Досліджено виражальні засоби радіомовлення в контексті особливостей сприйняття інформації на слух. Розкрито фактори, що впливають на процес привернення уваги та активізації пам'яті аудиторії. Відповідна залежність простежується за результатами проведення фокус-груп.

Проаналізовано історичні передумови утворення виражальної системи радіожурналістики, виявлено основні підходи до розуміння звукової природи радіо, що реалізується в слові, музиці та шумах. Виокремлено функціональні можливості виражальних засобів радіожурналістики в різних видах мовлення, з'ясовано залежність функціонального призначення виражальної системи від жанрів в інформаційному мовленні, форми подачі інформації в музично-розважальному мовленні, віку цільової аудиторії в дитячому мовленні. Визначено основні тенденції використання виражальних засобів у сучасному радіоефірі, виявлено причини трансформацій звукового рішення радіоматеріалів. Шляхом проведення фокус-групових опитувань виявлено когнітивний потенціал виражальних засобів, що дозволило з'ясувати вплив слова, музики та шумів на відчуття, сприйняття, уяву, пам'ять і мислення аудиторії.

Розглянуто засоби візуалізації радіоінформації як прояв сучасних тенденцій присутності радіо в Інтернет-середовищі, що впливає на сприйняття інформації аудиторією та формування нового контенту радіоефіру.

Розглянуто шляхи підвищення дослідницьких компетентностей викладачів факультетів журналістики України через їх участь у тренінгових програмах із вивчення методів наукових досліджень. Висвітлено досвід проекту Запорізького національного університету "Інтенсивний тренінговий інститут з методології медіадосліджень". На основі результатів анкетування учасників програми проаналізовано основні переваги й недоліки методологічних семінарів, зосереджено увагу на їх міждисциплінарному форматі, сформульовано перспективи впровадження подібних програм у вищих навчальних закладах України.