Розглянуто питання фізіології ендокринної системи. Детально описано захворювання ендокринної частини підшлункової залози (цукровий діабет), щитовидної залози (дифузний токсичний і ендемічний зоб), паращитовидних залоз (гіпопаратиреоз), наднирників, гіпоталамо-гіпофізарні (хворобу Шиєна, синдром Іценко - Кушинга, гіпоталамічний і нецукровий діабет), статевих залоз (гіпогонадизм, клімактерій), ожиріння; наведено їх класифікацію, клінику, етіологію, патогенез, діагностику; визначено види хронічних ускладнень; запропоновано методи їх лікування, зокрема фітотерапію, та шляхи профілактики вищезгаданих хвороб.

Висвітлено сучасні наукові уявлення щодо ролі мікрофлори кишечнику у нормалізації фізіологічних процесів людського організму. Визначено можливі фактори та механізми розвитку дисбактеріозу кишечнику у разі наявності захворювань щитоподібної залози. Розглянуто сучасні методи та засоби корекції дисбіотичних порушень кишечнику. Наведено клінічну характеристику хворих на дифузний токсичний зоб та гіпотиреоз. Досліджено стан мікроекології кишечнику у разі функціональних порушень щитоподібної залози. Встановлено ефективність застосування пробіотиків для лікування хворих на тиреотоксикоз та гіпотиреоз. Проаналізовано актуальні проблеми клінічної тиреоїдології та запропоновано шляхи їх вирішення.

Освещены современные научные представления о роли микрофлоры кишечника в нормализации физиологических процессов человеческого организма. Определены возможные факторы и механизмы развития дисбактериоза кишечника при заболеваниях щитовидной железы. Рассмотрены современные методы и средства коррекции дисбиотических нарушений кишечника. Приведена клиническая характеристика больных с диффузным токсическим зобом и гипотиреозом. Исследовано состояние микроэкологии кишечника при функциональных нарушениях щитовидной железы. Установлена эффективность применения пробиотиков при лечении пациентов с тиреотоксикозом и гипотиреозом. Проанализированы актуальные проблемы клинической тиреоидологии и предложены пути их решения.

Особливістю сучасних діабетичних ком є поєднання різних синдромів у динаміці: кетоацидозу, гіперосмолярності та лактацидозу. Дискутовано необхідність виділення діабетичної мозкової коми.

Відзначено, що актуальними проблемами діабетології на сьогодні є: розкриття патогенезу, рання діагностика, перспективні пошуки нових методів лікування цукрового діабету та система самоконтролю пацієнтів.

Серед ендокринних захворювань патологія щитовидної залози посідає друге місце після цукрового діабету. Актуальними проблемами тиреоїдології на сьогодні є: вузловий зоб, субклінічний гіпотиреоз, автоімунний тиреоїдит та йододефіцитні захворювання.

Зазначено, що діабетичні дермопатії виникають унаслідок обмінних, мікроциркуляторних порушень і зниження захисної функції шкіри. Наявність дермопатій потребує довготривалого комплексного лікування з обов'язковим досягненням стійкої компенсації цукрового діабету.

Аргументовано, що лікарі загальної практики в найближчі роки займуть домінуюче становище в царині первинної медико-санітарної допомоги населенню.

Описано випадок діабетичної нейропатичної кахексії - особливої форми периферичної нейропатії, для якої є характерною значна втрата маси тіла та болісні розлади чутливості кінцівок і тулуба.

Формування клінічного мислення розглянуто як органічну частину становлення особистості майбутнього лікаря. Зауважено, що під час інтеграції вітчизняної медичної школи до західних стандартів, слід враховувати незаперечні переваги вітчизняної медицини, орієнтованої на логічне мислення лікарів, милосердя та співчуття.

Наведено сучасні дані про йододефіцитні захворювання, результати епідеміологічних і клінічних особливостей перебігу тиреопатій у Карпатському регіоні. Розглянуто питання стану різних органів і систем за функціональних порушень щитоподібної залози, а також дані відносно лікування та профілактики тиреопатій у населення йододефіцитних регіонів.

Наведено випадок синдрому Шихана, у клінічній картині якого симптоматика гіпопітуїтаризму трактувалась із позиції загальносоматичної патології.

Викладено питання становлення та наукові здобутки співробітників курсу ендокринології, теперішній стан його клінічної бази - обласного ендокринологічного центру.

Наведено дані літератури та власні дослідження з питань патогенезу, клінічної картини та сучасної терапії одного з поширених хронічних ускладнень цукрового діабету - діабетичної невропатії (центральної та периферичної).

Наведено випадок інсуліноми, гіпоглікемічний синдром якої супроводжувався проявами, характерними для епілетичного нападу. Хірургічне видалення пухлини підшлункової залози призвело до видужання.

Наведено рідкісний випадок ниркової форми первинного гіперпаратиреозу, зумовленого аденомою паращитоподібної залози. Діагноз верифіковано патогістологічним дослідженням операційного матеріалу.

Наведено дані літератури про основні механізми регуляції глікемії в нормі та у разі патологічних станів, етіопатогенез гіпоглікемії у випадку ендокринних і неендокринних захворювань, а також особливості клінічних проявів гіпоглікемічного синдрому.

Наведено випадок адреногенітального синдрому в жінки, який супроводжувався рідкісним проявом - галактореєю. Обговорено версію патогенезу останньої і можливості патогенетичної терапії.

Розглянуто сучасні критерії діагностики метаболічного синдрому та синдрому апное уві сні, надано поняття про ко- і поліморбідну патологію. Наведено випадок коморбідності згаданих синдромів та їх лікування (власне спостереження).

Висвітлено поняття ектопічних АКТГ-пухлин нейроендокринної системи. Описано рідкісний випадок ектопічного АКТГ-синдрому Кушинга, зумовленого бронхіальним карциноїдом, у клініці якого, поряд з типовою симптоматикою, домінував тромбоемболічний синдром. Хірургічне видалення бронхіального карциноїда призвело до регресу кушингоїдної та іншої симптоматики.

Наведено випадок вродженої ізольованої недостатності лютеїнізуючого гормона (синдром Паскуаліні), що проявилася вторинним гіпогонадизмом із порушенням копулятивної та фертильної функції, які нормалізувались внаслідок лікування хоріонічним гонадотропіном.