Наведено результати петрографічних, мінералогічних та геохімічних досліджень кімберлітів Лелеківської й Щорсівської ділянок (Український щит). Їх дайки приурочені до зони Кіровоградсько-Олександрівського розлому мантійного закладення й локалізовані в його Лелеківській гілці північно-західного простягання. Кімберліти представлені гіпабісальною фацією й належать до слюдяного типу. За особливостями мінерального складу (порівняно широкий розвиток високотитанистого флогопіту, тетраферифлогопіту й діопсиду), а також за вмістом петрогенних та малих елементів (висока концентрація K, Ti, P, Nb, Zr, Ba) вони суттєво відрізняються від типових кімберлітів й мають схожість зі слюдяними кімберлітами інших регіонів та флогопіт-олівіновими лампроїтами. Одна з характерних рис кімберлітів - збагаченість (місцями до 30 - 50 %) ксенолітами глибинних порід (дуніти, хромшпінелеві перидотити, еклогіти (?), ортопіроксеніти тощо).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451(45Укр)4-4 + Д59(45УКр)451

Рубрики:

Металеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Основними напрямами розвитку мінерально-сировинної бази урану України є: подальше нарощування запасів урану в альбітитах відомих рудних полів Кіровоградського рудного району залучення до експлуатації способом підземного вилуговування (ПВ) родовищ пісковикового типу Дніпробасу з застосуванням прогресивних (зокрема в екологічному відношенні) технологій ПВ пошуки родовищ багатих руд гідротермального жильно-штокверкового типу у кристалічному фундаменті Украинского щита (УЩ) та типу незгідності - в зонах неопротерозойської структурно-стратиграфічної незгідності на схилах УЩ.

Основными направлениями развития минерально-сырьевой базы урана Украины являются: дальнейшее наращивание запасов урана в альбититах известных рудных полей Кировоградского рудного района вовлечение в эксплуатацию способом подземного выщелачивания (ПВ) месторождений песчаникового типа Днепробасса с применением прогрессивных (в том числе и в экологическом отношении) технологий ПВ поиски месторождений богатых руд гидротермального жильно-штокверкового типа в кристаллическом основании Украинского щита(УЩ) и типа несогласия - в зонах неопротерозойского структурно-стратиграфического несогласия на склонах УЩ.

Main directions of development uranium mineral base of Ukraine are: - extension of uranium reserves deposits albitite type in the Kirovograd ore region; - involving into exploitation by TSL method sandstone type uranium deposits; - prospecting, of rich uranium ore deposits of vein type in the crystalline shield and unconformity type deposits on the slopes of Ukrainian Shield.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451(45УКР)54

Рубрики:

Металеві корисні копалини

Шифр НБУВ: Ж71494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены актуальные вопросы урановой геологии в Украине, России, Узбекистане и других странах мира, а также некоторые проблемы экологического и управленческого менеджмента, применения современных технических средств и приборов, нормативно-методического обеспечения геологоразведочных работ на радиоактивном сырье. Проанализированы геологические особенности Новоконстантиновского уранорудного узла и определена их связь с глубинными структурами земной коры. Внимание уделено внедрению в урановой геологии систем менеджмента на основе требований ISO 9001, ISO 14001. Охарактеризованы постдобычные геохимические процессы в рудовмещаемом горизонте на урановых месторождениях учкудукского типа. Проведено моделирование динамики самоочистки подземных вод продуктивного горизонта после добычи урана способом подземного выщелачивания.

Проаналізовано особливості речовинного складу руд родовищ Майське та Балка Широка. На прикладі флотованості мономінеральних фракцій основних мінералів досліджуваних руд вивчено та запропоновано зворотну катіонну флотацію їх модифікованими катіонними реагентами. В цьому разі в камерному продукті за одну операцію зосереджується весь діапазон крупності золота та мінералів-носіїв. Золотосульфідний концентрат підлягає біодеструкції перед виділенням з нього "золотої голівки" та ціануванням залишка. Запропонована технологія дозволить виключити з обсягу геологорозвідувальних робіт з підготовки родовища до експлуатації виділення геолого-промислових типів руд, тому що тут враховано загальні властивості поверхні усіх сілікатних мінералів і відмінність їх від властивостей поверхні сульфідних мінералів.

Рассмотрены вопросы урановой геологии в Украине. Приведены теоретические и методические наработки в данной области, проанализирован опыт практического использования современных методов и технологий для решения конкретных проблем поиска и разведки месторождений радиоактивного сырья. Внимание уделено перспективам развития минерально-сырьевой базы Урана в Украине. Проанализированы особенности применения геохимических методов при поисках месторождений урана. Проведен мониторинг природных условий после окончания добычи урана способом подземного выщелачивания.

Уперше викладено результати обробки та систематизації даних 292-х рудопроявів торію з вмістом 0,05 % і вище в породах фундаменту Українського щита та його схилів. Виділено 6 генетичних типів торієвого зруденіння ендогенного, метаморфогенного й екзогенного класів. Визначено задачі пошуків корінних родовищ торію з метою використання його як природного радіоактивного елемента.

Запропоновано теоретичну модель корового алмазоутворення на Українському щиті. Критичні для алмазу температури забезпечуються перегрітою магматичною речовиною мантійних діапірів, структури яких виявлено у земній корі Українського щита за допомогою глибинної геофізики. Критичний тиск досягається у локальних ділянках (камерах) мантійних діапірів за рахунок термореактивної - до газової фази - дисоціації ксеногенного корового матеріалу. Вуглець повинен бути у складі корової речовини. Внутрішньокамерний тиск у сім разів перевищує літостатичний, що забезпечує експлозивне транспортування алмазу за допомогою діатрем (трубок вибуху). До потенційно алмазоносних на Українському щиті віднесено Волинський, Кіровоградський і Приазовський архони (?), Корсунь-Новомиргородський і Коростенський тектони, а також Вінницький протон.

У широких просторових та вікових межах обговорено Кіровоградський рудний район, який включає головні родовища урану і пов'язані з ними родовища золота та літію. Просторове розміщення родовищ контролюється Новоукраїнсько-Корсунь-Новомиргородським плутоном субмеридіонального простягання, паралельними йому розломними зонами та субширотною Суботсько-Мошоринською системою розломів. Нова інтерпретація геологічних і сейсмічних даних дала змогу виявити кореляцію між поверхневими структурами регіону, рельєфом поділу М та локальними неоднорідностями кори. В результаті встановлено зв'язок району, що характеризується високою рудною концентрацією, з глибинним субширотним прогином у рельєфі поділу Мохо.

Раніше в Кіровоградському рудному районі був установлений просторовий зв'язок родовищ урану, золота, літію із широтним прогином у рельєфі поділу М. Це відкриття змінило традиційні уявлення про металогенію району і визначило нову проблематику: простеження його поверхневих структур на глибину, включаючи поділ кора - мантія. Із широким залученням даних картувального й глибокого розвідувального буріння детально охарактеризовано поверхневі структури Кіровоградського рудного району, розглянуто співвідношення внутрішньокорового Кіровоградсько-Новоукраїнського масиву, підкорового Корсунь-Новомиргородського масиву й поділу Мохо, зіставлено поверхневі й глибинні структури урановорудних полів й описано вертикальну метосоматичну й рудну зональність великих уранових родовищ.

Із залученням численних даних картувального та глибокого розвідувального буріння детально охарактеризовано поверхневі структури Звенигородської зони розломів та умови локалізації у її межах родовищ літію та урану. Викладено методику статистичної обробки даних обмінних хвиль землетрусів і результати сейсмогеологічного моделювання Кіровоградського рудного району. Розглянуто співвідношення внутрішньокорового Кіровоградсько-Новоукраїнського, підкорового Корсунь-Новомиргородського масивів і поділу Мохо.