Досліджено епістолярій другої половини XIX - початку XX ст. З'ясовано, як вирішувалися актуальні для свого часу мовознавчі проблеми походження та самобутності української мови, її суспільного функціонування. Виявлено та проаналізовано наявний у листах лінгвальний матеріал, який стосувався нормувальної практики цього періоду. Встановлено, що в листах українські культурні та громадські діячі активно обговорювали перспективи розвитку та джерела збагачення нової української літературної мови, особливості формування й утвердження її єдиних норм, що помітно впливало на поступальне розгортання мовних процесів в Україні.

Розглянуто відображення в епістолярії другої половини XIX - початку XX ст. поглядів на походження української мови й її національну самобутність. Висвітлено в епістолярній спадщині особливості становлення нової української літературної мови. Проведено з'ясування в листах питань про джерела збагачення української літературної мови. Досліджено листування як джерело практичних мовних рекомендацій. Подано рекомендації щодо забезпечення милозвучності української мови. Розглянуто погляди на єдиний правопис та їх висвітлення в листах другої половини XIX - початку XX ст.