Запропоновано комбінований регулярно-зоновий підхід для формування цифрового Плану України з можливістю подальшого врахування особливостей її адміністративно-територіального устрою. З використанням запропонованого критерію відстаней повторюваності зон виділень сформовано цифровий План України та розраховано всі необхідні параметри. Запропоновано критерій оптимізації вибору системи DVB-T, що є добутком площі зони покриття та чистої бітової швидкості. Показано, що за оптимізації місць розташування передавальних пристроїв ОЧС і інтервалів затримки сигналів можна забезпечити збільшення енергії корисного сигналу на вході телевізійного приймача в будь-якій точці ОЧС на 7 - 12 дБ в режимі рухомого приймання і на 1 - 3 дБ в режимі фіксованого приймання. Розроблено методику оптимізації синхронізації приймача в одночастотній синхронній мережі цифрового мовлення. Вирішено завдання практичного впровадження багаточастотних мереж для переходу місцевих телемовників на цифровий стандарт.

Зроблено пропозиції щодо можливості використання адаптивних антенних решіток для збільшення пропускної здатності у мережах мобільного зв'язку LTE-A та проаналізовано виграш від її використання у порівнянні зі стандартним типом антени базових станцій. Мета роботи - аналіз пропускної здатності мережі мобільного зв'язку LTE-A на висхідній лінії при використанні адаптивної лінійної еквідистантної антенної решітки. Для досягнення результату розроблена комп'ютерна модель аналізу завадової обстановки мережі мобільного зв'язку у вигляді плоскої регулярної гексагональної антенної решітки, яка складається з 7 трьох секторних чарунок. Для оцінки виграшу від використання адаптивних антенних решіток було проаналізовано два варіанти: при використанні стандартної антенної решітки мережі LTE-A, та адаптивної лінійної еквідистантної антенної решітки. При проведенні моделювання виконано 100 випадкових розміщень абонентів корисного та завадових сигналів та розраховано мінімальний, максимальний та середній виграш від використання адаптивних антенних решіток. У середньому значення коефіцієнта підсилення для адаптивної антенної решітки в напрямку абонентської станції, що створює корисний сигнал більше на 5,69 дБ порівняно з стандартною антенною решіткою мережі LTE-A. У той же час є суттєве зменшення коефіцієнта підсилення адаптивної антени у напрямку завадових абонентських станцій, а саме, для тих, що мають найбільший рівень завади, виграш становить 32,84 дБ та 28,33 дБ відповідно. Для наочного показу виграшу у якісних характеристиках мережі проведено аналіз пропускної здатності для різних типів антен. Представлено розподіл пропускної здатності (розмір транспортного блоку) для 50 ресурсних блоків при використання адаптивної еквідистантної лінійної антенної решітки порівняно з стандартною антенною решіткою. Показано, що завдяки використанню адаптивних антенних систем, середня пропускна здатність збільшується з 11 Мбіт/с до 35 Мбіт/с для усіх типів каналів поширення, що розглядалися. Висновки: запропоновано використання адаптивних антенних решіток для збільшення пропускної здатності мережі LTE-A. Моделювання пропускної здатності для 50 ресурсних блоків показало, що в умовах наявності внутрішньосистемних завад при використанні стандартних антен базових станцій середня пропускна здатність становить від 11,2 Мбіт/с до 12,3 Мбіт/с. У той же час завдяки використанню адаптивних антенних систем середня пропускна здатність збільшується з 11 Мбіт/с до 35 Мбіт/с для усіх типів каналів багатопроменевого поширення, що розглядалися.