Розглянуто принципи побудови та структуру інформаційних ресурсів мережі розподілених гідрометеорологічних Банків даних, створюваної на базі оригінальної технології. Особливу увагу приділено засобам відображення результатів запитів клієнтів до баз даних.

Наведено біографічні дані, наукові та практичні здобутки провідних українських гідрологів, гідрохіміків та гідроекологів. Вміщено також матеріали про наших сучасників та їх досягнення.

Представлены биографические данные, научные и практические достояния ведущих украинских гидрологов, гидрохимиков и гидроэкологов. Приведены также материалы о наших современниках и их достижениях.

Узагальнено результати освоєння та експлуатації автоматизованих гідрометеорологічних постів та мобільного ультразвукового вимірювача витрат води в Чернівецькому обласному центрі з гідрометеорології. Розглянуто можливості нових технічних засобів, їх переваги та проблемні питання, пов'язані з їх використанням. Надано рекомендації щодо врахування набутого досвіду в подальшому технічному переоснащенні мережі гідрологічних спостережень гідрометеорологічної служби України.

Обобщены результаты освоения и эксплуатации автоматизированных гидрометеорологических постов и мобильного ультразвукового измерителя расходов воды в Черновицком областном центре по гидрометеорологии. Рассмотрены возможности новых технических средств, их преимущества и проблемные вопросы, связанные с их использованием. Даны рекомендации по учету полученного опыта в дальнейшем техническом переоснащении сети гидрологических наблюдений гидрометеорологической службы Украины.

Results of introducing and operating the automatic hydrometeorological stations and the ultrasonic water discharges meter in the Chernivtsi Regional Centre on Hydrometeorology have been summarized. Possibilities of new technologies, their, advantages and problems connected with their use have been considered. Recommendations on taking into account the obtained experience in the further technological modernization of hydrological observation network of the Hydrometeorological Service of Ukraine have been given.

Розглянуто історію розвитку мережі гідрологічних спостережень в басейні р. Південний Буг; зроблено оцінку достатності щільності сучасної мережі спостережень для вирішення наукових і практичних завдань; підкреслено важливість урахування економічного/соціального значення гідрологічної інформації під час проектування/побудови мереж гідрологічних спостережень.

Розглянуто рекомендації з оцінювання "повзучої" неоднорідності в рядах метеорологічних елементів. Під цим терміном розуміють порушення однорідності в діапазонах вимірюваних значень внаслідок змін метеорологічних умов під впливом великого міста. На прикладі даних спостережень ОГМС Київ, а також найближчих до неї станцій, що розташовані поза великим містом (Вишгород та Бориспіль), показано послідовність розрахунків для виявлення "повзучої" неоднорідності в рядах середньомісячних значень температури повітря, тиску водяної пари, швидкості вітру та сум опадів за січень і липень періоду 1981 - 2010 рр. Результати перевірки різниць середньомісячних значень метеорологічних елементів показали, що статистично значиму "повзучу" неоднорідність відмічено тільки в різницях швидкостей вітру в літній період. Причиною порушення однорідності в рядах середньомісячної швидкості вітру може бути забудова місцевості чи інший вид господарської діяльності, що змінює метеорологічні умови на території навколо метеорологічної станції, що уповільнює швидкість вітру.

Розглянуто методичні уточнення і зміни, внесені до нової редакції нормативного документа "Методичні вказівки. Паралельні метеорологічні спостереження на станціях", розробленого Українським гідрометеорологічним інститутом у 2015 р. Зазначений документ встановлює порядок проведення паралельних спостережень у разі перенесення метеорологічної станції на нове місце та містить новий порівняно з попередніми документами, на заміну яких він був розроблений, розділ щодо паралельних спостережень під час випробування нових приладів. Уточнення методики проведення паралельних метеорологічних спостережень під час випробовування нових приладів та вимірювальних систем дозволяє вдосконалити роботу з порівняння показів нових та штатних метеорологічних приладів та ефективніше співпрацювати з розробниками засобів вимірювальної техніки щодо усунення недоліків, виявлених під час проведення паралельних вимірювань.

Поліпшення якості гідрометеорологічних продуктів та обслуговування різних категорій кінцевих користувачів наразі є найважливішим завданням гідрометеорологічної служби України. Впровадження цих заходів передбачає широке застосування сучасних технологій гідрометеорологічних вимірювань, а також інформаційно-обчислювальних технологій, таких як Інтернет речей, Великі дані, Хмарні обчислення. Розглянуто сучасний стан та перспективи застосування технології Інтернету речей в гідрометеорологічній діяльності, зокрема, в роботі гідрометеорологічних організацій Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій, з метою підвищення якості гідрометеорологічних продукції та послуг. Поява Інтернету речей стала новим кроком у застосуванні Інтернету та Веб-технологій і дозволило перейти від статичної мережі до динамічного набору пристроїв усіх типів і розмірів, які використовують електроніку, програмне забезпечення, датчики та мережеве з'єднання. Запропоновано рекомендації щодо посилення роботи з впровадження цієї перспективної інформаційної технології в практику проведення інструментальних спостережень, збору та оброблювання даних, а також обслуговування користувачів. Рекомендації передбачають вирішення низки технологічних, організаційних та правових питань. Перехід на нову технологію слід здійснювати поетапно у міру удосконалення елементної бази датчиків, збільшення швидкості та надійності каналів зв'язку. Найбільш оптимальним варіантом рішення може стати програмно-цільовий підхід, в основі якого лежатиме комплексна програма технологічного розвитку гідрометеорологічної служби на період до 5 років. Це дозволить розглядати розвиток інформаційних технологій в контексті з розвитком інших напрямків діяльності гідрометеорологічної служби: технічним переоснащенням мереж спостережень; удосконаленням управління служби в цілому та її окремих ланок; зміцненням її матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу тощо.

У першому, виданому в Україні, гідрологічному словнику-довіднику вміщено терміни, які висвітлюють основні питання гідрології поверхневих вод — гідрологічний режим, динаміку водних мас (течії, хвилювання, інфільтрація та інші процеси) і їхнього ложа (формування берегів і дна водних об'єктів, руслові процеси, ерозію, перенесення і відкладення наносів), теплові процеси (теплообмін, тепловий баланс, випаровування, конденсацію) і агрегатні стани води (льодові явища, сніговий покрив). Коротко затронуто питання гідрохімії та гідроекології. Словник розраховано на студентів університетів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю. Акумульовано термінологію в галузі гідрології, гідроекології, гідрохімії, гідрогеології, географії. Вирішено питання уніфікації гідрологічної термінології. У Словник включено понад 1600 гасел (термінів, понять) які широко вживаються в науковій літературі з гідрології, а також низка термінів із суміжних наукових дисциплін, пов'язаних з гідрологією (гідрохімія, географія, метеорологія, геологія, гідрогеологія, гідробіологія, гідротехніка та ін.).

19 листопада 2021 р. виповнюється 100 років з часу заснування національної гідрометеорологічної служби в Україні. Мета дослідження - стисле висвітлення загальної історії діяльності гідрометслужби, особливостей окремих періодів її розвитку впродовж 1921 - 2021 років. Окрему увагу приділено періоду, який розпочався з 1991 р. - з часу незалежності України, оскільки в цей час відбувалося становлення національної гідрометслужби. У прийнятому в 1999 р. Законі України "Про гідрометеорологічну діяльність" вперше з'явився термін "національна гідрометеорологічна служба". Висвітлено питання формування системи управління гідрометеорологічною службою, розроблення і прийняття важливих нормативно-правових актів у сфері її діяльності, а також науково-технічного розвитку, зокрема впровадження сучасних методів і технологій проведення метеорологічних та гідрологічних спостережень і прогнозування. Розкрито основні напрями міжнародної діяльності національної гідрометеорологічної служби України, особливо участі в програмах ВМО.

Мета статті - ознайомлення широкого загалу науковців, освітян та практиків, які працюють у царині гідрології, використання та охорони поверхневих вод суходолу із становленням та розвитком української наукової термінології, а також напрацюваннями з цього напряму досліджень за період незалежності України, які виконано в Українському гідрометеорологічному інституті ДСНС України та НАН України та на кафедрі гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Статтю підготовлено за результатами напрацювань авторів із розроблення гідрологічної нормативної, навчальної та науково - довідкової літератури, а також опрацювання відповідних українських і закордонних літературних джерел. Показано здобутки, проблемні питання, а також окреслено пріоритетні завдання щодо розвитку з цього напряму досліджень.

Розглянуто методичні засади та послідовність дій щодо уточнення критеріїв достовірності, які використовують під час автоматизованого просторово-часового контролю даних метеорологічних спостережень на мережі гідрометеорологічної служби України, які оформлено у вигляді нормативного документа, розробленого у секторі стандартизації Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. Для автоматизації розрахунків із уточнення критеріїв достовірності розроблено комп'ютерну програму "MeteoControl", яка дозволяє формувати базу нев'язок, які отримують під час просторово-часового контролю, та розрахувати необхідні статистичні характеристики, які слугують об'єктивною основою для прийняття рішення щодо доцільності змінення критеріїв достовірності.