Автор розглядає історико-філософські підходи до тлумачення поняття "символ", який формує цілісне, багатомірне бачення людиною світу у єдності його чуттєвих та раціональних сторін. Оскільки символізм виявився найбільш авторитетним способом утвердження людського буття у європейській та українській культурі ХХ ст., акцентовано увагу на формо- і смислотворчій функції символу як культурологічної категорії.