Розглянуто проблему встановлення залежності між фазовим станом скупчень вуглеводнів і пластовими температурою та тиском для нафтових, газових, нафтогазових та газоконденсатних родовищ Південного нафтогазового регіону України як одного з найбільш перспективних районів відкритих нових родовищ вуглеводнів. Встановлено: для 33 родовищ вуглеводнів залежність між градієнтом пластового тиску і глибиною залягання покладів; залежність між градієнтом пластового тиску і пластової температури; співвідношення між станом вуглеводнів і пластовими температурою та тиском. Доведено, що пластові температура і тиск разом є важливими чинниками, які суттєво впливають на фізичний стан вуглеводнів на глибині. Нафтовим, нафтогазовим, газовим і газоконденсатним родовищам встановлено межі змін градієнтів пластових тисків та величини пластової температури.

На основі встановлення залежностей між відкритою пористістю і проникністю та комплексними геологічними параметрами спрогнозовано колекторські властивості піщано-алевритових порід нижньої крейди центральної частини Скибової зони Карпат. Установлено, що на глибинах близько 6 км можуть існувати породи-колектори з високими показниками ємнісно-фільтраційних властивостей, здатні утримувати промислові скупчення вуглеводнів і віддавати їх у процесі розробки. Звідси є очевидною висока перспективність нафтогазоносності спаської світи Скибових Карпат. Оцінено ступінь впливу кожного з комплексних геологічних параметрів на значення пористості та проникності пісковиків нижньоспаської підсвіти Скибової зони Карпат. Установлено, що для перетворення пористості роль чинника динамокатагенеза - первинна, далі - дія експоненціальної геохронотерми, і ще менший вплив здійснює експоненціальний хроноградієнт ущільнювального тиску, що відповідає сучасним уявленням про умови формування теригенних колекторів на великих глибинах. Відповідно, у перетвореннях проникності на перший план виступає чинник динамокатагенеза, далі - експоненціального хроноградієнта ущільнювального тиску, і відтак - експоненціальної геохронотерми. Такі дані відображають головні риси колекторів тріщинного типу, в яких основними шляхами фільтрації є тріщини.

Висвітлено теоретичні й практичні питання підрахунку запасів нафти і газу. Наведено класифікацію запасів і ресурсів та її роль у підрахунку запасів нафти і газу. Описано методи підрахунку запасів та оцінювання ресурсів. Висвітлено особливості підрахунку й перерахунку запасів на різних стадіях вивченості покладів. Викладено методичні аспекти підрахунку запасів за допомогою геоінформаційних систем. Розглянуто питання щодо опрацювання звіту з геолого-економічного оцінювання нафтових і газових родовищ і подання його в ДКЗ України.

Висвітлено етапність і методи геолого-промислового вивчення нафтових і газових родовищ. Розкрито особливості геолого-промислової інформації про продуктивні пласти та специфіку складання первинної геологічної документації. Увагу приділено промислово-географічним методам вивчення продуктивних відкладів і їх геологічній інтерпретації, питанням геолого-промислового вивчення нафтових і газових родовищ у процесі їх освоєння й експлуатації. Описано методи геологічної обробки матеріалів буріння свердловин. Висвітлено проблеми охорони надр і навколишнього середовища під час розбурювання та розробки нафтових і газових родовищ.

Розглянуто режими роботи газових, газоконденсатних і нафтогазових родовищ та основні процеси і сили, які визначають фільтрацію газу в продуктивному пласті, так і опорі цьому руху. На основі розглянутих раніше формулювань режиму газового родовища і основних процесів і сил, які визначають фільтрацію газу в продуктивному пласті і опір їх руху зроблено нове формулювання режиму роботи газового покладу. Зроблено класифікацію режимів розробки газових покладів, в якій для кожного режиму розглянуто основні процеси і домінуючі рушійні сили та характеристика режимів робіт продуктивних пластів і умов експлуатації покладів.