Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.514-3

Рубрики:

Інфекційні хвороби у вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено диференційно-діагностичні ознаки вагінозу й вагінітів різноманітної етіології. Установлено клініко-епідеміологічні особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів у жінок із вагінозами та вагінітами з визначенням їх етіологічної ролі у структурі акушерських та перинатальних ускладнень. Досліджено морфоендокринний та мікроелементний гомеостази системи мати - плацента - плід у разі вагінального інфікування. Виявлено клініко-імунологічні паралелі та регуляторну роль прозапальних цитокінів у розвитку загрози переривання вагітності, недоношування: передчасного виливання навколоплідної рідини, плацентарної недостатності, гестозу, затримки внутрішньоутробного розвитку. Встановлено фактори ризику виникнення вагіноз-вагінітів у вагітних і окремої патогенетичної ланки розвитку гестаційних ускладнень за даної патології. Обгрунтовано принципи комплексної етіотропної та патогенетичної терапії вагінозів та вагінітів у вагітних. Розроблено та впроваджено комплексну програму, що включає методи скринінг-діагностики, лікувально-профілактичні заходи на різноманітних етапах надання акушерсько-гінекологічної допомоги, яка дозволила знизити частоту передчасного переривання вагітності у 3,5 рази, перинатальних втрат - у 5,2 рази та зменшити частоту післяпологових ускладнень утричі.

Зазначено, що субклінічні тиреоїдні дисфункції (СТД) є значно більш поширеними, ніж захворювання щитоподібної залози, та переважають серед жінок репродуктивного віку. Актуальність вивчення СТД у вагітних визначається наявністю тісного взаємозв'язку між щитоподібною залозою вагітної та розвитком нервової системи плода. На сьогодні літературні дані про вплив СТД на перебіг і розвиток можливих ускладнень вагітності та пологів залишаються суперечливими. На сучасному етапі недостатньо вивчено механізми патогенетичного впливу субклінічних дисфункцій щитоподібної залози (СДЩЗ) на формування та функціонування фетоплацентарного комплексу. Повністю не досліджено вплив СДЩЗ на розвиток таких ускладнень вагітності, як прееклампсія, загроза передчасних пологів, порушення адаптації новонародженого, що зумовлює необхідність подальших досліджень в даній сфері.

Обстежено 233 вагітних у терміни гестації 16 - 20 тижнів з вагінітами бактеріальної, грибкової і вірусно-хламідійної природи для визначення показників фагоцитарної активності нейтрофілів периферичної крові. Виявлено наявність напруги фагоциторної ланки. У разі зниження фагоцитарної активності нейтрофагоцитів, вони не можуть якісно виконувати свою функцію поглинання і переварювання, доказом чого є зниження резервних можливостей нейтрофільних гранулоцитів, а також їх можливості до завершеного фагоцитозу.

Представлено результати застосування "Глутаргін" як препарату, котрий впливає на рівень цитокінового профілю у вагітних, які отримували лікування з приводу рецидиву генітального герпесу після 34-х тижнів гестації. Глутаргін сприяє відновленню цитокінового профілю у вагітних з рецидивом генітального герпесу.

Представлены результаты применения глутаргина в качестве препарата, влияющего на уровень цитокинового профиля у беременных, получавших лечение по поводу рецидива генитального герпеса после 34-недель гестации. Глутаргин способствует восстановлению цитокинового профиля у беременных с рецидивом генитального герпеса.