Проаналізовано геологічний фактор антропогенної екосистеми. Надано екологічну оцінку стану геологічного середовища. Визначено пріоритетні напрямки стабілізації антропогенної екосистеми Кривбасу. Досліджено рослинний покрив техногенних ландшафтів. Висвітлено стан та методи забезпечення радонової безпеки в оселях Кривбасу. Описано структурну організацію угруповань наземної мезофауни як показник рівня антропогенного навантаження.

Акцентовано увагу на ідентифікації чинників техногенезу у геологічному середовищі. Узагальнено сучасні світові тенденції розвитку техногенезу. Показано, що Криворізький залізорудний басейн є типовим об'єктом для вивчення техногенних змін у геологічному середовищі. Проведено порівняння техногенних параметрів екосистеми Кривбасу. Особливу увагу приділено впливу техногенезу на геологічне середовище Кривбасу. Запропоновано інтегральні критерії техногенезу у геологічному середовищі та якості життя, за допомогою яких можна оцінити ступінь техногенних змін у геологічному середовищі та їх вплив на якість життя людини. Розглянуто деякі аспекти керування техногенними процесами у геологічному середовищі.

Акцентировано внимание на идентификации факторов техногенеза в геологической среде. Обобщены современные мировые тенденции развития техногенеза. Показано, что Криворожский железорудный бассейн является типичным объектом для изучения техногенных изменений в геологической среде. Проведено сравнение природных и техногенных параметров экосистемы Кривбасса. Особое внимание уделено влиянию техногенеза на геологическую среду Кривбасса. Предложены интегральные критерии техногенеза в геологической среде и качества жизни, с помощью которых можно оценить степень техногенных изменений в данной среде и их влияние на качество жизни человека. Рассмотрены некоторые аспекты управления техногенными процессами в геологической среде.

Висвітлено особливості літологічного складу донних осадків поверхневих вод у гірничо-видобувному регіоні - Криворізькому залізорудному басейні. Визначено індикатори, які дозволяють виявити техногенний вплив на склад і властивості донних осадків. Проаналізовано особливості літології сучасних донних осадків р.Інгулець. Запропоновано класифікацію осадку за розміром і мінералогічним складом уламків.

Освещены особенности литологического состава донных осадков поверхностных вод в горнодобывающем регионе - Криворожском железорудном бассейне. Определены индикаторы, которые позволяют выявить техногенное влияние на состав и свойства донных осадков. Проанализированы особенности литологии современных донных осадков р.Ингулец. Предложена классификация осадка по размеру и минералогическому составу обломков.

Показано суттєву роль геологічного середовища у розвитку процесів техногенезу, що обумовлена незмінною з часів палеоліту привласнюючою (не відтворювальною) економікою використання мінеральних ресурсів, яка якісно вирізняє гірничодобувну промисловість між іншими технологічними галузями. З'ясовано комплексний характер техногенних перетворень у геологічному середовищі Кривбасу внаслідок інтенсивної розробки родовища залізних руд. На підставі одержаних результатів здійснено оцінку глибини трансформації складових навколишнього середовища в Кривбасі, а також прогнозування розвитку техногенної екосистеми та визначено напрямки управління процесами техногенезу, обумовлених видобутком залізних руд. Доведено, що навколишнє середовище гірничовидобувного регіону необоротно трансформувалося у техногенну екосистему внаслідок невідтворних змін у геологічних структурах, які відбулися в результаті гірничовидобувних робіт, що викликало якісні зміни у всіх складових довкілля. Обгрунтовано стратегію екобезпеки у техногенній екосистемі гірничовидобувного регіону, впровадження якої дає можливість обмежити вплив техногенезу на оточуюче природне середовище шляхом використання технологічних важелів, а також поліпшити екобезпеку у самій техногенній екосистемі за допомогою комплексу технологічних та економічних методів створення умов, сприятливих для життя людини.

Наведено геолого-економічну класифікацію енергетичних сировинних ресурсів, зокрема, запасів і ресурсів родовищ вуглеводів, вугілля, урану. Розглянуто питання використання мінеральної сировини для розвитку ядерної енергетики, енергетичної сировини за умов природно-ресурсних обмежень. Описано альтернативні види палива і енергії, особливості розвитку енергоощадних технологій. Розкрито енергетичні аспекти та наслідки промислової діяльності, викладено методику оцінювання енергії видобутку мінеральних ресурсів. Визначено ресурсний фактор енергетичної стратегії розвитку України.

Проаналізовано процеси трансформації навколишнього природного середовища в контексті впливу гірничо-видобувних робіт. Наведено тлумачення деяких нових еколого-геологічних термінів для опису геологічного середовища (ГС). Увагу приділено змінам у мінералого-петрографічному складі компонентів ГС, визначено природні та априродні (техногенні, техногенно змінені природні, природно відновлені техногенні) компоненти за їх генетичними ознаками. Запропоновано нові методологічні підходи до опису техногенних об'єктів і явищ в антропогенних екосистемах та критерії їх трансформації.

Зазначено, що сировинна орієнтація економіки України та інтенсивний розвиток галузей виробництва, пов'язаних з видобутком і переробкою мінеральної сировини, обумовлюють виникнення та розвиток екологічних ризиків на території країни та економічні збитки у процесі реалізації. Проведено статистичний аналіз головних чинників екологічного навантаження на біоту та людину в Україні. Висвітлено теоретичні засади сучасної методології оцінювання екологічних ризиків та економічних збитків. Наведено оціну екологічних ризиків і збитків видобутку основних видів корисних копалин, поширених в Україні. Окреслено шляхи оптимізації використання надр в Україні, запропоновано моделі розвитку держави та можливої спеціалізації її економіки у світовому виробництві.

The diverse eсological information GIS adaptation approach is offered. The technique of their compilation for revealing spatial connections with the help of the correlation and factor analysis is submitted.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.71-24

Рубрики:

Третинний період

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На примере разработки месторождений железных руд Кривого Рога показано, что техногенез геологической среды происходит с определенной периодичностью. Техногенез тесно связан с технологией добычи. В истории развития техногенеза выделены три периода. Переход к каждому следующему периоду означает, что произошла смена приоритетов в способах добычи. Открытый способ заменен подземным или наоборот. В настоящее время возникли условия перехода к IV периоду. Его характеризуют слабо прогнозируемые последствия и процессы в геологической среде, охваченной техногенезом.

Сосредоточено внимание на некоторых особенностях литологического состава донных осадков поверхностных вод в горнодобывающем регионе - Криворожском железорудном бассейне. Определены гранулометрический состав, удельная плотность, влагоемкость, солесодержание, количество магнитного продукта и содержание тяжелых металлов в донных осадках. Приведены данные о пространственном распределении этих характеристик в р. Ингулец. Выполнены минералогический и петрографический анализы донных осадков. Выделены техногенная, антропогенная и природная составляющие донных осадков.

Розглянуто питання впливу великого гірничо-металургійного центру України - Кривбасу на стан гідросистеми р. Інгулець. Наведено результати досліджень вмісту важких металів у воді та донних відкладах за 15-річний проміжок часу.

A method of the choice of characteristic places for the sampling of the sediments of flat rivers of Ukraine and a general method of the determination of the specific density of sediments are described, and the results of analyses of the tests selected on a segment of 350 km in length along the Ingulets river-bed are presented.