Розглянуто алгоритми безумовної й умовної оптимізації марковських моделей систем технічного обслуговування транспортних літаків, які можна використовувати під час відпрацювання програм технічної експлуатації.

Розглянуто алгоритми безумовної й умовної оптимізації марковських моделей систем технічного обслуговування транспортних літаків, які можна використовувати під час відпрацювання програм технічної експлуатації.

Розглянуто питання класифікації станів авіаційних двигунів з метою розробки концепції побудови інформаційних систем моніторингу технічного стану авіаційних газотурбінних двигунів, заснованих на використанні методів інтелектуального аналізу даних. Запропонований комплексний системний підхід до ідентифікації станів у моделях процесу моніторингу технічного стану двигунів дозволить виділити основний спектр функціональних завдань моніторингу і їх інформаційного супроводу. Запропоновані рішення використовуються під час розробки експертних систем контролю та діагностики технічного стану авіаційних газотурбінних двигунів із використанням реконфігурованої математичної моделі, що дозволяє підвищити якість рішення завдань контролю та діагностики авіаційних двигунів.

Сформульовано методологічні засади керування програмами технічного обслуговування (ТО) літаків в експлуатації. Обгрунтовано доцільність переходу до нової структури ТО транспортних літаків та впровадження нової стратегії експлуатації їх функціональних комплексів за прогнозованим технічним станом. Визначено показники якості програм ТО літака, які дозволяють оцінювати програму ТО літака як комерційного транспортного засобу, порівнювати ефективність програм ТО різних літаків та їх комплектуючих між собою та одного й того ж літака за різні періоди експлуатації. Розглянуто математичні моделі, методи аналізу та синтезу програм ТО літаків та їх комплектуючих за результатами попередньої експлуатації. Сформульовано вимоги та розроблено методичне забезпечення процесу формування та коригування програми ТО авіаційної техніки в авіакомпаніях.

Велику кількість об'єктів керування математично описано системами диференціальних рівнянь невисокого порядку та представлено відповідними наборами взаємозалежних лінійних і нелінійних динамічних ланок. Це задовольняє тим методам діагностування, які призначені визначати динамічну характеристику об'єкта і для яких носієм інформації є сигнал, що містить реакцію на внутрішню перешкоду. Такий підхід розглянуто для розробки методу розрахунку динамічного стану авіаційного двигуна під час позаштатних ситуацій. Застосування розробленого методу дозволяє спрогнозувати технічний стан авіаційного газотурбінного двигуна у разі обриву лопаток компресора чи потраплянні сторонніх предметів у проточну частину двигуна зі злітної смуги.

Розглянуто базові принципи побудови інформаційної системи, основне призначення якої - створення післяпродажної підтримки в експлуатації авіаційних двигунів. Для цього запропоновано об'єднання інформаційного поля навколо конкретного екземпляра авіаційного двигуна у вигляді електронного формуляра цього двигуна. Цей підхід є життєво необхідним для виживання авіадвигунобудівного підприємства за сучасних умов ринкової економіки, особливістю якої є глобалізація виробництва, поєднана з намаганням задовольнити потреби кожного конкретного споживача та можливістю якомога швидше реагувати на зміну потреб окремих груп споживачів за одночасного зниження витрат на розробку нової техніки.

Проведено аналіз станів, в яких може перебувати енергетична установка сучасної авіаційної наземної техніки з метою побудови математичної моделі її системи технічного обслуговування. Застосування цієї моделі дозволяє вирішити задачу підвищення ефективності управління системою технічного обслуговування авіаційної наземної техніки завдяки науковому обгрунтуванню і коригуванню плану робіт з контролю її технічного стану. Зокрема, модель дозволяє дослідити вплив тривалості технологічних експлуатаційних процесів на імовірність безвідмовної роботи енергетичної установки та оцінити коефіцієнт готовності.

Розглянуто підхід до пошуку аналітичної залежності кореляційних та взаємно кореляційних функцій кількості заявок на усунення пошкоджень силових установок повітряних суден під час технічного обслуговування в транзитному аеропорту. Ця задачя розв'язується з урахуванням того, що таке обслуговування можна описати як розімкнуту мережу масового обслуговування з "нетерплячими" заявками. Моделювання усунення пошкоджень з використанням розімкнутих мереж масового обслуговування дає більш прості рішення у порівняння з іншими моделями теорії масового обслуговування, які зараз використовуються під час вивчення процесів відновлення авіаційної техніки.

Розглянуто структурну схему системи матеріально-технічного забезпечення експлуатації двигунів в авіапідприємствах, які задіяні для ліквідації надзвичайних ситуацій. Показано відміну побудови таких систем від загальноприйнятих у цивільній авіації. Розглянуто базові методи аналізу їх ефективності залежно від схеми поповнення складів запасними частинами. Враховуючи особливості вирішення завдання для конкретної схеми реалізації матеріально-технічного забезпечення, запропоновано застосування різних форм повного заміщення в логічній функції працездатності системи матеріально-технічного забезпечення.

Розглянуто результати досліджень впливу магнітного поля на робоче середовище за наявності та відсутності у складі оливи модельних нанопорошків різної магнітної природи та його взаємозв'язок із робочими поверхнями прецизійних пар, що працюють у сучасних енергетичних установках авіаційної наземної техніки. Дослідження проводились з мінеральними та синтетичними оливами при їх обробці постійним магнітним полем різної конфігурації. Одержані результати дозволяють виконати модернізацію систем змащення енергетичних установок авіаційної наземної техніки за експлуатаційних умов з метою керування ресурсом окремих агрегатів та вузлів.

В рамках парадигм єдиного інформаційного поля забезпечення технологічних процесів в аеропорту розглянуто концепцію створення програмного забезпечення для індивідуальних комунікаційних пристроїв. Особливістю такого програмного забезпечення є те, що за його допомогою посадові особи паралельно виконують декілька операцій: використовують наявні інформаційні ресурси єдиного інформаційного поля, здійснюють комунікацію з підлеглими та представниками різних служб і підприємств, що функціонують в даному аеропорту. Запропонована концепція дозволяє у рамках відкритого програмного забезпечення реалізувати таку логіку обслуговування користувачів єдиного інформаційного поля аеропорту, яка дає змогу нарощувати потужність інформаційних ресурсів, відкривати доступ до нових послуг без необхідності модернізації комунікаційних пристроїв та використання у їх якості сучасних гаджетів. Класифікацію модулів, які використовуються при побудові програмного забезпечення комунікаційних пристроїв запропоновано здійснювати наступним чином: абонентський, інформаційний, інтерфейсний, транспортний, функціональний. Така класифікація дала змогу найбільш повно враховувати логічні можливості реалізації єдиного інформаційного поля в сучасному аеропорту. Дослідження показали можливість використання гіпотетичної архітектури єдиного інформаційного простору забезпечення технологічних процесів в аеропорту у якості інструмента формування вимог до програмного забезпечення комунікаційних пристроїв з метою отримання сукупності окремих вимог до структурних елементів програмного забезпечення комунікаційних пристроїв, тобто вимог, які здатні забезпечити їх ефективне функціонування в єдиному інформаційному просторі забезпечення технологічних процесів в аеропорту у процесі керування. Для цього була розроблена методика оцінки відповідності конкретної реалізації модуля програмного забезпечення комунікаційних пристроїв системі вимог, які до них висуває єдиний інформаційний простір забезпечення технологічних процесів в аеропорту.

Перед багатьма аеропортами світу стоїть завдання збільшення своєї пропускної спроможності. Аеропорти при цьому експериментують з використанням сучасних цифрових технологій. Але лише деякі з них здійснюють фундаментальні цифрові трансформації, що дозволяють усунути виникаючі зараз в цивільній авіації складності й підвищити ефективність роботи аеропортів. Один із найбільш перспективних напрямків цифрової трансформації аеропорту базується на застосуванні єдиного інформаційного простору забезпечення технологічних процесів, в якому фіксується й контролюється виконання всіх робіт, що виконуються в аеропорту. Дослідження показали необхідність координації прийняття рішень на різних рівнях керування діяльністю аеропорту, як між різними службами, підрозділам і менеджментом аеропорту, так і між авіакомпаніями й різними компаніями, що беруть участь, у даному аеропорту, в реалізації технологічних процесів з обслуговування авіаційної і наземної авіаційної техніки, пасажирів, багажу, вантажів, аеродрому, технічних споруд, системи постачання паливо-мастильних матеріалів. Такі надскладні комплексі задачі можна здійснювати з оптимальними фінансовими і матеріальними витратами лише при використанні в аеропорту єдиного інформаційного простору забезпечення технологічних процесів. У рамках реалізації цього єдиного інформаційного простору пропонується реалізувати методи "примушення" й "спонукання" (чисті або комбіновані), які дозволяють найбільш ефективно реалізувати закладені у різні інформаційні ресурси потенціали. Однією із важливих задач менеджменту аеропорту при цьому є запобігання виникненню контргри з боку підлеглих та залежних структурних підрозділів і компаній, що вимагає від осіб, що приймають рішення додаткових витрат на контроль за дотриманням обмежень, які накладаються на технологічні процеси. Використання єдиного інформаційного простору забезпечення технологічних процесів в аеропорту дозволяє зменшити час на пошук і реалізацію оптимальних дій менеджменту аеропорту, і тим самим зменшити ризики суттєвого зниження безпеки польоті у зоні відповідальності даного аеропорту.