Изучена безопасность и эффективность янтарной кислоты в составе инъекционного имплантата "Гиалуаль" при коррекции проявлений физиологического и фотостарения. Установлено ее позитивное влияние на уменьшение признаков старения, качество жизни пациентов, нормализацию энергетического обмена клеток. Рекомендовано использование препарата при проведении процедур биоревитализации у лиц с признаками старения.

Обсуждена важность использования как традиционных, так и современных компьютерных технологий для самостоятельной аудиторной работы студентов в условиях кредитно-модульной системы.

Раскрыты проблемы, возникшие при преподавании клинических дисциплин в группах студентов, где обучение ведется на английском языке. Представлены различные формы работы, которые позволяют повысить уровень усвоения неврологии и активизировать творческую деятельность студентов-иностранцев.

Приведены данные о необходимости и объеме преподавания дерматоскопии в качестве элективного курса врачам-интернам и курсантам факультета последипломного образования.

Рассмотрены необходимость, условия, программа проведения тематических курсов усовершенствования квалификации по специальности "Косметология" для врачей и провизоров-косметологов.

В Запорожском государственном медицинском университете используется принцип интеграции различных кафедр и различных ВУЗов в преподавании косметологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-5 + Р410.030

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.416

Рубрики:

Косметика

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сочетание псориаза и артериальной гипертензии (АГ) влияет на клиническое течение обоих заболеваний. С целью изучения гендерных особенностей течения псориаза и АГ обследовали 81 больного, страдающего одновременно псориазом и гипертонической болезнью. Установлено, что существуют значительные гендерные отличия в факторах, клинических проявлениях и течении как псориаза, так и АГ, их взаимосвязь. Возраст большинства мужчин, страдающих псориазом в сочетании с АГ, - 55 - 65 лет, женщин - 45 - 55 лет. Что касается массы тела, также существуют определённые различия. В целом преобладает количество пациентов с нормальным весом или повышенным в пределах ожирения I степени. В то же время в группе пациентов с ожирением III степени мужчин на 8,33 % больше, чем женщин. Среди факторов,провоцирующих появление или обострение дерматоза, женщины в 77,78 %, а мужчины в 51,11 % определили стресс; на втором месте у мужчин - неопределённые триггеры, на третьем - сезон как провоцирующий фактор. У женщин наследственность и сезон являются факторами, которые вызывают появление или обострение дерматоза во вторую или третью очередь. Тяжёлые формы дерматоза с индексом PASI выше 30 баллов установлены у 64,2 % больных, при этом у мужчин чаще регистрировали экссудативный бляшечный и артропатический псориаз, а у женщин - только артропатическую форму дерматоза. Пациенты с указанными тяжёлыми формами имели также нарушения суточного ритма артериального давления в виде недостаточного его снижения в вечерние и ночные часы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-3 + Р410.030

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Требуют выяснения и дальнейшей разработки вопросы патоморфогенеза повреждений эпителиального компонента кожи у больных псориазом и гипертонической болезнью (ГБ) на фоне инволютивных преобразований кожи. Цель работы - определение структурных повреждений эпидермиса больных псориазом в зависимости от наличия или отсутствия артериальной гипертензии (АГ). У 60 пациентов были изучены биоптаты кожи с помощью светооптической микроскопии. Количественное морфологическое исследование провели с использованием программного пакета ImageJ 1,47v и применением общих принципов морфометрического анализа. Выявлено, что морфологическое исследование состояния кожи лиц пожилого возраста в контрольной группе выявило типичные инволютивные изменения эпидермиса. В частности, эпидермис на поверхности сглаженных сосочков был неравномерно истончённым. Максимальная общая толщина базального, остистого и зернистого слоёв составляла 41,7 мкм, минимальная - 26,3 мкм. В локусах истончения (над верхушками сосочков) соотношение клеток по слоям эпидермиса оставалось без патологических признаков. Установлено, что морфологическим субстратом повреждения эпидермиса у больных псориазом и ГБ является комплекс локальных нарушений структуры эпителиального компонента кожи: перифокальная гиперплазия и дистрофия кератиноцитов с акантолизом и деструкцией эпидермально-дермального соединения, включая фрагментацию базальной мембраны эпидермиса. Это вызывает каскад типичных патоморфологических изменений, которые по своей интенсивности значительно превосходят повреждения кожи у больных псориазом без АГ. В активной фазе псориаза наличие АГ усугубляет степень локальных повреждений эпидермиса, усиливая развитие гиперкератоза, паракератоза, папилломатозной гиперплазии, межклеточного и цитоплазматического отёка эпидермоцитов, расслоение и отслойку эпидермиса за счёт транссудации, микроабсцессов Мунро, лейкоцитарной инфильтрации, эритродиапедеза и кровоизлияний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74 + Р410.030

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі порівняльного аналізу клінічних проявів псоріазу, ускладнюючих факторів, оцінки показників якості життя, тривоги/депресії, результатів проведених лабораторних, функціональних та патоморфологічних досліджень, визначено різні рівні патологічних зрушень у хворих на псоріаз при супутній гіпертонічній хворобі. На підставі досліджень сформовано три групи пацієнтів, у двох з них хворим додатково до традиційної терапії призначалися антиоксидант армадін і сеанси біологічного зворотного зв’язку, у третій - ще й антидепресант есциталопрам. Установлено, що призначення запропонованої терапії дає змогу підвищити клінічну ефективність, призводить до зниження артеріального тиску, нормалізації чи тенденції до нормалізації лабораторних і функціональних показників.

Мета роботи - визначити лікарську тактику, простежити зв'язок і доповнити кореляційні дані між клінічними виявами, дерматоскопічними ознаками та гістологічною картиною типового та плаского варіантів себорейного кератозу (СК). Дослідження проводили на базі КУ "Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер" Запорізької обласної ради. Під спостереженням перебували 20 осіб із СК (14 (70 %) жінок та 6 (30 %) чоловіків) віком від 41 до 87 років. Обстеження включало загальний огляд пацієнта, дерматоскопічне та патоморфологічне дослідження. Найбільш часто осередки ураження локалізувалися на шкірі тулуба - у 10 осіб, обличчя та волосистої частини голови - 5, бокової поверхні шиї - 3, рідше верхніх кінцівок - у 2 пацієнтів. I фототип за Фітцпатріком виявлено у 3 (15 %) осіб, II - у 13 (65 %), III - у 4, що складає 20 %. Гістологічно акантотичний варіант СК був визначений у 14 (70 %), папіломатозний та ретикулярний - у 5 та 1 пацієнта відповідно. Дерматоскопічна картина акантотичного варіанта представлена такими критеріями: міліумоподібні кісти - 10 випадків, камедоноподібні отвори - 4, " мозкові звивини" - 5, краї, "з'їдені міллю", - 2, верукозна поверхня - 1, вогнище папіломотозного СК з верукозною, сосочкоподібною поверхнею - 1, кератома з патернами за типом "відбитка пальця" - 3. Ретикулярний (аденоїдний) варіант представлений симетричним вогнищем темно-коричневого кольору округлої форми діаметром до 0,5 см з караями, "з'їденими міллю", та міліумоподібними кістами по периферії. Висновок: варіабельність клінічних, дерматоскопічних та патоморфологічних виявів СК потребує подальшого пошуку нових алгоритмів терапії та диференційної діагностики зі злоякісними новоутвореннями шкіри.

Наведено дані настанов, консенсусів та літературних джерел щодо сучасного погляду на патогенез, діагностику та принципи терапії жінок із синдромом полікістозних яєчників. Він є системною патологією, яку діагностують у жінок будь-якого віку, починаючи від пубертатного періоду і до менопаузи, із залученням у процес майже всіх систем організму. У даній роботі акцентовано увагу на варіабельності клінічних проявів цього синдрому, для якого характерні порушення менструального циклу, безпліддя, полікістозні зміни у яєчниках за даними ультразвукового дослідження, дерматопатії та метаболічні порушення. Основною метою діагностики синдрому є визначення ступеня тяжкості клінічних проявів, джерела та патогенезу гіперпродукції андрогенів, впливу на репродуктивну функцію, а також оцінювання метаболічних і кардіоваскулярних ризиків. З огляду на багатогранність клінічних проявів ведення жінок із синдромом полікістозних яєчників передбачає необхідність мультидисциплінарного підходу, а патогенетична терапія має включати нормалізацію гормонального профілю та менструальної функції, лікування дерматопатій, корекцію метаболічних порушень, лікування безпліддя (у разі актуальності вагітності) тощо.

Висвітлено роль професора С. Попова в історії становлення та розвитку кафедри дерматовенерології Харківського національного медичного університету. Розглянуто актуальні проблеми дерматології, венерології таі ВІЛ/СНІД інфекції. Розглянуто питання етіопатогенезу, клініки, діагностики та лікування низки шкірно-венеричних хвороб. Наведено результати дослідження фармакодинаміки густого екстракту з коренеплодів пастернаку - потенційного засобу для лікування захворювань шкіри. Розкрито особливості визначення антимікотичної активності наночастинок міді та світлодіодного випромінювання. Вивчено можливості оптимізації терапевтичних заходів у хворих на нумулярну екзему. Розкрито особливості етіологічних аспектів, клінічних проявів урогенітальної інфекції. Увагу приділено питанням експериментального визначення якості життя на початку короновірусної епідемії в Україні.

Розглянуто коротку історію розвитку дерматовенерології. Надано морфофункціональну характеристику шкіри і видимих слизових оболонок. Визначено основи діагностики в дерматовенерології, основи зовнішньої лікарської терапії. Охарактеризовано стрепто- та стафілококові хвороби шкіри; грибкові хвороби шкіри; вірусні хвороби з ураженням шкіри і сдизової оболонок. Досліджено паразитарні хвороби шкіри, хронічні бактеріальні хвороби шкіри. Охарактеризовано дерматити, екзему та інші алергічні захворювання шкіри. Зазначено хвороби, пов'язані з порушенням епідермального диференціювання. приділено увагу новоутворенням шкіри кроветворного і лімфоїдного походження. Розглянуто венеричні хвороби; ВІЛ-інфекцію/СНІД: основні дерматологічні аспекти цієї проблеми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.1-5

Рубрики:

Хвороби сальних залоз

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено такі актуальні питання, як особливості ураження шкіри у військових та цивільних в умовах воєнних дій, можливості надання дерматовенерологічної допомоги у воєнний час, ураження шкіри при інфекції COVID-19, ураження шкіри у дітей. Вміщено унікальні кольорові фотографії, що відображають різноманітні дерматологічні, венерологічні й інфекційні захворювання. Представлено дерматологічні прояви багатьох соматичних хвороб і станів, у тому числі рідкісних випадків. Окремо приділено увагу можливості надання дерматовенерологічної допомоги у воєнний час.