Висвітлено важливу проблему травматології - транспортної іммобілізації (ТІ). Визначено біомеханічні передумови ТІ, запропоновано класифікації методів і засобів, охарактеризовано основні принципи. Описано методи ТІ у разі пошкодження опорно-рухового апарату, зокрема, плечевого поясу та грудної стінки, верхньої та ніжньої кінцівок, хребта, таза. Викладено питання транспортування потерпілих, наведено алгоритм діагностики, тактики і методики ТІ.

Освещена важнейшая проблема травматологии - транспортной иммобилизации (ТИ). Определены биомеханические предпосылки, предложена классификация методов и средств, охарактеризованы основные принципы ТИ. Описаны методы ТИ при повреждении опорно-двигательного аппарата, в частности, плечевого пояса и грудной клетки, верхней и нижней конечностей, позвоночника, таза. Изложены вопросы транспортировки потерпевших, приведен алгоритм диагностики, тактики и методики ТИ.

Звернено увагу на основи профілактики каліцтва й уникнення помилок минулого, якщо виникнуть випадки захворювання на поліомієліт. Лікувальні заходи у разі поліомієліту повинні спрямовуватись на профілактику контрактур і деформацій, що виникають у гострому періоді недуги, якщо не проводиться правильне ортопедичне лікування. Для досягнення бажаних результатів треба, щоб у лікуванні хворих у гострому періоді брали участь три спеціалісти: інфекціоніст, невропатолог, ортопед. У гострий період після закінчення лікування в інфекційній лікарні, значна частина хворих потребує продовження лікування в поліклініках, школах-інтернатах, санаторіях, де проводиться комплексне лікування. Мета усього комплексу лікування - створити умови для якомога швидшого відновлення функції паралізованих м'язів: УВЧ, діатермія, індуктотермія, іоногальванізація, озокерито- і парафінолікування, водо- і грязелікування, масаж і лікувальна гімнастика.

Обращено внимание на основы профилактики увечий, если возникнут случаи заболевания полиомиелитом. Лечебные мероприятия при полиомиелите должны быть направлены на профилактику контрактур и деформаций, которые возникают в остром периоде болезни, если не проводится правильное ортопедическое лечение. Для достижения желаемых результатов необходимо, чтобы в лечении больных в остром периоде принимали участие три специалиста: инфекционист, невропатолог, ортопед. В острый период после окончания лечения в инфекционной больнице, значительная часть больных нуждается в продолжении лечения в поликлиниках, школах-интернатах, санаториях, где проводится комплексное лечение. Цель всего комплекса лечения - создание условий для быстрого обновления функций парализованных мышц: УВЧ, диатермия, индуктотермия, ионогальванизация, озокерито- и парафинолечение, водо- и грязелечение, массаж и лечебная гимнастика.