Розглянуто проблеми облікового забезпечення господарських операцій в контексті євроінтеграції України. Проаналізовано використання міжнародних стандартів на вітчизняних підприємствах. Аналіз показав, що бухгалтерський облік в Україні має зазнати коректив і змін, стати відповідним до міжнародних стандартів. Зміни в бухгалтерському обліку спричинять і зміни у формуванні та підготовці кваліфікованих фахівців бухгалтерського обліку. Перехід українського обліку на міжнародні стандарти стане важливою ланкою інтеграції української економіки в європейське та світове господарство. Досліджено проблему соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством у контексті бухгалтерського обліку, яка полягає в тому, що в розвинених країнах Європи результат діяльності підприємства спрямовано на допомогу та користь територіальної громади. А в Україні певні прошарки населення перебувають поза межами справедливого розподілу, і про реальне соціальне партнерство між бізнесом і соціумом практично говорити не доводиться. Проаналізовано проблему визначення справедливої вартості компаній та їх фінансової звітності. Оцінка справедливої вартості є одним з інструментів підвищення капіталізації компанії, тому що дозволяє значно підняти вартість активів, а отже, і власного капіталу. У контексті бухгалтерського обліку звернуто увагу на питання моральних збитків для власників бізнесу від фінансово недобросовісних дій найманих менеджерів, що проявляється у необгрунтованому завищенні доходів.

Представлено обгрунтування типів основних засобів для обліково-аналітичного забезпечення їх передачі між підприємствами інтегрованого вуглевидобувного об'єднання. Недосконалість документального забезпечення цих операцій призводить до виникнення непрозорості обліку, що викривляє бухгалтерську звітність на підприємствах. Проаналізовано процес передачі основних засобів, який дозволив сформувати їх класифікацію для підприємств, які передають та приймають основні засоби. У процесі передачі основних засобів між підприємствами вуглевидобувного об'єднання запропоновано розрізняти балансові, переміщені та переприйняті; основні засоби з високим, середнім та низьким рівнем зносу; основні засоби, у вартість яких включено або не включено транспортні витрати. Документальне забезпечення передачі основних засобів від одного підприємства іншому, у межах інтегрованого вуглевидобувного об'єднання, у подальшому потребує розробки аналітичних регістрів, які будуть складатися в розрізі запропонованої класифікації основних засобів. Це забезпечить більш об'єктивне відображення витрат на основні засоби та більш високу інформативність фінансової звітності окремого підприємства та інтегрованого вугільного об'єднання в цілому для користувачів.

Наведено класифікацію готової продукції на підприємствах вуглевидобувної промисловості. Досліджено процес видобутку гірничої маси на підприємстві та запропоновано основні фактори, які впливають на кількість видобутої гірничої маси. Визначено, як саме після видобутку гірничої маси, під час транспортування її на поверхню відбувається втрата її кількості. Проаналізовано, як структурна одиниця об'єднання, збагачувальна фабрика впливає на структуру готової продукції. Висвітлено питання з організацію обліку готової продукції на інтегрованих вуглевидобувних об'єднаннях. Наведено структурно-логічні схеми функціонування об'єднання у складі якого відсутня збагачувальна фабрика та у складі якого вона функціонує. Наведено продукцію вуглевидобувної галузі та відходи виробництва. Проаналізовано, що за певної обробки і відходи виробництва вуглевидобувної галузі можна реалізувати і тим самим одержати додатковий оподаткований дохід.

Обгрунтовано теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації з удосконалення теоретичних, методологічних та організаційних засад бухгалтерського обліку та внутрішнього аудиту, витрат на утримання та поліпшення основних засобів на вуглевидобувних підприємствах. Уточнено поняття підприємства-реципієнт і підприємства-донора під час передачі основних засобів, що дозволило удосконалити документальне забезпечення передачі основних засобів від одного підприємства до іншого. Досліджено склад готової продукції у вуглевидобувній промисловості, що дозволило удосконалити виробничий метод нарахування амортизації на основні засоби за рахунок урахування "корисних копалин" і "порожніх порід". Запропоновано певний порядок і послідовність процедур в ході проведення внутрішнього аудиту для одержання необхідних доказів під час формування доказової бази аудиту.

Узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання використання бережливого обліку на виробництві з урахуванням сучасних технологій утилізації відходів та використання розподіленого реєстру даних, яким є технологія блокчейн. Основною метою дослідження є проведення аналізу щодо виникнення відходів у різних галузях народного господарства України та визначення шляхів їх утилізації. Визначено основні шляхи утилізації відходів та принципи, якими необхідно керуватися під час прийняття рішень. Систематизація літературних джерел і підходів дозволила визначити проблеми функціонування бережливих обліку та виробництва. Проаналізувавши запропоновані вітчизняними та зарубіжними вченими підходи до впровадження бережливого обліку, доречно зробити висновок, що основною перешкодою для становлення системи бережливого обліку є відсутність визначеного методичного підходу до впровадження такої системи. Тому саме активне використання технології блокчейн у бухгалтерському обліку надасть можливість зовнішнім користувачам здійснювати контроль за відходами, які виникають на виробництві, та прорейтингувати ці підприємства стосовно їх діяльності з утилізації відходів. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що для визначення шляхів утилізації відходів необхідно вести їх облік з урахуванням корисності від використання відходів. Тому запропоновано використовувати функціональну схему системи бережливого обліку на підприємстві. Важливим напрямом дослідження в системі бухгалтерського обліку є виділення бережливого обліку та новітньої концепції управління виробничим підприємством, яка спрямована на усунення втрат ресурсів виробництва, - технології блокчейн.

Проаналізовано нормативно-правове регулювання операцій з використання криптовалюти. Встановлено, що відсутність контролю з боки держави обумовлено недосконалістю наявної системою регулювання. Легалізація та визнання криптовалюти дозволяє зробити ці операції контрольованими та врегульованими, а також дійсними між окремими учасниками такого процесу. В Україні ще досі не існує нормативного документа, який би регулював операції з криптовалютою. Таку валюту в нашій державі не визнають, тому неможливо й оподатковувати такі операції, де вона використовується. Наявні досвід і підходи у багатьох країнах дозволяють розробити власний підхід нашій країні до використання таких сучасних грошових знаків. Такі гроші мають всі шанси стати невідіємною частиною світової економіки, оскільки деякі країни вже схильні до впровадження такої валюти в процес використання та обміну на товар чи інші грошові кошти. Наведено розмежування понять "електронні гроші" та "віртуальна валюта". Виокремлено основні підходи до здійснення оподаткування криптовалюти, що залежить від того, чим саме її визнати. Встановлено, що з точки зору бухгалтерського та податкового обліків процес видобутку криптовалюти є незаконним збагаченням. У правовому полі необхідно визнати сам процес майнінгу віртуальної валюти, а віртуальні монети визнати грошовими засобами. Тому необхідно сплачувати податки з такої діяльності. А для того щоб сплачувати податки, необхідно визначити об'єкт обліку та базу оподаткування. Проаналізовано нормативно-правові підходи до визначення криптовалюти у таких країнах, як Британія, Канада, Китай, Японія.

Розглянуто побудову процесу обліку активу та алгоритм визнання об'єкта активом. Проаналізовано основні підходи до відображення криптовалюти у фінансовому обліку. Проведене дослідження показало, що в Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ) досі відсутні спеціальні роз'яснення щодо правильності ведення обліку та визнання криптовалют. З одного боку, пропонується визнавати її як нематеріальний актив, з іншого - як запаси. Дослідження показало: щоб започаткувати процес обліку будь-якого активу, необхідно визначити, чи відповідає такий ресурс визначенню активу. Обгрунтовано належність криптовалюти до активів. Проте визначити приналежність до певної групи активів стає досить дискусійним питанням. Проаналізовано основні підходи до визначення певної групи активів. За формальними ознаками криптовалюту відносять до грошових коштів або їх еквівалентів. У дослідженні проведено порівняння грошових коштів і криптовалют. Розглянуто основні відмінні риси цих двох активів. Встановлено, що оцінювати криптовалюту необхідно за справедливою вартістю, при цьому зазначати дату оцінки з метою фіксації ринкових умов. Вимірником криптовалют при відображенні у фінансовій звітності є долари США або еквівалент національної валюти на дату складання балансу. Дослідження показало, що залежно від виду діяльності підприємства криптовалюту у фінансовій звітності, у "балансі" варто визначати за статтею "Нематеріальні активи" (код рядка 1000) та первісну вартість такого активу за рядком 1001 або як запаси (код рядка 1100). Також, якщо в обліковій політиці підприємства зазначено, що криптовалюта виступає фінансовою інвестицією, її варто відображати у рядку 1160.

Мета роботи - визначення процесу розрахунку криптовалютами між підприємствами та його облікове відображення. Під час проведеного дослідження було встановлено, що всі учасники, які використовують криптовлюти, розподіляють ризики між собою. Через невизнання криптовалюти платіжним засобом НБУ як регулятор повністю склав свої повноваження в цьому аспекті. Розглянуто та перераховано сильні та слабкі сторони використання цифрових активів; охарактеризовано основні ризики. Запропоновано для обліку будь-яких криптоактивів використовувати синтетичний рахунок другого порядку 128 "Цифрові активи", у розрізі якого відкривати аналітичні рахунки для обліку конкретних криптовалют. Наприклад, 128.1 використовувати для обліку криптовалюти біткойн-кеш; 128.2 - для обліку криптовалюти біткойн; 128.3 - для обліку криптовалюти ефір (Ether) та інші. Крім цього, для обліку криптовалют, які зберігаються на криптогаманцях, наприклад Coinomi, пропонується використовувати синтетичний рахунок другого порядку 336 "Цифровий гаманець". Розглянуто відображення в обліку розрахунків за товари криптовалютою. Встановлено, що сучасна "наука про облік" дозволяє ідентифікувати та вносити певні правки в існуючий план рахунків для облікового відображення певних об'єктів, наприклад таких, як цифрові гроші, криптовалюти. Тому інформаційна функція бухгалтерського обліку дозволяє вести суцільне, безперервне і взаємопов'язане відображення господарської діяльності. Результати дослідження показали, що не варто нехтувати таким цифровим активом, як криптовалюта. Її можна зберігати на цифрових гаманцях і розраховуватися в мережі Інтернет за товари, роботи чи послуги.

Наведено результати дослідження питань теоретичних, методологічних і організаційних положень системи бухгалтерського обліку та державного контролю операцій з віртуальними грошовими коштами. Запропоновано підходи узагальнення й ідентифікації віртуальних активів. Сформовано етапи управління цифровими активами на підприємстві. Увагу приділено питанням державного регулювання віртуальних грошових активів з метою ідентифікації та оподаткування таких активів.

Науково обґрунтовано комплексну модель функціонування вугледобувних підприємств Західного Донбасу, яка спрямована на повноцінне вилучення енергетичного вугілля з малопотужних пластів, використання при експлуатації родовища різних джерел низькопотенційної теплової енергії та супутнє отримання цінних мінерально-сировинних ресурсів з відходів виробництва. Розроблено прогресивні технологічні схеми селективного відпрацювання вугільних пластів із залишенням пустих порід у виробленому просторі на базі встановлених закономірностей розподілу деформаційних параметрів в гірському масиві. Наведено результати експериментальних досліджень вмісту рідкісних, а також токсичних елементів, що містяться у вугіллі і золі після спалювання на теплових електростанціях. Запропоновано ефективні методи вилучення титану, ванадію та літію. Проведені дослідження з оцінки потенціалу генерації теплової енергії від утилізації низькопотенційної теплової енергії відкачуваних шахтних вод, шахтного повітря і тепла териконів. Обґрунтовано техніко-економічну ефективність від впровадження нових технологій та використання додаткових супутніх ресурсів виробництва.