Вивчено питання створення систем радіаційного моніторингу в гнучких виробничих системах ядерного технологічного виробництва. Запропоновано нетрадиційний підхід щодо ідентифікації спектрального складу випромінювання. Розроблено методи, алгоритми, методику та програмне забезпечення для ідентифікації джерел іонізуючого випромінювання на базі методів ідентифікації багатозв'язних систем, застосування яких дозволяє значно скоротити часові витрати на ідентифікацію та зменшити в 1,5 - 2 рази обсяг робочої бібліотеки спектрів. Запропоновані методи, алгоритми та програмний засіб ідентифікації багатозв'язних систем можуть застосовуватися для ідентифікації об'єктів іншої фізичної природи.

Розглянуто проблему ідентифікації складних динамічних систем. Для рішення поставленої задачі використано кліровський підхід до задачі ідентифікації. Задачу вирішено на чотирьох ієрархічних рівнях побудови моделей.

Розглянуто метод керування курсором за допомогою зорового тракту з використанням веб-камери.

Розглянуто існуючі засоби моніторингу комп'ютерних атак, що здатні реалізовувати виявлення вразливостей у мережах в автоматичному режимі. Надано стислий огляд сучасних технологій та наведено основні принципи побудови систем виявлення атак. Проаналізовано доцільність використання таких систем для конкретної мережі.

Розглянуто програмно-апаратний комплекс, призначений для підвищення якості життя людей з вадами мовлення у частині виконання таких процесів: придбання продуктів у магазинах; спілкування з оточуючими, що не володіють мовою жестів; уточнення необхідної інформації; інформування оточуючих при необхідності поділитись думками; відслідковування звернень до користувача; повідомлення користувача у разі голосних вигуків чи звертань; привернення уваги користувача до джерела звуку. Основними перевагами комплексу є портативність, мобільність та невисока ціна.

Розглянуто питання вибору методу оцінки якості передачі мови в мережах IP-телефонії з метою мінімізувати витрати на повторну оцінку у разі зміни факторів впливу.

Розглянуто існуючі системи розпізнавання активностей людини з точки зору можливості їх застосування в медицині. Основними критеріями є вартість, конфіденційність, портативність пристроїв та якість розпізнавання.

Мережі доставки контенту (CDN) спрямовані на подолання обмежень, що властиві Інтернету. Надано огляд основних особливостей механізму роботи CDN, наведено його типову архітектуру, охарактеризовано основні типу контенту та сервісів, з якими працює ця технологія. Розглянуто основні підходи, що використовуються механізмом маршрутизації запитів CDN, і характеристики, на базі яких обирається найоптимальніший шлях.

Мережі доставки контенту (CDN) спрямовані на подолання обмежень, що властиві Інтернету. Мета роботи - зниження вартості послуг доставки контенту та підтримки мережі розповсюдження контенту. Для досягнення мети запропоновано розподілену архітектуру мережі, яка використовує звичайних інтернет-користувачів для створення глобальної мережі CDN, що суттєво сприяє оптимізації та прискоренню веб-додатків без внесення значних початкових інвестицій. Успішність всієї системи базується на розробленому ефективному алгоритмі переадресації запитів, що виконується на локальних серверах.

Більшість існуючих комп'ютеризованих систем, реалізованих на мові програмування Java, для роботи з інформацією використовують широко розповсюджені SQL бази даних, для взаємодії з якими використовують стандартну реалізацію SQL інтерфейсу й мають велику кількість запитів до малозмвших даних. Це призводить до нераціонального використання інтернет-трафіку, зменшення швидкості доступу до необхідної інформації та збільшення навантаження на сервери баз даних. Кешування малозмінних даних високонавантаженої системи допомогло б вирішити дану проблему, але стандартна реалізація SQL інтерфейсу мови програмування Java не має такої функціональності. Проведено порівняльний аналіз основних моделей кешування. Отримані дані показали, що є потреба у більш простому використанні кеші, що має інтеграцію зі стандартним SQL інтерфейсом Java.

Розглянуто проблему ефективного кешування SQL запитів. Проведено порівняльний аналіз стандартних структур даних мови програмування Java, розглянуто їх основні особливості, переваги та недоліки. Наведено результати серії експериментів по тестуванню структур даних як сховища ключів (SQL стрічок), яку було проведено на заздалегідь імплементованому кеші запитів. Запропоновано структури даних, яких немає в стандартній бібліотеці Java, виконано їх реалізацію. Експериментально доведено, що використання таких структур даних дає кращі результати при кешуванні SQL запитів.