Узагальнено основні риси становлення наукової системи України за період її незалежності (1991 - 2001 рр.). Наведено вихідні умови формування національної наукової системи. Здійснено аналітичний огляд змін у різних секторах науки, оцінку впливу на стан науки основних зовнішніх і внутрішніх факторів. Аналіз зроблено на підставі використання матеріалів щорічних державних доповідей про стан науки в Україні та найважливіших результатів науково-технічної діяльності, статистичних збірників Державного комітету статистики України, інформаційно-аналітичних матеріалів міністерств і відомств.

На базі даних Міжнародної системи ядерної інформації (IНIС) проведено порівняння кількості публікацій в галузі атомної енергії 1993-1996 років з потужністю АЕС у 18 найбільш розвинених країнах. Визначено частку авторів, які мають публікації у своїй країні та за кордоном, і частку зарубіжних авторів, які публікуються у даній країні. Проаналізовано структуру наукових зв'язків у цій галузі між різними країнами та наведено розподіл опублікованих робіт за формою (журнальні статті, доповіді на конференціях, звіти). Перелічено вітчизняні та зарубіжні журнали, де переважно публікуються українські автори робіт з ядерної тематики, та підраховано кількість публікацій вітчизняних вчених у них.

Проаналізовано розвиток розуміння наукового потенціалу у вітчизняній науці, а також його визначення у міжнародній практиці. Розглянуто суть різних трактовок, показано їх недоліки. Дано власну трактовку наукового потенціалу та окреслено головні якості, притаманні йому.

Висвітлено науковий шлях Г.М.Доброва, його внесок у науку, заснування ним наукознавчих досліджень та наукознавчої школи в Україні. Показано організаційне та наукове становлення сформованого та очолюваного ним колективу - нині Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України. Характеризується сучасний стан наукознавчої школи Доброва.

У контексті сучасних трансформацій у країнах з перехідною економікою, зокрема в Україні, досліджено методологічні та прикладні аспекти формування та реалізації державної науково-технічної політики. Значну увагу приділено науково-технологічному потенціалу як об'єкту політики, визначено етапи трансформування національної системи розвитку науки. Розглянуто науково-методологічні засади функціонування інноваційного потенціалу економічного розвитку, наведено його інфраструктуру.