Індекс рубрикатора НБУВ: О335.4-08

Рубрики:

Вантажні автомобілі

Шифр НБУВ: Ж69027/Тех Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено методику проведення лабораторних та практичних робіт з питань комплектування машинних агрегатів. Описано технологію та проаналізовано організацію виконання основних механізованих робіт під час вирощування та збирання сільськогосподарських культур. Висвітлено ефективність технологічних комплексів машин для виробництва продукції рослинництва та описано математичну модель визначення складу машинних агрегатів та комплексів машин.

Изложена методика проведения лабораторных и практических работ по вопросам комплектирования машинных агрегатов. Описана технология и проанализирована организация выполнения основных механизированных работ при выращивании и сборе сельскохозяйственных культур. Освещены эффективность технологических комплексов машин для производства продукции растениеводства и математическая модель определения состава машинных агрегатов и комплексов машин.

Охарактеризовано тракторо- та машинозабезпеченість, тракторооснащеність сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано вплив технічної забезпеченості підприємств на ефективність використання машинно-тракторного парку та виробництво льону-довгунцю. Висвітлено вплив кадрового забезпечення інженерної служби на ефективність функціонування підприємств. Розглянуто фактори визначення потреби в інженерних працівниках з використанням машин у рослинництві. Встановлено ефективність забезпеченості підприємств механізаторами.

Охарактеризованы тракторо- и машинообеспеченность, трактооснащенность сельскохозяйственных предприятия. Проанализировано влияние технической обеспеченности предприятий на эффективность использования машинно-тракторного парка, производства льна-долгунца. Освещено влияние кадрового обеспечения инженерной службы на эффективность функционирования предприятий. Рассмотрены факторы определения потребности в инженерных кадрах с учетом машин в растениеводстве. Установлена эффективность обеспеченности предприятий механизаторами.

Розглянуто проблеми високоефективного використання машинно-тракторного парку та технічного обслуговування (ТО) сільськогосподарських машин. Увагу приділено умовам експлуатації, особливостям визначення межових зносів, строків служби, ghbпустимих змін параметрів технічного стану, періодичності ТО, групування та кількості робіт за видами ТО. Наведено експериментально-розрохунковий метод визначення трудомісткості ТО сільськогосподарських машин і їх елементів.

Рассмотрены проблемы высокоэффективного использования машинно-тракторного парка и технического обслуживания (ТО) сельскохозяйственных машин. Уделено внимание условиям эксплуатации, особенностям определения граничных износов, сроков службы, допустимых изменений параметров технического состояния, периодичности ТО, группировки и количества работ по видам ТО. Приведен экспериментально-расчетный методы определения трудоемкости ТО сельскохозяйственных машин и их элементов.

Визначено розмірні параметри снопів і рулонів льонотрести як об'єктів транспортування. Охарактеризовано тугість в'язання снопів, їх діаметр, овальність, розтягнутість, віяльність і розміщення перевесла. Визначено кількісні залежності між цими параметрами снопів. Розглянуто лінійну масу стебел і щільність рулонів трести та пошкодження стебел у них. Визначено статистичний зв'язок між параметрами платформи кузова тракторних причепів та їх вантажопідйомністю.

Переважно посівні якості насіння оцінюють абсолютною масою (масою 1000 шт. насінин), енергією проростання і схожістю. Абсолютна маса насіння крім інших чинників залежить від фази стиглості льону-довгунця, а також способів і строків збирання. Зі зміщенням строків збирання від зеленої до повної стиглості абсолютна маса насіння зростає із сповільненням за логарифмічною кривою. Статистична вибірка абсолютної маси насіння мала розмах варіювання від 2,4 до 6,04 г за середнього арифметичного значення і середнього квадратичного відхилення відповідно 4,43 і 0,95 г, а коефіцієнт варіації дорівнював 21,4 %. На підставі літературних джерел визначено, що в якості посівного матеріалу можна використовувати насіння з абсолютною масою не нижче 4,2 г. За сівби насінням з низькою енергією проростання його польова схожість знижується, сходи будуть недружними і з'являтимуться ступінчасто, що спричинює ярусність стеблостою і ускладнює або ж унеможливлює механізоване виробництво рошенцевої льонотрести. Характер зміни енергії проростання і схожості насіння залежно від його абсолютної маси описується сповільнено зростаючими гіперболічними функціями, за якими прогнозовані енергія проростання і схожість насіння можуть становити у фазах стиглості ранній жовтій, жовтій і повній відповідно близько 85 і 92 %, 87 і 93 %, 88 і 94 %. Схожість насіння залежно від його енергії проростання описується рівнянням сповільнено зростаючої гіперболи, за яким при енергії проростання 90 % прогнозована схожість може становити 94,1 %. З урахуванням виявлених закономірностей при виробництві льону-довгунця можливо створити умови одержання вирівняного перед збиранням стеблостою, що забезпечує належне машинне очісування стебел та їх розстилання в стрічку, а також високопродуктивне використання засобів механізації готування і збирання рошенцевої льонотрести.

Оптимізовані завантаження затискного конвеєра стеблами за їх кількістю на 1 м довжини його стрічки та секундні кількісну подачу стебел і масову подачу всього льонопродукції в очісувальний апарат комбайна пропоновано розглядати як технологізовані, оскільки визначать умови раціонального використання льонозбиральних комбайнів. В якості критеріїв технологізації прийняті втрати насіння льону-довгунця від недоочісування стебел та їх відхід в плутанину при очісуванні.

Аналітично визначене зусилля, з яким палець підбирального барабана діє на стебла льонотрести. Діючі зусилля викликають відповідні деформації стебел, що можуть супроводжуватися їх пошкодженням, знижуючи технологічну надійність прес-підбирачів. Пошкодження стебел в рулоні зменшуються із збільшенням маси порції трести, яку забирають із стрічки пальці однієї граблини.

Проаналізовані два немеханізовані способи збирання трести, при яких вручну виконують за першого способу операції піднімання трести із стрічок і в'язання її в снопи та другого піднімання трести із стрічок, установки її в конуси, оправки конусів в процесі сушіння в полі і в'язання трести із конусів в снопи. Розглянуто напівмеханізований спосіб, за якого тресту із стрічок піднімають з утворенням порцій підбирачем-порцієутворювачем ПНП-3, вручну установлюють в конуси порції трести, вручну їх оправляють в процесі сушіння та підбирають з в'язанням в снопи за допомогою машин ВН-1 чи ВН-2. Розглянуто інший різновид напівмеханізованого способу збирання, що включав операції піднімання трести підбирачами напівначіпним ППТ-1,5 чи начіпним ПНП-3 з утворенням порцій, установки їх вручну в конуси для підсушування, напівмеханізованою в'язання сухої трести із конусів в снопи за допомогою машини ВН-2 та навантажування снопів в транспортні засоби підбирачем-навантажувачем ППС-3. Висвітлено і механізовані способи збирання, за одним з яких піднімання трести із стрічок і установку її в шатри для сушіння в полі здійснюють підбирачем ПТЛ-2, а вирівнювання трести по гузирях і в'язання в снопи здійснюють підбирачем ПТШ-1. З механізованих способів піднімання трести розглянуто використання підбирачів ПТП-1 і ПТН-1, а також прес-підбирача, що піднімає стрічку і пакує тресту у великі вертикальні циліндричні паки масою до 1,2 т. Окремо висвітлено піднімання стрічки трести рулонними прес-підбирачами, які формують упаковки сировини у вигляді рулонів. В якості оцінних показників способів збирання льонотрести, за якими визначають рівень технологізації збирального процесу, використані затрати праці в розрахунку на гектар зібраної площі, маса комплексів відповідних технічних засобів, енергомісткість навантажувальних робіт та продуктивність транспортних засобів на перевезенні трести в різних упаковках. Використання на збиранні трести рулонних прес-підбирачів сприяє за визначеними показниками поліпшенню технологізації збирального процесу. У порівнянні зі сноповою технологією збирання використання прес-підбирачів забезпечує зниження затрат праці на навантажування трести, а також енергомісткості навантажувального процесу та підвищення продуктивності транспортних засобів на перевезенні льоносировини.

Досліджено вплив лінійної маси шару стебел в рулонах формування прес-підбирачами лляним ПР-1,2Л і сінним ППР-110 з пресувальними камерами відповідно змінного і сталого об'єму на пошкодження стебел трести в рулонах та їх щільність і масу. Висвітлено зміну лінійної маси шару стебел в рулонах залежно від швидкості руху прес-підбирачів, кроку граблин підбирального барабана, маси елемента стрічки трести, що відокремлюється від її масиву на полі польцями однієї граблини, показника кінематичного режиму підбирального барабана та відношень довжини і лінійної маси шару стебел трести в рулоні до відповідно довжини стрічки трести, що піднімають з поля для формування одного рулону, та лінійної маси стрічки трести. Наведені графіки і рівняння, що характеризують кількісну зміну досліджуваних результативних ознак залежно від визначених факторіальних.

Як параметри формування рулонів льонотрести прийнято показник кінематичного режиму і крок граблин підбирального барабана, маса порції трести, що її піднімає одна граблина, відношення довжини і маси шару стебел в рулоні до відповідно довжини і маси стрічки трести, що її піднімають з поля. Технологізованими параметрами рулону, що визначають його товарні якості, були пошкодження стебел трести в ньому та щільність рулону.

Прес-підбирачі льонотрести розглянуто як об'єкти технічного сервісу, що полягав у визначенні умов високопродуктивного використання досліджуваних засобів механізації. Досліджено вплив швидкості руху прес-підбирачів на щільність рулонів і пошкодження стебел трести в них та масу упаковок. Залежно від швидкості руху перераховані якісні показники рулонів описуються прямолінійними залежностями з від'ємними кутовими коефіцієнтами. З'ясовано характер зміни залежно від швидкості руху довжини стрічки трести, що піднята з поля для формування рулону, довжини шару стебел трести в рулоні, тривалості формування рулону та їх кількості на одному гектарі зібраної трести. З урахуванням перерахованих факторів проаналізована зміна залежно від швидкості руху продуктивності прес-підбирачів в тоннах піднятої і гектарах зібраної трести та нормативна продуктивність в розрізі груп господарств за нормоутворюючими факторами. Наведені графіки і рівняння, що визначають кількісну зміну досліджуваних результативних ознак залежно від швидкості руху прес-підбирачів.

Режим роботи підбирального барабана прес-підбирачів оцінювали кроком граблин та масою трести, що відокремлюють і захоплюють від масиву стрічки льоносировини на полі пальці однієї граблини, та показником кінематичного режиму підбирального барабана. За параметри скочуваного в пресувальній камері шару стебел трести прийняті відношення довжини і лінійної маси цього шару відповідно до довжини і лінійної маси стрічки трести, що піднята з поля для формування рулону. Залежно від досліджуваних факторів маса рулонів формування прес-підбирачами ПР-1,2Л і ППР-110 зменшується за рівняннями прямих і гіпербол.

Наведена циклограма використання льонозбиральних комбайнових агрегатів. Досліджені розподіли тривалості зміни агрегатів, їх простоїв та коефіцієнта використання робочого часу зміни. Оцінена статистична залежність продуктивності агрегатів від їх корисного використання та коефіцієнта використання робочого часу зміни від її тривалості. Проаналізовані довжина гонів і тривалість обідньої перерви екіпажів льонозбиральних комбайнових агрегатів. Оцінено вплив вказаних факторів на продуктивність комбайнових агрегатів. Кореляційне відношення продуктивності агрегатів по довжині гонів і тривалості обідньої перерви становило відповідно 0,397 і 0,418. Наведені графіки зміни продуктивності агрегатів від досліджуваних факторів. Досліджена тривалість робочого дня екіпажів льонозбиральних агрегатів та їх продуктивність в реальний умовах машиновикористання. Вивчені статистичні розподіли досліджуваних ознак. Визначений кореляційний зв'язок між продуктивністю агрегатів і тривалістю робочого дня виконавців. Виявлена кількісна закономірність зміни продуктивності агрегатів від тривалості робочого дня. Тривалості робочого дня і обідньої перерви розглянуто як організаційно-технологічні фактори, що визначають ефективність використання льонозбиральних комбайнових агрегатів. За показники ефективності використання агрегатів прийняті коефіцієнт використання їх часу зміни, продуктивність за годину змінного часу та виконання годинної норми виробітку. Із зміною тривалості робочого дня в досліджуваних межах зазначені коефіцієнт і виконання норми виробітку змінюються за куполоподібними кривими, а продуктивність агрегату із збільшенням тривалості обідньої перерви зростає за логістичною залежністю.

Досліджено розподіли коефіцієнтів використання часу щозмінного технічного обслуговування льонозбиральних комбайнів та продуктивності за годину змінного часу збиральних агрегатів у їх складі. Проаналізовано зміну продуктивності залежно від досліджуваних коефіцієнтів використання часу зміни. Визначено зміну рівня виконання щозмінного технічного обслуговування і його частки в структурі часу зміни залежно від коефіцієнта використання часу обслуговування.

Визначено крок граблин підбирального барабана прес-підбирачів ПР-1,2Л і ППР-110. Досліджено зміну лінійної маси шару стебел в рулоні залежно від довжини стрічки трести, що її підбирає одна граблина підбирального барабана прес-підбирачів. Висвітлено вплив кроку граблин підбирального барабана на щільність рулону трести та її пошкодження в упаковці.

Пошкодження трести в рулонах оцінює технологічну надійність прес-підбирачів. Досліджено вплив експлуатаційних режимів і регулювальних параметрів прес-підбирачів на пошкодження трести. Залежно від досліджуваних факторів з урахуванням параметрів стрічки пошкодження трести в рулонах змінювалося в межах 6,8 - 15,2 %.

На збиранні льонотрести досліджено використання лляного прес-підбирача ПР-1,2Л з пресувальною камерою змінного об'єму і сінного ППР-110 з пресувальною камерою сталого обієму. Зміною швидкості руху прес-підбирачів за визначеної лінійної маси стрічки трести, що піднімають, масова секундна подача льоносировини у прес-підбирачі становила 0,39 кг/с, 0,66 - 0,81 кг/с. Зі збільшенням масової секундної подачі льоно-сировини щільність рулонів, пошкодження стебел трести в них і маса упаковок зменшуються за прямими з від'ємними кутовими коефіцієнтами, а лінійна маса шару стебел в рулоні зростає за прямими з додатними кутовими коефіцієнтами. З підвищенням маси рулонів формування досліджуваними прес-підбирачами їх щільність зростає за однією і тією ж прямою, а пошкодження стебел трести в рулоні зростає інтенсивніше в упаковках формування прес-підбирачем ППР-110. Зі збільшенням щільності рулонів формування прес-підбирачами ПР-1,2Л і ППР-110 пошкодження стебел зростає за законом прямих і дещо інтенсивніше в рулонах, що сформовані прес-підбирачем ППР-110.

Мета дослідження - пізнання та з'ясування маси і номінальної вантажопідйомності як параметрів, які підлягають визначенню під час проектування тракторних причепів, так і їх вибору для транспортного забезпечення технологічних процесів вирощування і збирання сільськогосподарських культур. Вихідні дані про масу і вантажопідйомність тракторних причепів вибирали з каталогів на сільськогосподарську техніку, рекламної інформації заводів-виробників тракторних причепів та технічних характеристик причепів зарубіжного виробництва. Питому тоннажність тракторних причепів визначали як частку від ділення маси причепа в т на його вантажопідйомність у таких же одиницях. Це безрозмірна величина, яка визначає масу причепа, яка припадає на одиницю вантажопідйомності. Питому тоннажність причепів розглядали як результативну ознаку, а факторіальними ознаками визначені маса і вантажопідйомність причепа. Зібрані та опрацьовані дані оброблялися кореляційно-регресійним аналізом і стандартними комп'ютерними програмами. Результати дослідження представлені таблицею і графіками. Досліджено причепи виробництва підприємств колишнього Радянського Союзу (перша група) і підприємств поза його межами (друга група). Розподіли маси причепів першої і другої груп коливалися відповідно від 0,7 до 6,34 і від 1,2 до 7,1 т, а середні арифметичні значення і середні квадратичні відхилення маси причепів від 2,8 до 3,6 і від 2,1 до 1,6 т. Розмах варіювання номінальної вантажопідйомності причепів першої і другої груп становив відповідно 2 - 13 і 5 - 24 т, а середні арифметичні значення і середні квадратичні відхилення - 6,0 - 3,3 і 13,2 - 6,0 т. В причепах першої групи питома тоннажність коливалася в межах 0,35 - 0,54, а в причепах другої групи - від 0,18 до 0,30 за середніх арифметичних значень і середніх квадратичних відхилень відповідно 0,45 і 0,060 та 0,24 і 0,034. Коефіцієнт кореляції між питомою тоннажністю причепів першої та другої груп з одного боку і їх масою з іншого боку дорівнювали відповідно 0,656 та 0,448, а вантажопідйомністю в тій же послідовності 0,547 та 0,228. Визначені і кореляційні відношення результативних ознак за факторіальними. Висновки: питома тоннажність тракторних причепів зі збільшенням їх маси і вантажопідйомності зростає. За опрацьованими модельними рівняннями і лініями прямолінійної регресії усереднено причепи зарубіжного виробництва порівняно з причепами виробництва підприємствами колишнього Радянського Союзу мають питому тоннажність залежно від маси і вантажопідйомності, яка 1,89 і 1,79 раза менша відповідно. Це слід ураховувати у проектуванні і виробництві тракторних причепів, щоб зменшити їх матеріало- та металомісткості, що сприятиме екологічно безпечному використанню транспортних засобів в аграрному виробництві.

Виробництво льону-довгунця в Україні сприяло забезпеченню економічної і стратегічної незалежності держави та здоров'ю нації, визначало воєнну, екологічну, продовольчу та медичну безпеку країни. Проте в останні десятиріччя льонарство в Україні зазнало значної кризи та занепаду. Серед низки передбачуваних умов і можливих факторів відродження льонарської галузі в Україні на рівні безпосередніх виробників льону-довгунця слід поліпшити технологію його вирощування і збирання. Дослідження і аналіз агротехнічних прийомів і заходів, що є складовими елементами технології виробництва льону-довгунця, показали, що найбільш впливовими на урожайність і якість волокна виявилися строки сівби з урахуванням календарних дат і тривалості виконання. З'ясовані статистичні моделі зміни густоти сходів, польової схожості насіння і числа днів від сівби до появи сходів льону-довгунця залежно від середньодобової температури в грунту на глибині 10 см за період від сівби до появи сходів. Досліджена зміна густоти сходів залежно від числа від сівби до появи сходів. Зміна густоти сходів, польової схожості насіння та числа днів від сівби до появи сходів залежно від середньодобової температури в грунті за період від сівби до появи сходів прогнозовано описується рівняннями прямих з від'ємними кутовими коефіцієнтами. Визначено вплив середньодобової температури грунту на глибині 10 см в день сівби льону-довгунця на число днів від сівби до появи сходів, польову схожість насіння, виживання сходів, густоту стеблостою перед збиранням, урожайність насіння і волокна льону-довгунця. Зміна густоти сходів перед збиранням, урожайності насіння і волокна залежно від середньодобової температури грунту в день сівби описується рівняннями прямих з від'ємними кутовими коефіцієнтами. Висвітлена зміна тривалості вегетаційного періоду льону-довгунця залежно від числа днів його сівби, починаючи від дати першого строку, вказано на можливість росяного мочіння соломи за сприятливих умов його протікання.