Індекс рубрикатора НБУВ: Г244.1-271.5

Рубрики:

Ациклічні спирти

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено комплекс заходів і рекомендацій щодо вдосконалення формування та підвищення платоспроможності та ліквідності сільськогосподарських підприємств. Розкрито суть і зміст категорій "ліквідність" і "платоспроможність". Висвітлено зміст і необхідність оцінювання платоспроможності та ліквідності суб'єктів господарювання. Визначено основні методичні підходи до визначення та розрахунку основних показників оцінювання платоспроможності та ліквідності підприємств. Розглянуто сучасний стан платоспроможності даних підприємств Переяслав-Хмельницького району Київщини, а також України. Проведено групування досліджених підприємств за рейтингом платоспроможності, показником загальної ліквідності, величиною оборотних активів, амортизації, виручки та прибутку. Оцінено ефективність управління грошовими потоками. Проаналізовано формування грошових потоків даних підприємств й обгрунтовано фактори, що впливають на обсяг виручки від реалізації сільськогосподарської продукції. Систематизовано фактори платоспроможності за місцем і характером їх виникнення, які впливають на формування платоспроможності підприємства. Обгрунтовано основні шляхи її покращання та доведено необхідність оперативного управління дебіторською та кредиторською заборгованістю для забезпечення та підтримки платоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Висвітлено історію розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, досліджено їх вплив на право й економіку. Наведено загальну характеристику електронної комерції як правової й економічної категорії. Проаналізовано механізми правового регулювання електронної комерції в Україні та зарубіжних країнах, зокрема, державах-членах ООН та ЄС. Розкрито особливості формування та функціонування податкової системи за умов розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто зарубіжний і вітчизняний досвід оподаткування електронної комерції, охарактеризовано засоби протидії правопорушенням у даній сфері. Приділено увагу питанням правової охорони авторського та суміжного прав.

Освещена история развития информационно-коммуникационных технологий, исследовано их влияние на право и экономику. Дана общая характеристика электронной коммерции как правовой и экономической категории. Проанализированы механизмы правового регулирования электронной коммерции в Украине и зарубежных странах, в частности, государствах-членах ООН и ЕС. Раскрыты особенности формирования и функционирования налоговой системы в условиях развития информационно-коммуникационных технологий. Рассмотрен зарубежный и отечественный опыт налогообложения электронной коммерции, охарактеризованы средства противодействия правонарушениям в данной сфере. Уделено внимание вопросам правовой охраны авторского и смежного права.

Індекс рубрикатора НБУВ: З384-51

Рубрики:

Опалювальні котельні

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)261.413-18

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж73720 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес вивчення й аналізу фінансової безпеки країни та напрямків її забезпечення за умов кризових явищ в економіці. Мета дослідження - визначення суті та складових частин фінансової безпеки держави (ФБД), оцінка її основних показників, а також визначення пріоритетних напрямків її зміцнення. Роботу виконано за результатами дослідження сучасних наукових поглядів на визначення суті ФБД, наведено динаміку та структуру фінансової безпеки України впродовж 2009 - 2014 рр. та обгрунтування основних напрямів зміцнення фінансової безпеки України, які нададуть змогу підвищити рівень ФБД. Розглянуто суть і основні складові ФБД, проаналізовано показники та сучасний стан фінансової безпеки України. Визначено найбільші загрози ФБД та запропоновано заходи з підвищення її рівня за умов кризових явищ в економіці. Галузь застосування результатів: організація та проведення наукових досліджень у сфері державних фінансів, формування ефективної системи управління державним боргом України та визначення найбільш небезпечних загроз фінансовій безпеці України на сучасному етапі її розвитку. Висновки: найбільші загрози фінансовій безпеці України є недосконалість бюджетної політики і нецільове використання коштів бюджету; значні обсяги державного та гарантованого державою боргу, проблеми з його обслуговування; зростання тіньового сектору, негативного сальдо платіжного балансу, невисокий рівень рентабельності банківської системи, невеликі обсяги довгострокового банківського кредитування та значний рівень відсоткових ставок із кредитів, нелегальний відплив валютних коштів за кордон, значний рівень доларизації економіки. Створення повноцінного механізму забезпечення та оптимізації ФБД передбачає, перш за все, розв'язання широкого кола проблем, стосовно формулювання критеріїв і принципів забезпечення фінансової безпеки, визначення пріоритетних національних інтересів у фінансовій сфері, здійснення постійного відстеження факторів, які викликають загрозу фінансовій безпеці країни, а також вживання заходів щодо запобігання їм та їх подолання.

Предмет дослідження - процес вивчення й аналізу сучасного стану та проблем реформування податкової системи (ПС) України у трансформаційний період. Мета дослідження - оцінка динаміки та структури формування податкових надходжень зведеного бюджету в Україні в 2010 - 2016 рр., а також визначення пріоритетних напрямків реформування національної ПС. Роботу виконано за результатами дослідження сучасних наукових поглядів на визначення проблем реформування ПС, наведено динаміку та структуру формування податкових надходжень зведеного бюджету в Україні в 2010 - 2016 рр. та обгрунтування основних завдань податкової реформи в Україні. Виконання цих та інших завдань призведе до успішного досягнення поставленої мети реформування ПС держави та формування максимально досконалої системи оподаткування в Україні і, як наслідок, економічного зростання загалом. Розглянуто сучасний стан і негативні риси наявної ПС України. Проведено оцінку структури формування податкових надходжень зведеного бюджету в Україні та обгрунтовано основні завдання податкової реформи в Україні за умов кризових явищ в економіці. Галузь застосування результатів: організація та проведення наукових досліджень у сфері державних фінансів, формування ефективної ПС України та визначення найбільш небезпечних загроз розвитку податкової системи України на сучасному етапі. Висновки: основою реформування ПС України має бути визнання того факту, що в цілому ПС України вже склалася, і попри всі свої недоліки, не повинна розглядатись як така, що має підлягати докорінному реформуванню. Тобто створення нової законодавчої бази у сфері оподаткування має віддзеркалювати традиції існуючої ПС та відповідати світовим тенденціям розвитку ПС.

Фінансування освіти в Україні було і залишається актуальним питанням сьогодення. Зараз на часі важливими є питання проведення реформ у системі освіти, створення владою передумов для раціонального використання коштів державного і місцевих бюджетів. При цьому головним завданням має стати забезпечення достатнього фінансування галузі шляхом оптимізації бюджетних та позабюджетних джерел її розвитку. Фінансування освіти є одним із основних факторів економічного зростання та сталого розвитку держави, тому дослідження даної теми завжди буде актуальним. Фінансуванню освіти присвячено безліч наукових публікацій. Дослідженням цього питання займались такі вітчизняні вчені, як: Т. М. Боголіб, О. Ю. Бойко, Я. Г. Бучковська, З. С. Варналій, А. В. Величко, І. С. Каленюк, Л. В. Козарезенко, В. В. Малишко, І. Я. Чугунов, Л. М. Яременко та ін. Серед зарубіжних авторів слід виділити праці М. Лукашенка, В. Марцинкевича, Я. Нейматова, Г. Хога. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатнє фінансування галузі освіти залежить від органів державної влади. В Україні, з початку навчального 2018/2019 років відбулася освітня реформа, яка потребує подальшого дослідження та удосконалення. Мета роботи - дослідження теоретичних та практичних аспектів фінансування освіти в Україні. Застосовано сукупність методів наукового дослідження: узагальнення, метод порівняльного аналізу, статистичний та інші методи дослідження. Проаналізовано стан фінансування освіти в Україні за 2005 - 2017 рр. Висновки: в Україні фінансування системи освіти характеризується недосконалістю нормативно-правового забезпечення та недостатністю фінансових ресурсів. Проблема нашої держави полягає в тому, що саме на державному рівні відсутнє розуміння життєвої необхідності в конкурентоспроможній системі освіти.

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти реформування державних фінансів України в умовах формування глобального фінансового простору та його регіональних підсистем. Проаналізовано здобутки та проблеми євроінтеграційних зрушень у сфері публічних фінансів України. Виявлено проблеми фінансової безпеки країни та визначено напрями їх вирішення. Розкрито європейський та національний аспекти фіскальної політики держави за умов євроінтеграції. Досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку фінансового забезпечення соціальної сфери України в умовах євроінтеграційних процесів. Увагу приділено перевагам і ризикам фінансової децентралізації, управлінню зовнішнім державним боргом, сучасному стану та напрямам покращання боргової безпеки України.

Обговорено стратегічні напрями соціально-економічного розвитку України в умовах інституціональних змін, наукові засади стратегічного управління соціально-економічним розвитком регіонів України. Розглянуто концептуальні положення стратегічного розвитку національних підприємств, аспекти державного регулювання соціально-економічним розвитком України. Охарактеризовано особливості державного регулювання сталого розвитку Білорусі та України в умовах інтеграції в світову господарську систему, проблеми державного регулювання моніторингу земельних ресурсів в Україні та Приазовському регіоні. Розкрито соціально-економічні засади детінізації зайнятості населення, особливості державного регулювання інвестиційної активності в туристичній сфері. Викладено проблеми кримінально-правового захисту економічних відносин у сфері медичного обслуговування.

Україна, маючи усі передумови для розвитку туризму, не приділяла належної уваги розвитку цієї сфери господарства. У зв'язку з такою ситуацією проблема підвищення туристичної привабливості території залишається актуальною. Маючи значний потенціал природних ресурсів та історико-культурних пам'яток та враховуючи велике значення туристичної галузі, в Україні на державному рівні задекларовано її одним з пріоритетних напрямів розвитку національної економіки. Серед українських науковців питання розвитку туристичної інфраструктури вивчали О. О. Бейдик, М. П. Мальська, А. Т. Макаров, В. Ф. Кифяк, О. О. Любіцева, С. П. Кузик, І. М. Школа. Окремі елементи інфраструктури туристично-рекреаційного комплексу Київської області проаналізовано у працях Л. М. Воловик, В. Л. Глібовець, А. М. Полтавець, С. В. Роговського та ін. Переяслав-Хмельницький район - це територія історичної землі, яка знаходиться у східній частині Київської області. Відігравала велике значення у процесах формування української національності та державотворення. Ця земля була джерелом натхнення для самого Тараса Шевченка та інших видатних героїв України. Вона перенасичена як сумними, так і радісними великими подіями. Переяслав-Хмельницький район, без перебільшення, можна назвати унікальним місцем на карті нашої країни. Мета дослідження - оцінка туристичних ресурсів та розвитку туристичної інфраструктури Переяслав-Хмельницького району, визначенні її ролі у створенні підгрунтя для економічного зростання району в цілому та удосконаленні туристичної сфери зокрема. В основу дослідження зазначеної проблеми покладено загальнонаукові методи пізнання економічних явищ і процесів (аналіз і синтез, системний підхід, діалектичний метод і т.д.). Розкрито умови формування та сучасний стан сформованості туристичної інфраструктури в Київській області, зокрема переяслав-Хмельницькому районі. Проведено порівняння стану її складових (комунікаційної мережі, закладів розміщення, закладів масового харчування). Переяслав-Хмельницький район, без перебільшення, можна назвати унікальним місцем на карті нашої країни. Сьогодні тут налічується 51 населений пункт, 15 об'єктів природо-заповідного фонду України, серед яких парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Ташанський" та Національний природний парк "Білоозерський", понад 10 великих та малих річок та сотні потенційних туристичних об'єктів, які потребують збереження, популяризації та уваги туристів. Виділено ключові переваги, що властиві для туристичної інфраструктури Київської області. Встановлено значення матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму як визначального чинника підвищення туристичної привабливості Переяслав-Хмельницького району. Серед основних причин гальмування розвитку ринку туристичних послуг Переяслав-Хмельницького району слід відзначити: недосконалість системи державного регулювання туристичної діяльності; низький рівень інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму; невідповідність туристичних закладів міжнародним стандартам; недостатнє забезпечення туристичної галузі кваліфікованими спеціалістами; вкрай незадовільний стан транспортної інфраструктури; низька поінформованість потенційних споживачів туристичного продукту. Виокремлено основні проблеми при формуванні та просуванні туристичних продуктів регіону, а також проблеми розвитку наявного туристичного потенціалу, який безумовно є одним з найбагатших в Україні. Запропоновано напрями розвитку інфраструктури туристичного ринку Переяслав-Хмельницького району та активізації використання туристичного потенціалу району.

Встановлено особливості показників будови та розмірів тіла у практично здорових і хворих на вугрову хворобу юнаків і дівчат Подільського регіону України без урахування та з урахуванням ступеня важкості захворювання. Між хворими на вугрову хворобу юнаками та дівчатами встановлені виражені прояви статевого диморфізму антропометричних і соматотипологічних показників. У хворих на вугрову хворобу юнаків і дівчат уперше встановлено прояви субпатологічних конституціональних типів, які проявляються різнонаправленністю змін поздовжних, поперечних та обхватних розмірів тіла. У побудованих за допомогою дискримінантного аналізу математичних моделях можливості захворювання та особливостей перебігу вугрової хвороби в юнаків і дівчат Поділля залежно від особливостей конституціональних параметрів тіла рівень дискримінації вищий у дівчат. До складу моделей у юнаків і дівчат най частіше входять показники товщини шкірно-жирових складок і діаметри тулуба; та лише в юнаків - обхватні розміри тіла.

Сьогодні Україна знаходиться на стадії входження в світовий освітній простір, що вимагає змін як в критеріях оцінювання якості освіти, так і в самій методології освітнього процесу, що неможливе без структурної реформи всієї національної системи вищої освіти. Серед головних задач, які постають перед вищими навчальними закладами слід виділити наступні: гарантія працевлаштування майбутнього спеціаліста не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринках за умов високої конкуренції, а також забезпечення умов для професійної мобільності випускників. Метою модернізації вищої освіти має бути поєднання найкращих досягнень українського та зарубіжного досвіду в сфері виховання особистості, яка здатна до активного засвоєння та генерування знань отриманих з різних джерел та схильна до самостійних дій. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спираються автори. Проблеми аналізу та впровадження застосування новітніх освітніх технологій та методів для впровадження компетентнісного підходу при підготовці майбутніх фахівців знаходяться в колі наукового інтересу сучасних вітчизняних педагогів, вчених та практиків, серед яких О. Овчарук, Т. Туркот, Г. Єльникова, Ж. Делор, О. Ковершніков, О. Локшина, Л. Петренко, О. Пометун, В. Радкевич, О. Савченко, Н. Горденко, В. Андрущенко, Л. Сущенцева, В. Ягупов та ін. Мета дослідження - обгрунтування новітніх освітніх технологій та методів для впровадження компетентнісного підходу при підготовці майбутніх фахівців. Визначаючи основні напрями діяльності вищої школи, слід орієнтуватись на організацію навчального процесу таким чином, щоб кожен студент став суб'єктом саморозвитку та самоорганізації, вмів самостійно здобувати інформацію з різноманітних джерел, аналізувати та засвоювати її через дослідницьку та науково-пізнавальну діяльність в межах компетентнісного підходу. Отже, реорганізація освіти на принципах компетентнісного підходу в освітньому процесі має будуватись на основі освоєння необхідних компетенцій, використовуючи аналітичне та проектне мислення студента, а також мотиваційні аспекти та прагнення студента до самоорганізації й отримання знань самостійно.

Мета дослідження - аналіз формування і використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Методи, що були використані в процесі дослідження: узагальнення, метод порівняльного аналізу, метод системно-структурного аналізу й синтезу, статистичний, загальнонаукові, спеціальні методи наукового пізнання та інші методи дослідження. Охарактеризовано роль доходів місцевих бюджетів у фінансовому забезпеченні органів місцевого самоврядування. Вказано два основних чинники, від яких залежить потенційна дієздатність фінансових ресурсів. Зазначено фактори, які негативно впливають на процес виконання місцевих бюджетів; що є пріоритетним напрямом розмежування дохідних джерел між місцевими бюджетами. Проаналізовано фінансові ресурси за різними кваліфікаційними ознаками; виконання доходів місцевих бюджетів за 2020 рік. Міністерство фінансів України, Верховна Рада України, органи місцевого самоврядування, міські та районні ради, об'єднані територіальні громадами для формування фінансових ресурсів. Висновки: потенційні можливості економічного розвитку кожного міста залежать від його ресурсного забезпечення. Управління процесами формування, розміщення та використання фінансових ресурсів потребує насамперед чіткої визначеності як самого поняття "фінансові ресурси", так і джерел їх формування, місця концентрації та напрямів використання. В умовах сьогодення, місцеві бюджети не в достатній мірі забезпечені фінансовими ресурсами. Це перешкоджає органам місцевої влади виконувати в повній мірі покладені на них функції, а також не створює сприятливого життєвого середовища мешканцям територіальних громад.

Розглянуто використання інструментарію ймовірнісного підходу до оцінки ризику визначення ціни на продукт. Цей метод базується на припущенні, що для аналізу ризику ринкової ціни можна застосовувати нормальний закон розподілу ймовірностей, інтегральну функцію розподілу й ключові показники, які покладені в основу її побудови.

У науковій літературі проблема реконструкції міських промислових зон розглянуто вченими переважно с точки зору архітектури та будівництва (Сєдін В. Л., Кравчуновская Т. С., Ковальов В. В., Броневицький С. П. та інші), економічному аспекту - приділялося менше уваги. Закордонними вченими Пейсер Р., Арунінта А., Ха С., Дардя М., Девіс Т., Марголіс К. поняття "редевелопмент" досліджено достатньо широко, як у теоретичному плані, так і на основі прикладів конкретних міст. За останнє десятиліття деіндустріалізація великих міст набула широкого розголосу. Внаслідок скорочення виробництва з'явилися масштабні деградуючі промислові території з не використовуваними будівлями, складськими приміщеннями та супутньої інфраструктурою. Просторова структура таких зон потребує послідовного перетворення на основі багатоцільового аналізу. У зв'язку з цим виникає необхідність проведення робіт по реконцепції промислових зон, їх адаптації до сучасних умов функціонування міста та сталого розвитку. Pедевелопмент є вдалою практикою у всьому світі. Pедевелопмент має багатогранний ефект: вдосконалення архітектурно-планувального розвитку міста, появи нових земельних ресурсів, об'єктів нерухомості, робочих місць, перетворення та розвиток транспортної мережі, скорочення маятникової міграції, вирішення екологічних проблем і звісно залучення великої кількості туристів. Pедевелопмент промислових територій - це перепрофілювання застарілих промислових та адміністративних будівель у відповідності до потреб сучасного ринку та суспільного розвитку. Так як туризм є галуззю, яка потребує потужного матеріального фонду, тож цілком очевидним є використання редевелопмента промислових територій саме в цілях розвитку туристичної інфраструктури. Отримані результати можуть бути використані при обгрунтуванні та реалізації редевелопменту промислових територій як способу створення нових засобів туристичної зацікавленості. Мета дослідження - проаналізувати позитивні та негативні сторони редевелопменту, обгрунтована доцільність використання і необхідність оптимізації в майбутньому з метою розвитку туристичної інфраструктури. Предметом дослідження є розгляд проблемних питання, перешкод та мотиваційних важелів при реалізації проектів редевелопменту промислових зон. Отже, pедевелопмент промислових зон може стати мотиваційним стимулом для інвесторів тільки за умов зацікавленості муніципалітету у цьому процесі. Саме редевелопмент пропонує комплексне вирішення питань пов'язаних з перетворенням не затребуваних об'єктів промисловості чи нераціонально використовуваних територій в нові, інвестиційно привабливі туристичні об'єкти.

В умовах невизначеності, що продиктовані реаліями часу та бізнесу, управління ризиками набуває все більш вираженого системного підходу. Кількість підприємств, що впроваджують ризик-менеджмент (РМ) як систему, яка містить усі етапи ідентифікації, оцінки та роботи з ризиками, з кожним роком стрімко зростає. Впровадження системи ризик-менеджменту на підприємстві, що буде охоплювати всі сфери його діяльності, - це одне з ключових завдань топ-менеджменту, продиктоване часом. Мета статті - визначити вимоги до процесу організації РМ на підприємстві, розглянути його системний контекст інтеграції з наявними бізнес-процесами, розкрити ролі комітету з РМ та ризик-координатора. Висновки: визначено та опрацьовано основні вимоги до процесу організації РМ на підприємстві, зокрема у сервісних компаніях сфери інформаційних технологій. Розглянуто системний контекст інтеграції РМ з наявними на підприємстві бізнес-процесами. Досліджено роль комітету з РМ та ризик-координатора.

Представлено глосарій, який містить тлумачення основних термінів і понять, що використовуються у теорії та практиці сфери обслуговування, а також необхідний мінімум термінів з інших галузей, висновки та знання яких широко використовуються у обслуговуванні.

Запропоновано інформацію про найпривабливіші відомі й маловідомі туристичні ресурси України, подано гармонійне поєднання описів об'єктів туристичної зацікавленості та рецептів страв традиційної української кухні.

Завжди планування розвитку соціально-економічних систем знаходилось в епіцентрі уваги наукових представників, а його концептуальне підгрунтя започатковано ще в роботах Р. Брейлі, С. Майєрсом, Р. Акоффа, М. Поукоком, А. Тейлором. Окремі методологічні, організаційні і методичні аспекти фінансової безпеки підприємств досліджуються зарубіжними вченими, такими як Дж. Сигел, Р. Кертісом, Ф. Лі Ченгом, Дж. Фіннерті, Джай К. Шим, українськими науковцями, основними серед яких: О. Г. Біла, О. В. Ареф'єва, І. Т. Балабанов, І. О. Бланк, Ю. М. Воробйов, Т. О. Кірсанова, В. М. Гриньова, В. В. Ковальов, Л. О. Лігоненко, Г. О. Крамаренко, Є. С. Стоянова, Л. А. Швайка, О. Є. Чорна, В. М. Шелудько та ін. Мета статті - теоретичне обгрунтування основних загроз фінансової безпеки підприємств та доцільності запровадження необхідних заходів щодо мінімізації наявних ризиків і загроз. Предметом дослідження є сукупність теоретичних і методичних підходів щодо оцінки рівня фінансової безпеки підприємства, а також визначення шляхів її зміцнення. За умов фінансової нестабільності національної економіки, мінливості трансформаційних процесів, починається зародження фінансово-економічних дисбалансів та невизначеності. Отже, ефективність функціонування системи фінансів як на макро-, так і на мікрорівнях, є незадовільною й в умовах сьогодення характеризується численними вадами, проблемами та суперечностями. Для ефективного функціонування підприємств є необхідним підвищення рівня їх фінансової безпеки. Неналежна увага щодо процесу управління фінансовою безпекою на підприємстві призводить до виникнення і розвитку кризових явищ, ускладнює процес виходу з них та стримує процес економічного зростання підприємств. Крім того, в умовах низького рівня фінансової безпеки погіршується фінансова стійкість, конкурентоспроможність та фінансова незалежність господарюючих суб'єктів. Тому, запорукою прогресивного розвитку підприємства та головною передумовою його стабільної діяльності виступає розробка ефективної системи щодо оцінки рівня фінансової безпеки підприємства, дослідження основних ризиків, небезпек та загроз, які можуть впливати на стан його фінансової безпеки, а згодом і на формування стратегії управління фінансовою безпекою підприємства. Отже, проблема управління фінансовою безпекою господарюючого підприємства залишається актуальною.