Висвітлено найважливіші проблеми паливно-енергетичного, металургійного й аграрного секторів економіки України та відповідних товарних ринків. Обгрунтовано пропозиції щодо перспективного розвитку сектора з урахуванням потреб ринку. Викладено теоретичні основи дослідження розвитку секторів і ринків. Висвітлено методи вибору альтернативних варіантів розвитку та методи дослідження товарних ринків. Розглянуто проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу та ринків енергоресурсів, загальні проблеми енергетичної політики України. Визначено тенденції виробництва металопродукції та формування ринків збуту. Окреслено перспективи розвитку металургійного сектора. Охарактеризовано розвиток аграрного сектора й агроринку. Проаналізовано структурну політику та інституційні перетворення аграрного сектора. Зроблено прогноз кон'юнктури світових ринків сільськогосподарської продукції та перспективи розширення експорту.

Висвітлено методи та моделі кількісної оцінки еколого-економічних збитків. Розкрито роль екологічної складової у вирішенні глобальної проблеми забезпечення сталого розвитку та економічної безпеки на різних рівнях ієрархії господарювання та управління. Проаналізовано вплив виробничих систем на навколишнє природне середовище. Описано загальні тенденції впливу промисловості на довкілля. Наведено відомості про підходи до кількісної оцінки дії екологічних чинників на здоров'я людини, а також на рівень економічних показників господарської діяльності.

Освещены методы и модели количественной оценки эколого-экономических убытков. Раскрыто место экологической составляющей части в решении глобальной проблемы обеспечения устойчивого развития и экономической безопасности на различных уровнях иерархии хозяйствования и управления. Проанализировано влияние производственных систем на окружающую природную среду. Описаны общие тенденции взаимодействия промышленности и окружающей среды. Приведены сведения о подходах к количественной оценке влияния экологических факторов на здоровье человека, а также на экономические показатели хозяйственной деятельности.

Викладено концепцію розвитку національного ринку за умов лібералізації. Висвітлено пріоритети розвитку аграрного ринку та подолання продовольчої кризи. Проаналізовано стан та перспективи розвитку ринків енергоресурсів, металу, продукції машинобудування.

Изложена концепция развития национального рынка в условиях либерализации. Освещены приоритеты развития аграрного рынка и преодоление продовольственного кризиса. Проанализированы состояние и перспективы развития рынков энергоресурсов, металла, продукции машиностроения.

Висвітлено проблеми розвитку галузевих ринків України, зокрема, паливно-енергетичного, металургійного, аграрного, машинобудівного, а також ринків послуг. Описано принципи організації та регулювання ринків природних монополій в енергетиці, модель оптимального вибору перспективних зовнішніх ринків металу. Розглянуто питання державного регулювання агропродовольчого та земельного ринків. Визначено стратегічні напрями розвитку ринків машинобудування. Проаналізовано світовий досвід щодо формування ринків послуг, розвиток транспортних і телекомунікаційних послуг.

Освещены проблемы развития отраслевых рынков Украины, в частности, топливно-энергетического, металлургического, аграрного, машиностроительного, а также рынков услуг. Описаны принципы организации и регулирования рынков природных монополий в энергетике, модель оптимального выбора перспективных внешних рынков металла. Рассмотрены вопросы государственного регулирования агропродовольственного и земельного рынков. Определены стратегические направления развития рынков машиностроения. Проанализированы мировой опыт по формированию рынков услуг, развитие транспортных и телекоммуникационных услуг.

Висвітлено особливості та механізми захисту внутрішнього ринку (ВР) України. Показано, що розвиток ВР за умов членства в СОТ стає вагомим чинником економічного зростання. Висвітлено проблеми захисту базових ринків (агропродовольчого, енергоресурсів, металопродукції). Зазначено, що митний тариф як інструмент державного регулювання в Україні сьогодні не є ефективним через низьку протекціоністську політику, пов'язану з існуючою структурою виробництва товарів на ВР. Запропоновано методику оцінки ефективності митного тарифу в Україні.

Освещены особенности и механизмы защиты внутреннего рынка (ВР) Украины. Показано, что развитие ВР в условиях членства в ВТО становится важным фактором экономического роста. Освещены проблемы защиты базовых рынков (агропродовольственного, энергоресурсов и металлопродукции). Указано, что таможенный тариф как инструмент государственного регулирования в Украине в современный период является неэффективным через низкую протекционистскую эффективность, связанную с существующей структурой производства товаров на ВР. Предложена методика оценки эффективности таможенного тарифа в Украине.

Розглянуто організаційно-методологічні аспекти розроблення, економічного аналізу та прогнозування енергетичного балансу України відповідно до міжнародних стандартів. Достовірність показників енергобалансу визначається тим, якою мірою структура та методи складання енергетичного балансу країни відповідають реальним економічним процесам. Розроблення та економічний аналіз енергетичного балансу є об'єктивною інформаційно-аналітичною передумовою реалізації енергетичної політики України та досягнення стратегічних орієнтирів в енергетичній сфері.

Розглянуто світові тенденції в енергозабезпеченні та динаміці цін на енергоресурси. Проаналізовано енергоефективність як фактор зменшення чутливості секторів економіки до зміни кон'юнктури ринків енергоносіїв, зокрема до зростання цін на газ. Проаналізовано частки витрат на газ у структурі товарної продукції та можливості нівелювання негативного впливу зростання цін на газ на конкурентоспроможність секторів. Встановлено, що деякі сектори економіки, попри негативні прогнози, виявилися більш резистентними до подорожчання енергоносіїв, головним чином завдяки впровадженню заходів із енергозбереження та сприятливій кон'юнктурі ринків їх продукції.

Дисертація присвячена теоретичним, методичним та прикладним питанням економічної ефективності інноваційних процесів у виробничих системах. На основі системного підходу розроблено комплекс економіко-математичних моделей, які дозволяють здійснити ситуаційний аналіз варіантів реалізації технологічних інновацій в залежності від умов функціонування підприємств та ресурсного забезпечення проектів. Досліджено вплив умов реалізації інноваційних процесів на відтворювальні можливості енергопідприємств.

Висвітлено організаційно-економічні та інституційні аспекти енергозбереження та енергоефективності, питання становлення і ефективного функціонування ринку енергоефективних технологій (ЕЕТ) та послуг в Україні. Проаналізовано енергоефективність економіки як фактор конкурентоспроможності держави. Проведено оцінку граничних витрат на заходи з енергозберення галузей національної економіки. Описано економічний механізм формування стимулів до енергозбереження, проект концепції розвитку ринку ЕЕТ і послуг.

Освещены организационно-экономические и институционные аспекты энергосбережения и энергоэффективности, вопросы становления и эффективного функционирования рынка энергоэффективных технологий (ЭЭТ) и услуг в Украине. Проанализирована энергоэффективность экономики как фактор конкурентоспособности государства. Проведена оценка предельных расходов на мероприятия по энергосбережению отраслей национальной экономики. Описаны экономический механизм формирования стимулов к энергосбережению, проект концепции развития рынка ЭЭТ и услуг.

Висвітлено актуальні проблеми розвитку внутрішнього ринку та ринків базових галузей реального сектора економіки України: аграрного, енергетичного та ринку металопродукції. Розкрито методологію формування ефективної моделі національного ринку. Проаналізовано вплив ринкової кон'юнктури на розвиток вітчизняної економіки. Увагу приділено ефективному регулюванню агропродовольчого ринку за умов зростання волатильності цін на зерно, структурно-інституціональному аналізу ефективності функціонування вітчизняних ринків вугілля, електроенергії, природного газу й енергії з відновлюваних джерел, а також ефективній моделі розвитку національного ринку металопродукції за умов формування вертикально інтегрованих структур.

Освещены актуальные проблемы развития внутреннего рынка и рынков базовых отраслей реального сектора экономики Украины: аграрного, энергетического и рынка металлопродукции. Раскрыта методология формирования эффективной модели национального рынка. Проанализировано влияние рыночной конъюнктуры на развитие отечественной экономики. Уделено внимание эффективному регулированию агропродовольственного рынка в условиях роста волатильности цен на зерно, структурно-институциональному анализу эффективности функционирования отечественных рынков угля, электроэнергии, природного газа и энергии из возобновляемых источников, а также эффективной модели развития национального рынка металлопродукции в условиях формирования вертикально интегрированных структур.

Розглянуто теоретико-методологічні основи ресурсозабезпечення сталого розвитку соціально-економічних систем. Висвітлено еволюцію наукових поглядів на проблему природокористування та використання обмежених запасів ресурсів. Проведено аналіз взаємозв'язків між характером економічного зростання та темпів енергоспоживання. Обгрунтовано та подано у вигляді структурованої наукової проблеми періоду трансформації економіки проблему формування, економіко-математичного аналізу та прогнозування енергетичного балансу країни. Показано, що існуючий ринковий механізм не забезпечує оптимального розподілу енергоресурсів у економіці держави та не впливає на структурні зміни попиту в напрямі підвищення енергоефективності. Визначено стратегічні орієнтири та механізми реалізації довгострокової енергетичної політики держави, зроблено пропозиції щодо вдосконалення методів державного регулювання на ринках енергоресурсів. Наведено соціальні аспекти енергетичної політики, зокрема, розглянуто енергетичні індикатори як стандарти безпеки й якості життєдіяльності людини. Проаналізовано процес трансформації суспільного мислення за умов посилення впливу енергетики на стан довкілля та здоров'я людей. Висвітлено роль громадських організації, що є релевантними до проблем енергетичної політики.

Розглянуто проблему удосконалення тарифної політики у контексті сталого розвитку житлово-комунального господарства (ЖКГ) в Україні. Здійснено оцінку стану та потенціалу енергоефективності в системах електро- та газопостачання, а також в системах тепло- та водопостачання. Надано рекомендації щодо концептуальних підходів та плану заходів з реформування сфери ЖКГ у напрямі підвищення рівня енергоефективності на інноваційній основі.

Розглянуто систему прийняття рішень, що стосуються конкретних видів ризику діяльності, методів управління та обмежень. Вирішення завдань, що поставлені в межах цього дослідження, запропоновано робити на базі використання логістичної інтегрованої моделі управління ризиками.

Розглянуто питання існуючих нетарифних бар'єрів у торгівлі між Україною та Митним союзом (Російською Федерацією, Білоруссю, Казахстаном), особливості та відмінності формування нової системи технічного регулювання у країнах ЄЕП / Митного союзу та в Україні. Зроблено висновки стосовно доцільності застосування в Україні технічних регламентів на альтернативній основі. Проведено оцінку потенційних втрат у зовнішній торгівлі України від запровадження ЄЕП/Митним союзом технічних регламентів на аналогічні промислові та сільськогосподарські товари, проаналізовано випадки заборон на ввезення товарів до країн Єдиного економічного простору.

Розглянуто проблему диверсифікації імпорту природного газу в Україну в контексті європейської політики енергетичної безпеки. Проаналізовано потенціал ресурсної бази та тенденції зміни структурних пропорцій балансу природного газу держави. Здійснено порівняльний аналіз техніко-економічних характеристик різних варіантів (проектів) диверсифікації поставок природного газу в Україну. Визначені основні можливості, проблеми, ризики та ефекти від реалізації альтернативних проектів. Зроблено висновки щодо пріоритетності та механізмів реалізації проектів диверсифікації поставок природного газу в Україну.

Проаналізовано ситуацію, що склалася на вітчизняних ринках енергоносіїв, зокрема, внаслідок процесів приватизації та реструктуризації енергетичної галузі. Надано пропозиції щодо формування ефективної моделі енергоринків.

Представлено порівняльний аналіз позиції України у глобальному вимірі поширення нетарифних бар'єрів у торгівлі та рівня конкурентоспроможності економік країн світу. Проведено аналіз динаміки обсягів і структури зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС. Визначено найбільш суттєві технічні бар'єри для просування української продукції на європейський ринок та проблеми адаптації вітчизняних товаровиробників до змін у режимі зовнішньої торгівлі. Здійснено оцінку рівня гармонізації систем технічного регулювання України та ЄС. Означені перспективні з точки зору збільшення експорту до ЄС галузі вітчизняної промисловості. Зроблені висновки та надані пропозиції щодо удосконалення системи технічного регулювання України.

Проведено структурно-інституціональний аналіз розвитку світового ринку нафти. За результатами факторного аналізу встановлені головні компоненти, що визначають кон'юнктуру та динаміку цін останньої фази розвитку нафтового ринку. Розглянуто суттєві ознаки нафтових криз та уточнено поняття "енергетична криза", яке на відміну від існуючих містить кількісні критерії (пропорції) динаміки цін на домінуючий в енергетичному балансі ресурс. Розглянуто вплив фактора "ресурсного прокляття" на економічну динаміку та наведено приклади подолання так званої "голландської хвороби". Здійснено оцінку впливу глобальної кон'юнктури на розвиток внутрішнього ринку нафтопродуктів України. За результатами дослідження зроблено прогнозні припущення щодо розвитку кон'юнктури нафтового ринку.

Зазначено, що Договір про заснування Енергетичного Співтовариства та Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачають проведення реформ енергетичного сектору у напрямі лібералізації енергетичних ринків відповідно до принципів сталого розвитку. Позиціювання України за глобальним виміром енергетичної сталості залишається все ще за обрієм рівня розвинутих країн світу, при чому, як показано, така ситуація спричинена не лише виключно енергетичними чинниками, а й значною мірою станом навколишнього природного середовища та рівнем соціально-економічного розвитку країни. Проведений індикативний аналіз показує, що незважаючи на певний прогрес у напрямі наближення до європейських показників в системі енергоекономічних координат, зберігається значний розрив в енергетичних технологіях. Факторний аналіз політики енергоефективності вказує на потребу в активізації процесу вдосконалення інституційних та економічних механізмів модернізації системи енергозабезпечення на підставі європейського досвіду, зокрема через запропонований механізм участі України в європейських технологічних платформах. Геополітична ситуація загострює проблему не лише національної, але й в цілому європейської енергетичної безпеки. За умов проаналізованих ризиків стратегічними пріоритетом для України має стати забезпечення прийнятного рівня енергетичної безпеки. Запропоновано шляхи компенсації існуючих загроз, зокрема через механізм повноправної участі України в Європейському Енергетичному Союзі. Доведено, що енергетична політика сталого розвитку, як основоположний напрям, стає ключовим вектором інтеграції Україна - ЄС за умов сучасних викликів.

Проведено ретроспективний аналіз процесу ринкових трансформацій у енергетичній сфері України з точки зору результативності формування конкурентних ринків ресурсів. Розглянуто структурні зміни в енергетичному балансі та цінова динаміка на паливно-енергетичні ресурси (ПЕР) та здійснено порівняльний аналіз України з європейськими країнами за основними енергоекономічними індикаторами. Здійснено оцінку досягнутого рівня енергетичної безпеки та сталості енергетичної ситуації в порівнянні з іншими країнами світу. Наведено динаміку основних показників функціонування паливно-енергетичного комплексу країни з позиції ступеня реалізації наявного ресурсного потенціалу. Проведено факторний аналіз політики енергоефективності, який свідчить про потребу в активізації процесу удосконалення інституційних механізмів модернізації системи енергозабезпечення на основі європейського досвіду. Досліджено ключові проблеми європейської інтеграції України в енергетичній сфері, зокрема щодо виконання вимог Другого та Третього енергетичних пакетів ЄС. Окреслені перспективи досягнення максимально можливої енергонезалежності України.