Скачати повний текст

Вивчено підхід В. Гумбольдта та О. Потебні до складного динамічного взаємовпливу між мовою/мовленням і розумінням, вербальною поведінкою і комунікативною діяльністю людини.

Вперше в україністиці обгрунтовано лінгвостилістичний зміст поняття "контент" та комунікативні характеристики естетичного контенту універсального жіночого журналу. Проаналізовані медіатексти розглянуто в системі медіатекстів жанрово-стильового різновиду "огляд моди". Запропоновано аналіз медіатекстів-статей та медіатекстів-коментарів за їх лексико-фразеологічним наповненням, що забезпечує реалізацію мотиваційних та маніпулятивних інтенцій у стратегії формування загального контенту видання "Жінка".

Проаналізовано вербальний контент журналу "Жінка" в аспекті лінгвокультурології та медіастилістики як новітнього напряму вивчення мови мас-медіа, встановлено ключові жанрово-стильові різновиди медіатекстів, виявлено їх внутрішню і зовнішню архітектоніку, сформовано теоретико-методологічну базу відповідних досліджень. На засадах комунікативно-прагматичного та функціонально-стилістичного підходів виокремлено визначальні медіажанри з урахуванням їх мультиінтенційності та структурно-композиційної й лексико-семантичної текстової динаміки.

Уперше в українському мовознавстві запропоновано концепцію лінгвокультурологічного аналізу мови універсального жіночого журналу. Обгрунтовано диференційні ознаки мас-медійного контенту, медіатексту, медіажанру. Установлено ієрархію та лексико-фразеологічні, текстові, функціонально-стильові, інтенційні ознаки медіажанрів публіцистичного, офіційно-ділового, адресно-довідкового, рекламного й естетичного субконтентів журналу "Жінка" середини XX - перших десятиліть XXI ст. Умотивовано взаємодію між жанрово-стильовою диференціацією медіатекстів та їх медіатопіками, кореляцію медіажанрів субконтентів у виданні "Жінка". Обгрунтовано феномен "сучасний універсальний українськомовний жіночий журнал як об'єкт лінгвокультурології". Визначено засади формування медіастилістики політематичного та мультиінтенційного контенту мас-медіа. Поглиблено теорію публіцистичного стилю (мови ЗМІ) у зв'язку з дефінуванням і практичним застосуванням понять "контент", "субконтент", "медіажанр", "медіатекст", "медіатопік", "лінгвокультурологічний індикатор цінності", "комунікативна інтенція". Системне опрацювання журнальних медіажанрів українськомовних видань сприятиме розширенню лінгвостилістичних і лінгвокультурологічних студій в аспекті медіастилістики, комунікативної прагматики.