Морфологічні та функціональні зміни життєво важливих органів, викликані впливом основного та супутніх захворювань, а також вікові анатомо-фізіологічні особливості створюють патофізіологічне тло, котре формує ступінь анестезіологічного та хірургічного ризику на різних етапах лікування урологічних хворих із супутньою патологією серцево-судинної системи. У зв'язку з цим великого значення набуває передопераційна інфузійна підготовка, спрямована на поповнення об'єму циркуляції крові, корекцію електролітних порушень, покращання реологічних якостей крові, корекцію глобулярного об'єму. Дослідження стандартних девіацій серцевого ритму у спокої та під час знеболення у разі хірургічних втручань та післяопераційному періоді дозволили на якісно новому рівні оцінювати клініко-фізіологічну інформацію. Аналіз роботи дозволив зробити висновок: чим більше в комплексі анестезіологічних заходів відсоткове відношення регіонарних анестезій та чим більше хворих, які пройшли через палату інтенсивної терапіі, тим менша післяопераційна летальність.

Морфологические и функциональные изменения жизненно важных органов, происходящие под влиянием основного и сопутствующих заболеваний, а также возрастные анатомо-физиологические особенности создают патофизиологический фон, который формирует степень анестезиологического и хирургического риска на различных этапах лечения урологических больных с сопутствующей патологией сердечно-сосудистой системы. В связи с этим большое значение имеет предоперационная инфузионная подготовка, направленная на восполнение объёма циркуляции крови, коррекцию электролитных нарушений, улучшение реологических свойств крови, коррекцию глобулярного объема. Исследования стандартных девиаций сердечного ритма в покое и во время обезболивания при хирургических вмешательствах и послеоперационном периоде позволили на качественно новом уровне оценивать клинико-физиологическкую информацию. Анализ работы позволил сделать вывод: чем больше в анестезиологическом пособии процентное отношение регионарных анестезий и чем больше больных, прошедших через палату интенсивной терапии,тем меньше послеоперационная летальность.