Визначено основні етапи формування та розвитку романтичних традицій (неоромантизму) в українській літературі кінця XIX - початку XX ст. Оскільки загалом існування самого неоромантизму як напрямку в українській літературі є проблемою дискусійною, у даній науковій роботі досліджено не стільки неоромантизм, що існував у літературі наприкінці XIX - на початку XX ст., скільки особливості використання традицій романтизму в літературному процесі доби модернізму. Визначено роль романтичних традицій у розвитку української літератури. Розкрито сутність понять "тенденція", "літературна епоха", "період", "напрям", "течія", "стиль", "метод", "група", "школа", розроблено орієнтовну схему періодизації українського літературного процесу. Розкрито специфіку українського модернізму та романтизму, встановлено типологічні зв'язки між даними літературними напрямками. Показано своєрідність модерністських експлікацій в українській літературі. Проаналізовано художні твори, написані у традиціях неоромантизму ("Осіння казка" Л.Українки, "Казка старого млина" С.Черкасенка та "По дорозі в Казку" О.Олеся). Встановлено, що у даних творах тісно переплелися традиції "класичного" романтизму та модернізму. Доведено пріоритетну роль романтичних тенденцій (про що свідчить романтичний характер головних героїв, протиставлення двох світів, символізація), збагачених досвідом модернізму, відображеного у жанрово-стилістичних пошуках та загальній ідеології інтерпретованих творів.

Розкрито сутність поняття мовної особистості як об'єкта лінгвістичного дослідження. Обгрунтовано доцільність вивчення мовноособистісних характеристик Д.І. Яворницького у контексті вітчизняного мовно-літературного процесу другої половини XIX - початку XX ст. Визначено екстра- й інтралінгвальні чинники формування Д.І. Яворницького як мовної особистості. Висвітлено його погляди щодо розвитку та функціонування української мови. Мовну особистість Д.І. Яворницького досліджено у єдності світоглядних і мовленнєвих категорій. Розглянуто різнорівневі мовні засоби (лексико-фразеологічні особливості, тропи, визначальні слова-поняття) художніх та епістолярних текстів. Показано своєрідність мовної особистості письменника, проявом якої є наслідування традицій етнографізму. Вперше створено мовний портрет письменника, історика, археолога, фольклориста, лексикографа та виявлено закономірності формування його ідіостилю.

Проаналізовано систему кадрового забезпечення виробничого процесу автосервісного підприємства. На базі теоретичних та експериментальних досліджень розроблено модель оптимізації розвитку трудового потенціалу. Представлено загальну модель управління кадрами, що включає в себе моніторинг організації і використання працівників автосервісних підприємств та уточнення оптимальної їх чисельності.

Розглянуто мову професійного спілкування як різновид української літературної мови, розкрито теоретичні основи культури української мови. Охарактеризовано стилі сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні, а спілкування як інструмент професійної діяльності. Увагу приділено риториці та мистецтву презентацій. Акцентовано на ділових паперах як засобі писемної професійної комунікації. Розкрито особливості наукового стилю та його засоби у професійному спілкуванні.

Розглянуто оповідання Б. Грінченка та С. Черкасенка, в яких ідеться про відтворення шахтарського життя на Донбасі наприкінці XIX - початку XX ст.

Розкрито закономірності та завдання патріотичного виховання дітей за умов сільського НВК у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського.

Раскрыты закономерности и задания патриотического воспитания детей в условиях сельского учебно-воспитательного комплекса в педагогическом наследии В. О. Сухомлинского.

The article discovers regularity and assignments of patriotic education children in the conditions of the rural (country) teaching educational complex of the pedagogical inheritance of V. O. Sukhomlyns’kyi.

Досліджено проблему патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад". Узагальнено та обгрунтовано теоретичні засади патріотичного виховання засобами мистецтва дітей 5 - 7 років за умов сільських навчально-виховних комплексів. Уточнено зміст поняття "патріотичне виховання засобами мистецтва". З'ясовано особливості виховного потенціалу мистецтва у патріотичному вихованні дітей цих комплексів. На основі теоретичного аналізу проблеми визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні патріотичної вихованості дітей зазначеного віку. Розроблено та апробовано модель такого виховання засобами мистецтва. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови патріотичного виховання цих дітей засобами мистецтва.

Вміщено найновіші лінгвістичні дослідження в галузі дискурсології з опертям на художній дискурс письменників Придніпров'я. Визначення особливостей функціонування оказіональної експресії у художньому мовленні письменників Придніпров'я передбачає дослідження експресії і розкриття експресивного потенціалу оказіональної лексики. Досліджено експресивний потенціал оказіоналізмів у лексичній мікросистемі художніх творів письменників Придніпров'я, що дає змогу визначити перспективи розвитку словотвірної системи сучасної української мови та вирішити питання, пов'язані з функціонально-стилістичним аналізом новотворів, оскільки оказіоналізми тісно взаємодіють не тільки з семантикою всього висловлювання, але й з окремими його компонентами.