Актуальність прийняття законодавчих рішень про обов'язкове складання енергетичного паспорту будівлі як засобу економії енергії має важливе значення у впровадженні енергоощадних проектів та підвищенні рівня енергоефективності сучасних та вже збудованих будівель.

Досліджено складові частини інформаційних технологій для оцінки рівня енергоефективності муніципальних будівель. Модифіковано метод аналізу ієрархій на базі критеріїв та індикаторів: зроблено декомпозицію розв'язку задачі ранжування факторів в ієрархію, на її основі побудувано ієрархічну форму. Розроблено багатошарову модель ранжування факторів оцінки енергоефективності та сформовано узгоджену матрицю попарних порівнянь і глобальний критерій.

Створено алгоритми корекції у процесі підвищення рівня узгодженості під час ранжирування факторів на основі їх індикаторів в інформаційній системі аналізу енергоефективності. Це допоможе для подальшого створення програмного модуля ранжирування факторів енергоефективності в інформаційній системі.

Розглянуто питання побудови інформаційно-вимірювальної системи (ІВС) моніторингу енергоощадності будівель та споруд. Для перевірки ефективності застосування системи використано евристичні методи прийняття рішень. Обрано певні однопараметричні критерії та наведено розрахунки ефективності роботи ІВС за заданих параметрів.

Розглянуто актуальні проблеми та розроблено перспективні стратегії реагування приватного підприємництва на зростання сітьового рітейлу в регіонах. Проаналізовано присутність роздрібних торговців: точки продажу, кількість приватних підприємців і рітейлу в регіонах, фактори впливу на ефективність їх діяльності та розвиток регіону в цілому.

Увагу приділено науковим і методологічним основам створення та застосування інформаційних технологій та розробленню інформаційної системи (ІС) моніторингу енергоефективності будівель на основі гібридного когнітивного моделювання. Проаналізовано стан і перспективи наявних інформаційних технологій та автоматизованих систем, які використовуються при оцінюванні і моделюванні енергоефективності об'єктів. Висвітлено теоретичні засади ІС з енергоощадності і моніторингу, методику моделювання процесів розроблення інформаційної системи моніторингу енергоефективності будівель. Визначено, що для розроблення вказаної ІС доцільно використовувати гібридне когнітивне моделювання, оскільки важко передбачити зміну в часі деяких факторів, зокрема втрати тепла, погодних умов тощо. Удосконалено метод аналізу ієрархії масиву факторів, який відрізняється від наявних тим, що оцінка енергоефективності проводиться на основі оцінювання критеріїв з метою ранжування на їх основі масиву факторів за рівнем важливості (вагомості, значущості) в ІС енергоефективності. Визначено інтегроване середовище, розроблено прототип ІС, технічне та програмне забезпечення процесу моніторингу енергоефективності будівель.