Визначено співвіднесення образних планів російської національної фразеології та поетичної метафори, визначено міфологічні, релігійні та соціокультурні витоки образів життя та смерті в російській лінгвокультурі. З'ясовано, що концепти Життя та Смерть семантично не протиставляються один одному, а тлумачення кожного з відповідних слів здійснюється через взаємопосилання. Зазначено, що смислові обшири Життя та Смерті в російській лінгвокультурі формують єдиний концепт, який охоплює дві необ'єднанні та невіддільні частини. Зазначено, що національно-культурну специфіку російських концептів Життя та Смерть усвідомлено на підставі порівняння з китайськими уявленнями щодо цих феноменів.