Обгрунтовано застосування граничного максимального значення перехідного опору геркона, встановленого в ТУ, в якості "відказу" геркона у схемах рухомого складу.

Запропоновано математичну схему розрахунку ремонтнопридатності блочної системи керування з урахуванням специфічних умов експлуатації рухомого складу залізниць.

Показано реальну можливість застосування схемного резервування для підвищення безвідмовної роботи систем керування рухомим складом, що побудовані на герконовій елементній базі, та ефективність роздільного резервування при цьому.

Наведено результати експериментальних випробувань герконів типу МКА-52202 на відповідність вимогам до апаратів електричних тягових.

Наведено відомості щодо контактних тягових електричних апаратів рухомого складу залізниць. Описано елементи їх конструкцій. Охарактеризовано матеріали, які застосовуються в тяговому електроапаратобудуванні. Наведено деякі специфічні вимоги до конструкції тягових апаратів. Визначено параметри контактних конструкцій. Проаналізовано особливості роботи контактів під час короткого замикання.

Приведены сведения о контактных тяговых электрических аппаратах движимого состава железной дороги. Описаны элементы их конструкций. Охарактеризованы материалы, использующиеся в тяговом электроаппаратостоительстве. Приведены некоторые специфические требования к конструкции тяговых аппаратов. Определены параметры контактных конструкций. Проанализированы особенности работы контактов при коротком замыкании.

Наведено загальні відомості про електричні машини (ЕМ), а також закони електротехніки, які застосовуються для аналізу процесів у ЕМ. Розглянуто питання будови та принципів дії трансформаторів та асинхронних машин. Розкрито фізичну сутність робочих процесів у даних типах машин, показано основні співвідношення величин, що характеризують зазначені процеси.

Приведены общие сведения об электрических машинах, а также общие законы электротехники для анализа процессов в ЭМ. Рассмотрены вопросы строения и принципов действия трансформаторов и асинхронных машин. Раскрыта физическая сущность рабочих процессов в данных типах машин, показаны основные соотношения величин, характеризующие указанные процессы.

Описано конструкцію та принцип дії синхронних машин і машин постійного струму. Проаналізовано особливості функціонування синхронного генератора в режимі неробочого ходу та під навантаженням. Запропоновано методику визначення індуктивних опорів синхронних машин. Розглянуто способи регулювання активної та реактивної потужності синхронного генератора. Визначено сфери застосування двигунів постійного струму, описано їх робочі та механічні характеристики. Наведено рівняння генераторів постійного струму та комутації, методи визначення втрат, к.к.д., нагрівання й охоложення електричних машин. Наведено матеріали про спеціальні машини (синхронні та постійного струму). Розглянуто будову, призначення та методи розрахунку технічних параметрів реактивних синхронних двигунів, а також гістерезисних, крокових і виконавчих, індукторних синхронних генераторів, електромагнітної муфти, двигуна-генератора та генератора з трьома обмотками збудження, магнітогідродинамічних машин. Розглянуто методики математичного моделювання електричних машин постійного та змінного струму.

Описаны конструкция и принцип действия синхронных машин и машин постоянного тока. Проанализированы особенности функционирования синхронного генератора в режиме нерабочего хода и под нагрузкой. Даны методики определения индуктивных сопротивлений синхронных машин. Рассмотрены способы регулирования активной и реактивной мощности синхронного генератора. Определены сферы применения двигателей постоянного тока, описаны их рабочие и механические характеристики. Приведены уравнения генераторов постоянного тока и коммутации, методы определения потерь, к.п.д., нагревания и охлаждения электрических машин. Изложены материалы о специальных машинах (синхронных и постоянного тока). Рассмотрены строение, назначение и методы расчета технических параметров реактивных синхронных двигателей, а также гистерезисных, шаговых и исполнительных, индукторных синхронных генераторов, электромагнитной муфты, двигателя-генератора и генератора с тремя обмотками возбуждения, магнитогидродинамических машин. Рассмотрены методики математического моделирования электрических машин постоянного и переменного тока.

Досліджено підвищення надійності індивідуальних контакторів рухомого складу магістральних залізниць шляхом забезпечення певного коефіцієнта запасу по силі за критичного зазору з метою одержання повного вмикання контактора та врахування струму термічної стійкості за вибору контакторів електричних кіл. Аналіз статистичних даних показує, що для 27 % тягових електромагнітних контакторів (ТЕК) за мінімальної напруги кіл керування співвідношення між тяговою та протидіючою характеристиками може не задовольнити умови безумовного включення контактора, коли якір повинен повністю притягнутися до осердя. Встановлено, що в переліку технічних характеристик ТЕК відсутній струм термічної стійкості. Одержано аналітичні вирази для розрахунку дисперсій тягової та протидіючої характеристик ТЕК. Запропоновано метод підвищення точності визначення дисперсії тягової характеристики. Розроблено рекомендації щодо раціонального значення коефіцієнта запасу по силі за критичного зазору з точки зору забезпечення повного вмикання контакторів за мінімальної напруги кіл керування рухомим складом. З використанням класичної моделі параметричної надійності встановлено залежність значення імовірності повного вмикання контактора від критичного зазору у відносних одиницях. Доведено, що до переліку параметрів, якими характеризуються контактори рухомого складу у теперішній час, потрібно ввести струм термічної стійкості.

Наведено методику оцінки стану водія автомобіля бортовою системою аналізу ЕКГ у процесі керування транспортним засобом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н762.11

Рубрики:

Опалення цивільних будівель і споруд

Шифр НБУВ: Ж100718 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Електрична енергія є одним з найважливіших продуктів у сучасному розвиненому суспільстві. Серед споживачів електричної енергії значну частку складають електродвигуни різного призначення. Розробка рекомендацій з вибору раціональних режимів роботи електроприводів технологічних установок з точки зору їх енергетичних показників, до яких належать втрати потужності та енергії, коефіцієнт корисної дії (ККД), коефіцієнт потужності, є безумовно актуальним питанням. Досліджено доцільність підвищення коефіцієнта потужності при зменшенні коефіцієнта завантаження електродвигуна привода. Проаналізовано широкий спектр технологічних процесів по ремонту рухомого складу залізниць, в ході чого встановлено, що більша частина обладнання тривалий час працює із коефіцієнтом завантаження меншим за 0,5. Доведено, що раціональним способом підвищення вказаних електроприводів є перемикання обмоток статора з "трикутника" на "зірку". Запропоновано методику із визначення мінімального коефіцієнта завантаження електропривода технологічної установки, при якому коефіцієнт потужності лежить в межах оцінки якості "добре" і "відмінно".

Електрична енергія є одним з найважливіших продуктів у сучасному розвиненому суспільстві. Серед споживачів електричної енергії значну частку складають електродвигуни різного призначення. Розробка рекомендацій з вибору раціональних режимів роботи електроприводів технологічних установок з точки зору їх енергетичних показників, до яких належать втрати потужності та енергії, коефіцієнт корисної дії (ККД), коефіцієнт потужності, є безумовно актуальним питанням. Досліджено доцільність підвищення коефіцієнта потужності при зменшенні коефіцієнта завантаження електродвигуна привода. Проаналізовано широкий спектр технологічних процесів по ремонту рухомого складу залізниць, в ході чого встановлено, що більша частина обладнання тривалий час працює із коефіцієнтом завантаження меншим за 0,5. Доведено, що раціональним способом підвищення вказаних електроприводів є перемикання обмоток статора з "трикутника" на "зірку". Запропоновано методику із визначення мінімального коефіцієнта завантаження електропривода технологічної установки, при якому коефіцієнт потужності лежить в межах оцінки якості "добре" і "відмінно".

Для забезпечення технологічних процесів при ремонті рухомого складу залізниць з певним рівнем механізації та автоматизації застосовується як типове обладнання, так й нестандартне. Мета роботи - дослідження ефективності перемикання обмоток статора недовантажених двигунів нерегульованих електроприводів універсального нестандартного технологічного обладнання зі схеми "трикутник" на схему "зірка" при ремонті рухомого складу залізниць з урахуванням особливостей технологічного процесу та технічних характеристик цього обладнання. Для досягнення поставленої мети в роботі визначено умови, за яких доцільно при ремонті рухомого складу застосовувати перемикання обмотки статора двигунів електроприводів універсального нестандартного обладнання зі схеми "трикутник" на схему "зірка" з точки зору енергозбереження; проведено аналіз технічних характеристик цього обладнання для виділення видів обладнання, які працюють у тривалому режимі й потужність двигунів електроприводів яких більша ніж 0,5 кВт; розроблено алгоритм для розрахунку зменшення втрат активної потужності в двигунах електроприводів нестандартного обладнання в результаті перемикання схеми обмотки статора. На базі аналізу технологічних процесів ремонту рухомого складу залізниць запропоновано алгоритм розрахунків для кількісної оцінки енергоефективності перемикання обмоток статора зі схеми "трикутник" на схему "зірка" в недовантажених двигунах електроприводів вказаного обладнання. Проведені дослідження підтвердили суттєву енергоефективність перемикання обмотки статора недовантаженого двигуна з "трикутника" на "зірку" в умовах, що розглядаються. Вперше з урахуванням особливостей використання нестандартного універсального обладнання на підприємствах з ремонту рухомого складу залізниць проведені дослідження з енергозбереження в недовантажених двигунах електроприводів цього обладнання шляхом перемикання обмотки статора зі схеми "трикутник" на схему "зірка". Отримані в роботі результати досліджень можуть бути використані при виконанні техніко-економічних розрахунків для обгрунтування доцільності модернізації з метою забезпечення перемикання обмотки статора недовантажених двигунів електроприводів вказаного обладнання зі схеми "трикутник" на схему "зірка".

Основна мета роботи - розробка рекомендацій зі збільшення коефіцієнта потужності електроприводів маневрових залізничних лебідок з урахуванням особливостей технологічного процесу на вантажно-розвантажувальних дільницях прирейкових складів підприємств із ремонту рухомого складу залізниць. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: обрати раціональний спосіб збільшення коефіцієнта потужності електропривода маневрової лебідки з урахуванням особливостей технологічного процесу, простоти та надійності електричної схеми; розробити методику (алгоритм розрахунку) для визначення елементів схеми, які призначені для збільшення коефіцієнта потужності; із використанням розробленої методики провести дослідження для визначення чисельних технічних характеристик вказаних елементів, оцінки збільшення коефіцієнта потужності для електропривода деяких моделей лебідок; сформулювати рекомендації щодо можливої модернізації електропривода маневрових лебідок. Розроблено алгоритм розрахунку реактивної потужності нерегульованого косинусного конденсатора, який потрібно на постійній основі приєднати до затискачів трифазного асинхронного двигуна приводу маневрової лебідки з метою підвищення коефіцієнта потужності. Дослідження показали, що запропонований спосіб збільшення коефіцієнта потужності дає суттєве його зростання за різних значень коефіцієнта завантаження електродвигуна маневрової лебідки, забезпечуючи при цьому простоту схеми та її надійність. Уперше з урахуванням особливостей технології розвантаження-завантаження вагонів розроблено методику розрахунку потрібної реактивної потужності нерегульованого косинусного конденсатора, який приєднують до затискачів електродвигуна приводу. Запропоновано формулу для визначення коефіцієнта завантаження електродвигуна залежно від співвідношення розвантажених та завантажених вагонів, які пересуваються за допомогою лебідки. Результати роботи мають практичну цінність. Отримані чисельні значення збільшення коефіцієнтів потужності електроприводів маневрових лебідок та реактивні потужності потрібних для цього косинусних конденсаторів можуть бути використані як первинна інформація під час з'ясування питання доцільності модернізації електроприводів лебідок шляхом приєднання до затискачів трифазного асинхронного двигуна нерегульованих косинусних конденсаторів.