Розглянуто типи міжмовної синхронії реплік у художньому кінофільмі в контексті процесу укладання реплік кінофільму адаптувальником (англо-український напрямок), включно з розробленням власного типу міжмовної синхронії. Для глибшого розуміння принципу під час укладання кінофільму "Duplicity", репліки якого надано у прикладах синхроній, також побіжно пояснено розроблену теорію фонетичних кластерів.

Досліджено основні теоретичні засади поняття кіноперекладу. Розглянуто генезу кіноперекладу від театрального перекладу, а чи не найбільше уваги присвячено укладанню реплік у кінодубляжі українською мовою. Орієнтуючись на визначення іноземними дослідниками поняття укладання реплік, дисертантом надано власне визначення. Розглянуто переваги, вади дубляжу та субтитрування. Одним із головних моментів стало розроблення та практичне застосування теорії фонетичних кластерів, яка полегшує роботу над укладанням реплік під час перекладу фільму. Аналіз кінореплік розділено на три пункти, де розглянуто три типи синхронності (фонетична, семантична та синтаксична). Окремий розділ присвячено місцю субтитрування в українському кіноперекладі, тактикам перекладу субтитрів у кінокомедіях, а також відтворенню звуконаслідувань штучного походження в українських субтитрах. Доведено важливість укладання реплік у кіноперекладі, аргументовано неправильність припущень перекладачів і кіноглядачів щодо "другосортності" перекладу кінофільмів субтитруванням.