Проведены исследования влияния трещиноватости на нефтегазоносность, фильтрационно-емкостные характеристики палеогеновых пород-коллекторов Предкарпатского прогиба с использованием гидродинамических расчетов. Прослежена динамика изменения продуктивности скважин во времени, а также определены оптимальные значения депрессий для эффективной эксплуатации месторождений.

Теоретично та експериментально обгрунтовано наявність ефективних відкритих тріщин з розкриттям 100 мм (макротріщин) в продуктивних горизонтах родовищ Долинського нафтопромислового району. Виділено зони підвищеної тріщинуватості (флюїдопровідності) продуктивних горизонтів у межах локальних структур родовищ району. Доведено зумовленість надзвичайно високої продуктивності свердловин широким розвитком тріщинуватості продуктивних горизонтів. Встановлено наявність порово-тріщинного колектора, що зумовлює переважну концентрацію запасів вуглеводнів на ділянках, які прилягають до зон тектонічних зсувів й особливо їх взаємопересічень, а також згинів продуктивних горизонтів.

Досліджено вторинні зміни порожнинного простору глибокозанурених порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину (ВЗПКП). У результаті вивчення та аналізу кернового матеріалу з глибоких і надглибоких свердловин ВЗПКП встановлено, що формування зон постседиментаційного розущільнення порід та, відповідно, покращання фільтраційно-ємнісних властивостей піщано-алевритових колекторів з аномально високими значеннями їх пористості та проникності зумовлене розташуванням свердловин в районі активної тектонічної діяльності з широким розвитком диз'юнктивних порушень. А відповідне формування вторинного пустотного простору пов'язано з випереджуючим фронтом вуглекислоти, яка поступає в колектор по ослаблених (тріщинуватих) зонах. Доведено, що головними критеріями потенційного прогнозу вторинної пористості на великих глибинах є присутність у розрізі окремих зон з підвищеною пористістю, проникністю та розущільненістю порід на загальному тлі закономірного погіршення колекторських властивостей з глибиною. Прогнозування та картування зон постседиментаційного розущільнення порід як перспективних об'єктів пошуку скупчень нафти та газу на великих глибинах необхідно проводити шляхом комплексування всього наявного геолого-геофізичного матеріалу з залученням даних мінерало-петрографічних, петрофізичних і гідрохімічних досліджень. Під час буріння свердловин необхідно не допускати різкого зниження протитиску на пласт, щоб запобігти незворотному закриттю тріщин, що і є причиною короткотривалих фонтанувань (по декілька тонн на добу) з надглибоких свердловин прогину під час їх випробування.

На основі встановлення залежностей між відкритою пористістю і проникністю та комплексними геологічними параметрами спрогнозовано колекторські властивості піщано-алевритових порід нижньої крейди центральної частини Скибової зони Карпат. Установлено, що на глибинах близько 6 км можуть існувати породи-колектори з високими показниками ємнісно-фільтраційних властивостей, здатні утримувати промислові скупчення вуглеводнів і віддавати їх у процесі розробки. Звідси є очевидною висока перспективність нафтогазоносності спаської світи Скибових Карпат. Оцінено ступінь впливу кожного з комплексних геологічних параметрів на значення пористості та проникності пісковиків нижньоспаської підсвіти Скибової зони Карпат. Установлено, що для перетворення пористості роль чинника динамокатагенеза - первинна, далі - дія експоненціальної геохронотерми, і ще менший вплив здійснює експоненціальний хроноградієнт ущільнювального тиску, що відповідає сучасним уявленням про умови формування теригенних колекторів на великих глибинах. Відповідно, у перетвореннях проникності на перший план виступає чинник динамокатагенеза, далі - експоненціального хроноградієнта ущільнювального тиску, і відтак - експоненціальної геохронотерми. Такі дані відображають головні риси колекторів тріщинного типу, в яких основними шляхами фільтрації є тріщини.

Results of the research conducted in relation to forming ore, oil and gas-bearing in the Carpathian region are generalized. On the basis of the latest methods of the geologo-statistical design the existence of favourable termal and pressure terms as well as breeds-collectors with the industrial values of porosity on the large depths of the Precarpathian bending is proved. That allows to highly estimate perspectives of oil and gas-bearing in the deepbedding horizons of the explored region.

Проаналізовано фактичні дані щодо нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів світу. Звернено увагу на нафтогазоносність великих глибин Передкарпатського прогину, відзначено нафтогазопрояви в процесі буріння надглибоких свердловин у цьому районі. Одержано геолого-статистичні залежності зміни початкових пластових тисків і температур у прогині з достатньо встановленою достовірністю результатів. За допомогою геолого-статистичної обробки фактичних даних визначено обернений лінійний тісний зв'язок між пластовою густиною і газовмістом нафт, що дало можливість спрогнозувати вертикальну зональність фазового стану вуглеводнів у надрах прогину.

Побудовано карти нагромадженого видобутку нафти у свердловинах Долинського родовища. Їх зіставлення з геологічними даними показало: тектонічні порушення є концентраторами геодинамічних напруг і відповідно місцями максимального розвитку тектонічної тріщинуватості в покладах і тому ділянками максимальної концентрації запасів вуглеводнів та високої продуктивності свердловин. Проведено відповідні розрахунки, які доводять існування у глибоких продуктивних горизонтах ефективних відкритих тріщин, здатних фільтрувати нафту до вибоїв свердловин.

Висвітлено етапність і методи геолого-промислового вивчення нафтових і газових родовищ. Розкрито особливості геолого-промислової інформації про продуктивні пласти та специфіку складання первинної геологічної документації. Увагу приділено промислово-географічним методам вивчення продуктивних відкладів і їх геологічній інтерпретації, питанням геолого-промислового вивчення нафтових і газових родовищ у процесі їх освоєння й експлуатації. Описано методи геологічної обробки матеріалів буріння свердловин. Висвітлено проблеми охорони надр і навколишнього середовища під час розбурювання та розробки нафтових і газових родовищ.

Проведені дослідження показали, що у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину загалом та Бориславському нафтогазопромисловому районі зокрема, родовища нафти і газоконденсату розміщені закономірно у зв'язку із поширенням в її межах глибинних розломів. Встановлено, що нафтогазові поклади родовищ є сукупністю піщаних лінз у межах певного комплексу флішових порід, підвищена нафтонасиченість яких пов'язана з їх тріщинуватістю. Отримані результати показали, що поклади нафти в бориславському пісковику мають лінзоподібну будову, а висока продуктивність свердловин пов'язана з жильною формою залягання вуглеводнів у піщаних пластах. З метою визначення характеру продуктивності бориславського пісковика змодельовано карту інтегрального видобутку нафти з покладів у бориславському пісковику Бориславської глибинної складки, на яку нанесені всі свердловини, що розкрили цей пласт. Встановлено, що на ділянці, яка охоплює лише 0,8 площі поширення бориславського пісковику (східна частина родовища) зі свердловин, які його експлуатують, видобуто 15 % від загального видобутку нафти з Бориславського родовища. При цьому відстані між найпродуктивнішими свердловинами становлять лише 110 м. На цій же ділянці поміж високопродуктивними свердловинами на відстані лише 50 - 100 м були і такі, в яких з бориславського пісковику зовсім не отримано припливів нафти. Характерно, що промислові припливи нафти отримані з невеликих інтервалів (1 - 2 м) у розрізі 20 - 30 м потужного піщаного горизонту. При цьому інтервали припливів могли знаходиться як в покрівлі, так і в підошовній частині або ж і в середній частині пласта. Водночас на окремих ділянках, навіть у склепінній частині складки (теоретично найперспективнішій для антиклінальних складок), припливів не отримано взагалі. Тому вважаємо, що для ефективної дорозвідки нафтових родовищ Бориславського нафтогазопромислового району необхідно змінити її методичні основи. А саме, розвідувальні свердловини необхідно проєктувати поблизу свердловин, які дали промисловий прилив нафти, розміщуючи їх послідовно на невеликих відстанях.