Наведено стислу характеристику районованих і нових перспективних сортів озимої м'якої та твердої пшениці, озимого тритікале, озимого та ярого ячменю.

Однією з найбільш поширених хвороб рослин в Україні є борошниста роса. Протягом десятиріч найбільш ефективним захистом рослин ячменю від ураження борошнистою росою було введення домінантних генів Mlg, Ml(La) та серії генів Mla до генотипу поширенних у виробництві сортів. Однак з удосконаленням збудника хвороби, появою більш вірулентних рас більшість сортів втратили здатність протистояти хворобі. Західна Європа перейшла до роботи з рецесивними генами серії mlo. Нами вивчена у 1992-1997 рр. можливість забезпечення стійкості до збудника борошнистої роси в умовах півдня України рецесивними генами mlo 1...11. Лінії з генами mlo 1, 3 і 4 не уражувались південно-українською популяцією збудника борошнистої роси зовсім. Лінії з генами mlo 5...11 уражувались всього на 0-3. Всі відомі mlo гени можна використовувати в селекційних програмах для вдосконалення сортів ячменю України. З участю mlo 1...11 генів вже створено новий селекційний матеріал, який вивчається в селекційному процесі.

Висвітлено питання зі спеціальної селекції головних польових культур (ГПК), що вирощуються в Україні, зокрема, зернових (пшениця, жито, ячмінь, овес, тритикале, кукурудза), зернобобові (горох, соя), круп'яні (гречка, просо), технічні (цукрові буряки), олійні (соняшник, ріпак), прядивні (льон), бульбоплоди (картопля), кормові (багаторічні трави). Наведено загальні відомості щодо ГПК про походження та досягнення, завдання та напрями селекції, генетику, вихідний матеріал, методи селекції, методику та техніку селекційного процесу, оцінювання селекційного матеріалу.

Розкрито особливості реалізації генетичного потенціалу якості зерна у сортів пшениці м'якої озимої на різних фонах азотного живлення. Оцінено та виділено нові джерела цінних ознак для селекції ячменю озимого за умов центрального Лісостепу України. Досліджено вплив ацетохлору на схожість самозапилюваних ліній кукурудзи. Подано характеристику сортів ячменю ярого за урожайністю та вмістом білка в зерні. Визначено основні напрями використання зразків генофонду в селекції нових генотипів хмелю звичайного (\i Humulus Lupulus \i0 L.). Проаналізовано поліморфізм гена \i y 1 \i0 кукурудзи біоінформатичними методами. Оцінено генотип хмелю звичайного за генами, що кодують халконсинтази, статтю та ураженістю бактеріальним раком. Розглянуто вплив абсцизової кислоти на індукцію новоутворень озимих сортів пшениці твердої.