Висвітлено філософські та художні аспекти європейського романтизму. Визначено спільні естетичні та художні ознаки європейського та українського романтизму. Розглянуто національно-світоглядні засади українського романтизму. Систематизовано основні напрями дослідження категорій музичного стилю й жанру. Проаналізовано жанрову систему української музики епохи Романтизму. Виокремлено фортепіанні жанри європейського романтизму, які домінували в українській музиці упродовж XIX - початку XX ст. Виявлено характерні ознаки моделей цих фортепіанних жанрів (жанрових домінант), створених європейськими романтиками. Простежено основні етапи еволюції жанрових домінант української фортепіанної музики зазначеного періоду в контексті європейського романтизму. Визначено національні різновиди фортепіанних жанрів української музики епохи Романтизму. Виявлено показники жанрово-стильової динаміки українського музичного романтизму.

На підставі опрацювання філософських, культурологічних та мистецтвознавчих праць систематизовано й узагальнено досвід вивчення естетичних засад українського романтизму. Визначено спільні філософські, естетичні, світоглядні та художні ознаки європейського та українського романтизму. Окреслено історико-культурну ситуацію, що зумовила розвиток романтизму в Україні як форми національно-культурного відродження у період ХIХ - початку ХХ ст. Виділено характерні національні риси естетики українського романтизму. Обгрунтовано періодизацію українського романтизму, що охоплює три етапи (ранній, зрілий та пізній).

Увагу приділено феномену українського романтизму як національного різновиду європейського романтичного стилю, який особливо яскраво проявився у фортепіанній музиці XIX - початку XX ст. Визначено шляхи розвитку романтизму в українській музиці. Досліджено динаміку українського романтизму на прикладі еволюції найпопулярніших у той час фортепіанних жанрів: мазурки, вальсу, ноктюрна, елегії, пісні без слів і рапсодії. Твори цих жанрів, написані українськими композиторами на різних етапах романтичної епохи, розглянуто в порівнянні з відповідними жанровими зразками європейських романтиків. Виявлено характерні ознаки моделей фортепіанних жанрів (жанрових домінант), створених європейськими романтиками. Висвітлено теоретичні й історичні аспекти музичного стилю та жанру, розглянуто провідні концепції музичного стилю.

На підставі опрацювання філософських, культурологічних та мистецтвознавчих праць систематизовано й узагальнено досвід вивчення естетичних засад українського романтизму. Визначено спільні філософські, естетичні, світоглядні та художні ознаки європейського та українського романтизму. Окреслено історико-культурну ситуацію, що зумовила розвиток романтизму в Україні як форми національно-культурного відродження у період ХIХ - початку ХХ ст. Виділено характерні національні риси естетики українського романтизму. Обгрунтовано періодизацію українського романтизму, що охоплює три етапи (ранній, зрілий та пізній).

Висвітлено актуальні питання музикознавства, творчості знаних і маловідомих українських митців, представників української діаспори. Охарактеризовано творчу спадщину українських музичних діячів і композиторів XVII - початку XX століть. Досліджено рецепцію неоромантизму у фортепіанній музиці Якова Степового (1883 - 1921), європейські симфонічні традиції у творчості Михайла Калачевського, неофольклорні тенденції баянно-акордеонної творчості Віктора Власова. Розглянуто творчий світ Григорія Верети. Проанолізовано композиторську спадщину К. Мікулі у акордеонній практиці сьогодення.

Висвітлено теоретичні та історичні аспекти взаємодії музичного та хореографічного видів мистецтва. Викладено основи теорії музики в їхній проекції на мову хореографії. Окреслено ретроспективу розвитку європейської музично-танцювальної культури від Середньовіччя до наших днів. Розглянуто жанрово-стильові особливості танцювальної музики різних епох, етапні твори балетної музики ХІХ-ХХІ ст. Охоплено теоретичні та історичні аспекти взаємодії музики та хореографії. Розглянуто теоретичні основи музики, зокрема тих параметрів музичної стилістики, які є визначальними у взаємодії обох видів мистецтва: інтонації, метро-ритму, фактури, мелодики. Досліджено розгалужену систему засобів створення музичного образу за допомогою яскравих прикладів творчості класиків та сучасних композиторів, представлених в аудіо- та відеозаписах, має розвинути у студентів не лише розуміння принципів організації музичної мови, але й слуховий досвід та музичну ерудицію, необхідні у подальшій роботі над створенням хореографічних композицій. Значну увагу приділено специфіці відтворення засобів музичної виразності у стилістиці танцю. Цю тему розглянуто на прикладах хореографічних концепцій провідних постановників минулого й сучасності: М. Фокіна, Дж. Баланчина, К. Голейзовського, І. Киліана та Ж.-К. Майо. Вивчення обширного музичного репертуару різних епох передбачає паралельне ознайомлення з ключовими фактами, подіями, явищами та персоналіями музично-історичного процесу, життєписами і творчістю видатних композиторів-класиків, що має значно поглибити знання студентів. Окрему увагу приділено історії українського балету. Увагу зосереджено на знакових балетах корифеїв української музики XX - початку XXI ст., до яких належать, зокрема, «Лілея» К. Данькевича, «Лісова пісня» М. Скорульського, «Ольга» Є. Станковича, «Повернення Батерфляй» М. Скорика.