З використанням 5 000 мікротопонімів досліджено мікротопонімію Західного Поділля. Проведено комплексний лінгвістичний аналіз матеріалу, зібраного завдяки експедиціям та шляхом анкетування респондентів. Здійснено класифікацію мікротопонімів, яка грунтується на детальному вивченні семантики їх твірної бази. Досліджено їх структуру, виявлено дериваційні особливості, зокрема визначено моделі, за якими утворено мікротопоніми досліджуваного регіону, з'ясовано їх регулярність. Укладено словник мікротопонімів Західного Поділля.

Здійснено докладний аналіз тексту Другої симфонії Д. Шостаковича у контексті протистояння пролетарського й авангардного мистецтва. Висвітлено дискусію, присутню у другій половині 1920-х рр. стосовно питання суті та змісту нового мистецтва. Зроблено припущення щодо причин, внаслідок яких написана "на замовлення" Друга симфонія зустріла несхвалення влади. Проаналізовано дані, одержані на базі архіву Д. Шостаковича (у Москві) з атрибутованими автографами композитора, згідно з якими роботу над Другою симфонією було розпочато задовго до одержання замовлення Держвидаву. Це дало змогу внести зміни до "портрету" даного твору, що існував у радянському музикознавстві та присутній у деяких сучасних дослідженнях. Здійснено детальний аналіз Третьої ("Першотравневої") симфонії з урахуванням основних координат стилю Д. Шостаковича. Зроблено спробу програмного тлумачення. Запропоновано виявлені образно-тематичні алюзії та асоціації. Представлено цікаві історичні та художні паралелі цього твору доробку видатних сучасників Д. Шостаковича (А. Платонова, Б. Кустодієва, І. Ільфа та Є. Петрова), що дозволило розвинути уявлення про концептуальні параметри "Першотравневої симфонії".

Проаналізовано мікротопоніми Західного Поділля, співвідносні з мікротопонімами Чернігівсько-Сумського Полісся. Для системного порівняння мікротопонімів виділено одинадцять лексико-семантичних груп.