Досліджено особливості перекладацьких стратегій інтерпретаторів-бінігвів та епістемологічну продуктивність білінгвального перекладу сонетарію В. Шекспіра. Увагу приділено впливові білінгвальності картини світу на художньо-літературну діяльність. Під час дослідження було запропоновано алгоритм аналізу білінгвального перекладу, основою якого стала теорія стереоскопічного читання Мерилін Роуз. Зазначено, що апробування алгоритму надало змогу оцінити влучність перекладів, ступінь індивідуальних "вкраплень" перекладачів, збереження стилю автора оригіналу в тексті перекладу та розуміння сенсу сонетів з боку декількох перекладачів.

Здійснено аналітичний огляд шекспірознавчих праць, присвячених широкому колу проблем, пов'язаних із релігійними аспектами життя Великого Барда. Шекспірознавці й досі ведуть дискусії з приводу того, ким був В. Шекспір: католиком, протестантом, язичником чи взагалі атеїстом? Ця розвідка покликана систематизувати наявну інформацію і дослідницькі версії.

Розглянуто перший у XXI ст. переклад трагедії В. Шекспіра "Ромео і Джульетта", здійснений Ю. Андруховичем. Зокрема, проаналізовано мовленнєву палітру тексту, а також специфіку її відтворення в тексті-перекладі. Увагу зосереджено на виявленні перекладацької стратегії Ю. Андруховича на різних рівнях поетики перекладу, а також на визначенні місця його творчих пошуків у контексті української шекспіріани.