На підставі системного аналізу великої джерельної бази досліджено загострення суспільно-політичної, економічної та духовної кризи в Угорщині в 1949 - 1956 рр., яка є проявом системної кризи тоталітарного режиму М.Ракоші. Детально описано перебіг подій впродовж Угорської революції 1956 р., яка стала апогеєм системної кризи тоталітарного режиму в Угорщині в 1949 - 1956 рр. Висвітлено становлення та еволюцію тоталітарного комуністичного режиму під впливом внутрішньо- і зовнішньо-політичних чинників. Розглянуто процеси зародження та становлення демократичної опозиції існуючому тоталітарному режиму М.Ракоші. Особливу увагу приділено всебічному аналізу діяльності І.Надя на посаді голови Ради Міністрів у середині 1953 - на початку 1955 р. та в жовтні - листопаді 1956 р.

Освещены закономерности соотношения эксплицитной и имплицитной грамматики естественного языка в структуре и семантике предложения в связи с действием принципа функциональной эквивалентности в заполнении позиционного состава предложения (ПСП). Раскрыты причины сложного разрешения ряда вопросов типологии простых и сложных предложений, границ предложения в тексте, теории членов предложения (ЧП), проблемы соотношения частей речи и ЧП, типологии синтаксической связи, разночтений в пунктуации. Предложено решение вопросов синтаксической теории методом интроспективного анализа ПСП в соответствии с установками экспликационной грамматики.

Розглянуто етапи формування тоталітарного режиму в Угорщині у 1949 - 1953 рр. у період панування сталінсько-ракошистської системи. Наведено характеристику суспільно-політичного становища в країні у 1953 - жовтні 1956 рр., проаналізовано економічну політику М. Ракоша. З'ясовано причини виникнення та загострення суспільно-політичної, економічної та духовної кризи у державі у 1949 - 1956 рр. Проаналізовано процеси зародження та становлення демократичної опозиції існуючому тоталітарному режиму М. Ракоші. Відтворено перебіг подій Угорської революції 1956 р., яка стала апогеєм кризи тоталітарного режиму в Угорщині у 1949 - 1956 рр. Увагу приділено аналізу діяльності І. Надя на посаді голови Ради Міністрів у середині 1953 р. - на початку 1955 р. та у жовтні - листопаді 1956 р. Вміщено інформацію про придушення Угорської революції 1956 р. радянськими військами.

Рассмотрены этапы формирования тоталитарного режима в Венгрии в 1949 - 1953 гг. в период господствования сталинско-ракошистской системы. Дана характеристика общественно-политической ситуации в стране в 1953 - октябре 1956 гг., проанализирована экономическая политика М. Ракоша. Определены причины возникновения и обострения общественно-политического, экономического и духовного кризиса в государстве в 1949 - 1956 гг. Проанализированы процессы зарождения и становления демократической оппозиции существующему тоталитарному режиму М. Ракоши. Восстановлен ход событий Венгерской революции 1956 г., ставшей апогеем кризиса тоталитарного режима в Венгрии в 1949 - 1956 гг. Уделено внимание анализу деятельности И. Надя на должности главы Совета Министров в середине 1953 г. - начале 1955 г. и в октябре - ноябре 1956 г. Дана информация о подавлении Венгерской ревоюции 1956 г. советскими войсками.

Рассмотрены члены предложения как структурно-смысловые компоненты предложения и единицы его позиционного состава. Изложена структурная типология предложений на основе разграничения морфологизованных и неморфологизованных главных членов предложения. Описана функциональная специализация словоформ в проекции на позиционный состав предложения. Исследован позиционный состав сложных предложений, структурированных по принципу функциональной эквивалентности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф61(4Уго) + Т3(4Вен)63

Рубрики:

Комуністичні і робітничі партії

Історія

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему Варшавського повстання 1944 р., в контексті його передумов, причин та наслідків, що було частиною операції "Буря". Встановлено, що ключовими воєнно-політичними передумовами Варшавського повстання було потрапляння Польщі влітку 1944 р. у сферу дій радянської армії (РА) та політичного впливу СРСР внаслідок розгрому групи армій "Центр" і виходу РА до території Польщі, а також утворення 21 липня 1944 р. у Москві Польського комітету національного визволення (ПКНВ) на противагу еміграційному уряду С. Миколайчика. Аналіз воєнних передумов Варшавського повстання 1944 р., врахування очевидної переваги РА у силах і засобах після розгрому групи армій "Центр", наявності південних плацдармів на західному березі Вісли, ситуації всередині німецького вищого військового командування після замаху на А. Гітлера 20 липня 1944 р. та становища німецьких військ на варшавському напрямку наприкінці липня, наявних у Варшавській окрузі кількадесят тисяч бійців Армії Крайової (АК), формують висновок, що на початку серпня РА була здатна у короткостроковій перспективі звільнити Варшаву від німців. Проте в ніч на 1 серпня наступ РА було призупинено до 9 вересня, в чому, зважаючи на вищезазначені воєнно-політичні передумови повстання, вбачається політична мотивація Кремля через задуми про комуністичне майбутнє Польщі та усунення політичної конкуренції шляхом знищення АК руками німців. Незважаючи на несприятливі обставини, недостатню озброєність повсталих, значну перевагу німецьких військ над повсталими у силах і засобах ведення бойових дій, повстанці опанували близько третини території Варшави, включно з частинами правобережної Праги й Чернякува з виходом до берега Вісли, що давало оперативні можливості для її форсування РА з її східного берега. Проте, внаслідок відсутності допомоги з боку РА до початку її наступу на Прагу 9 вересня 1944 р., неможливості дієвої допомоги з боку союзницьких сил та суттєвої переваги німецьких військ Варшавське повстання 1944 р. завершилося поразкою і значними людськими жертвами.