Досліджено семантико-стилістичні особливості формування та використання назв-космонімів в українській фольклорній традиції та поетичних творах. Розглянуто питання художньої природи та еволюції мови, основним завданням якої є створення словесного образу. З урахуванням національних лінгвістичних особливостей, емпіричного досвіду народу, культурологічної та ментальної специфіки його світогляду, оригінальної форми репрезентації творчого, асоціативного, художньо-естетичного мислення митця досліджено розвиток образної системи українського поетичного дискурсу. Встановлено специфіку мовного відтворення космосу в книжній літературі Київської Русі, авторській поезії другої половини XVI - початку XVIII ст., у художніх творах І.Котляревського, Т.Шевченка, І.Драча, В.Стуса, Д.Павличка, Л.Костенко, Б.Олійника, М.Вінграновського. Проаналізовано особливості застосування літературних засобів у процесі творення художніх образів Всесвіту. Розроблено словник-покажчик смислових інтерпретацій назв-космонімів в текстах української поезії.

Исследованы семантико-стилистические особенности формирования и использования названий-космонимов в украинской фольклорной традиции и поэтических произведениях. Рассмотрены вопросы художественной природы и эволюции языка, главной целью которого является создание словесного образа. На основе изучения национальных лингвистических особенностей, эмпирического опыта народа, культурологической и ментальной специфики его мировоззрения, оригинальной формы репрезентации творческого, ассоциативного, художественно-эстетического мышления поэта исследован процесс развития образной системы украинского поэтического дискурса. Проанализирована специфика формирования космической символики в книжной литературе Киевской Руси, авторской поэзии второй половины XVI - начала XVIII вв., в художественных произведениях И.Котляревского, Т.Шевченко, И.Драча, В.Стуса, Д.Павличко, Л.Костенко, Б.Олейника, М.Винграновского. Проанализированы особенности использования литературных средств в процессе создания художественных образов Космоса. Разработан словарь-показатель смысловых интерпретаций названий-космонимов в текстах украинской поэзии.

Приведен обзор препаратов, применяемых для инфузионной терапии и парентерального питания. Проанализированы стратегии инфузионной терапии при острой кровопотере и сложных нарушениях водно-электролитного обмена, приведен алгоритм расчета инфузионной терапии у пациентов хирургического профиля в интра- и послеоперационный период.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81 + Р281.7/9

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні наслідки членства України в СОТ. Охарактеризовано етапи переговорного процесу із вступу країни до СОТ, визначено особливості впливу членства в СОТ на окремі сфери та галузі економіки. Оцінено співвідношення наслідків членства в СОТ і проявів глобальної фінансової кризи у вітчизняній економіці. Проаналізовано досвід членства в СОТ інших держав, показано можливості його застосування в Україні.

Наведено результати лінгвопоетичного аналізу текстів української поезії відповідно до її естетичних засад. Увагу приділено дослідженню текстових зразків провідних для української поетичної мовотворчості художньо-естетичних програм: фольклору, романтизму, реалізму, модернізму, постмодернізму. Естетику художнього дискурсу визначено основним екстралінгвальним чинником, що зумовлює специфіку мовного кодування в поетичному контексті важливих для світоглядно-культурних орієнтацій доби буттєвих пріоритетів. Зазначено, що теоретичні аспекти роботи грунтуються на загальнонаукових концепціях лінгвістичної поетики, літературознавчих концепціях естетичної еволюції національного мистецтва слова, психологічних засадах художньої мовотворчості.

Приведены результаты лингвопоэтического анализа текстов украинской поэзии в соответствии с ее эстетическими основами. Уделено внимание исследованию текстовых образцов ведущих для украинского поэтического языкотворчества художественно-эстетических программ: фольклора, романтизма, реализма, модернизма, постмодернизма. Эстетика художественного дискурса определена основным экстралингвальным фактором, обусловливающим специфику языкового кодирования в поэтическом контексте важных для мировоззренческо-культурных ориентаций эпохи бытийных приоритетов. Отмечено, что теоретические аспекты работы базируются на общенаучных концепциях лингвистической поэтики, литературоведческих концепциях эстетической эволюции национального искусства слова, психологических основах художественного языкотворчества.

Вперше здійснено комплексний аналіз української поетичної мовотворчості на предмет виявлення й опису цінностей буття, закладених і зреалізованих у кожній з естетичних програм у їх динаміці (широкий культурно-історичний контекст). Це дозволяє форматно відтворити картину розвитку національного поетичного мовомислення в його світоглядно-естетичних домінантах як фрагмента загальноєвропейського художнього досвіду, а також відстежити еволюцію лінгвостилістичного потенціалу української літературної мови. Запропоновано аспекти наукової інтерпретації вербальних фактів художнього пізнання дійсності (художня мовотворчість) в українському поетичному дискурсі.

Описаны три клинических случая успешного лечения тяжелого хирургического сепсиса с использованием иммуноглобулина человеческого для внутривенного введения.

Проаналізовано поняття й особливості політичного дискурсу в цілому та український варіант, зокрема. При будь-якому політичному режимі, державному устрії, у разі будь-якої форми правління політичний дискурс є невід'ємною частиною політичної системи держави. З його допомогою вибудовується діалог між державним апаратом і суспільством. В Україні, як у державі, яка знаходиться на шляху розробки своїх стратегічних програм національного розвитку, дане питання стоїть особливо актуально. У світлі останніх подій, зрозуміло, наскільки важливо правильно побудувати діалог між владою і народом, почути аргументи один одного і прийти до зваженого рішення, яке б задовольнило обидві сторони. Наведено як теоретичні положення даної теми, так і практичні приклади української політичної сфери.

Подано інформацію про життєвий і науковий поступ доктора філологічних наук, професора Лідії Андріївни Лисиченко (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди), окреслено шляхи професійного становлення відомої української лінгвістки, презентовано напрями дослідницької діяльності Л. А. Лисиченко у просторі національного мовознавства. Вміщено бібліографічний покажчик наукових праць ученої. Основну увагу приділено працям професора з питань лексико-семантичної системи української мови, мовної та концептуальної картин світу, діалектології, стилістики художнього тексту. Досліджено наукове осмислення й вивчення Л. А. Лисиченко досвіду представників Харківської філологічної школи, зокрема, її лінгвістичної традиції, що має початок від середини XIX століття й до сьогодення.

З урахуванням наявних науково-теоретичних міркувань вітчизняних та зарубіжних вчених розглянуто проблематику застосування заочної кримінальної процесуальної форми. Особливу увагу приділено процесуально-правовій природі заочного провадження, визначенню його місця і ролі в системі кримінального судочинства України, характеристиці ознак заочного провадження та його відмежуванню від суміжних правових категорій. Досліджено історичний генезис становлення й розвитку даного кримінального процесуального інституту на території сучасної України та запропоновано авторське бачення відповідної періодизації. Розглянуто питання доцільності застосування заочної кримінальної процесуальної форми в кримінальному судочинстві України. Проаналізовано відповідні норми чинного КПК України, які регламентують здійснення заочного кримінального провадження (спеціальне кримінальне провадження) як на стадії досудового розслідування (спеціальне досудове розслідування), так і на стадії судового провадження (спеціальне судове провадження) та надано пропозиції щодо удосконалення норм кримінального процесуального закону України.

Проаналізовано теоретичні і практичні аспекти сучасної української лінгводидактики, оптимальні шляхи розвитку мовної освіти. Нинішній освітній простір осмислено як багатовимірне полікультурне динамічне середовище, яке вбирає когнітивні, емоційні, символічні та інші компоненти. Висвітлено особливості формування мовної особистості учня і студента, технологію сучасного уроку української мови з огляду на концепцію НУШ, особливості професійної підготовки майбутніх фахівців, інноватику в організації занять у закладах освіти різних рівнів.