Наведено дані про мохоподібні 308-ми видів, які відносяться до 129-ти родів і 60-ти родин. Розглянуто їх екологічні особливості, шляхи поширення, визначення таксонів різних рангів, а також характеристики за морфологічними й анатомічними ознаками гаметофіту і спорофіту.

Приведены данные о мохоподобных 308-ми видов, относящихся к 129-ти родам и 60-ти семействам. Рассмотрены их экологические особенности, пути распространения, определения таксонов разных рангов, а также характеристики по морфологическим и анатомическим признакам гаметофита и спорофита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.22*334.2-641.1

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.65 + Е50*801*112.5

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА750117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено визначення 676-ти найуживаніших бріологічних термінів - від класичних - анатомії, морфології, систематики, до найновіших - ультраструктури, генетики, біохімії. Подано англо-український словник 1 265-ти термінів, покажчик латинських назв таксонів та їх синонімів.

Даны определения 676-ти наиболее употребляемых бриологических терминов - от классических - анатомии, морфологии, систематики, до наиболее новых - ультраструктуры, генетики, биохимии. Представлены англо-украинский словарь 1 265-ти терминов, указатель латинских названий таксонов и их синонимов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.233.23 Hed

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено біографічні матеріали, розглянуто головні напрями науково-дослідної діяльності та подано список наукових праць видатної дослідниці, українського ботаніка-бріолога Купави Остапівни Уличної.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.233.23*Hed*80 + П034.29

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.233.17 Pot*112.4-641.9:Г122.43

Рубрики:

Pottiales

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено 11 характерних ознак адаптаційної стратегії мохоподібних як нащадків перших ембріофітів, що представляють гаметофітний напрям еволюції вищих рослин. Коротко охарактеризовано кожну з ознак стратегії та відзначено відмінні від судинних рослин біологічні, морфологічні, фізіологічні та генетичні особливості адаптації. Показано, що пойкілогідричність і толерантність до висушування є одними з визначальних ознак екофізіологічної адаптації мохоподібних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.233.21 Fun*332.45*725.22

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.2*801.1 + П032.505

Рубрики:

Bryophyta Мохоподібні (бріофіти)

Флора ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.2*725.15

Рубрики:

Bryophyta Мохоподібні (бріофіти)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено домінантні бріофітні угруповання на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового комплексу. Визначено видовий склад мохоподібних, їх життєві стратегії, способи розмноження. Проаналізовано біоморфну та екологічну структури бріофітних угруповань залежно від експозицій на териконах. Встановлено участь мохового покриву в регенераційних процесах на шахтних відвалах унаслідок покращення мікрокліматичних та едафічних умов техногенних субстратів.

Досліджено участь мохового покриву, а саме домінантних видів бріофітних угруповань, зокрема Polytrichum piliferum Hedw., P. juniperinum Hedw., Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid. та Brachythecium glareosum (Bruch ex Spruce) Schimp. у процесах ренатуралізації едафотопу породних відвалів Червоноградського гірничопромислового комплексу як середовища, трансформованого внаслідок видобутку вугілля. Відзначено збільшення вмісту К, Na, P і Ca у субстраті під моховими дернинами, порівняно зі субстратом без рослин моху, незалежно від положення їх місцезростання на усіх проаналізованих відвалах. За незначної кількості фосфору в техноземі бріофіти можуть нагромаджувати його у 52 рази більше порівняно з субстратом без мохових дернин. Вміст калію в рослинах мохів максимально у 34 рази перевищував його кількість в оголеному техноземі. Результати досліджень засвідчують, що вміст кальцію був найбільшим, а фосфору - найменшим, як в субстратах відвалів, так і в рослинах мохоподібних. Таким чином, бріофіти здатні нагромаджувати біофільні елементи в гаметофіті та змінювати склад технозему під ним. На досліджуваних відвалах вміст органічного вуглецю в оголеному субстраті, порівняно із техноземом під моховим покривом, знижувався в 1,5 - 3,0 рази. Показано, що моховий покрив, сприяючи збагаченню субстратів відвалів органічним вуглецем та біофільними елементами, впливає на первинні процеси грунтоутворення.

Проаналізовано особливості змін морфологічної та статевої структури дернин, сезонної динаміки вмісту пігментів фотосинтезу та фотохімічної активності ізольованих хлоропластів моху Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid. за умов техногенного середовища: рекультивованого терикону шахти "Надія" (м. Соснівка) Червоноградського гірничопромислового району і ПАТ "Миколаївцемент" (Львівська обл.). Установлено, що збільшення облистненості пагонів та індексу листкової поверхні сприяють водозбереженню у дернинах і є одним із механізмів фотозахисту пігментної системи моху. Дослідження особливостей сезонної варіабельності фотохімічної активності хлоропластів і кількісного та якісного складу фотосинтетичних пігментів (хлорофілів, каротиноїдів, феофітинів) і загального вмісту антоціанів надало змогу з'ясувати багаторівневі аспекти адаптивної стратегії C. purpureus за несприятливих мікрокліматичних та едафічних умов техногенного середовища.

Масштаби використання генної інженерії з метою покращання біологічних властивостей різноманітних організмів постійно зростають. Для доставки генетичного матеріалу в клітини-мішені застосовують як вірусні, так і невірусні носії. Серед останніх найбільш перспективними вважають полімерні матеріали природного і синтетичного походження. Такі полімери проявили високу ефективність у доставці ДНК в клітини тварин, проте рослинні клітини виявилися малочутливими до їх дії. Описано метод генетичної трансформації протопластів моху Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., що базується на використанні нових поверхнево-активних полімерних носіїв контрольованої довжини та заряду, які містять ланцюги диметиламіноетилметакрилату. Цей метод надає змогу одержати більше транзієнтних і стабільних трансформантів моху із розрахунку на мікрограм ДНК у порівнянні з відомим протоколом із використанням поліетиленгліколю. Він є більш простим і зручним у використанні, а також дешевшим, ніж метод "генної гармати". Розглянуто перспективи подальшого вдосконалення структури і функціональних характеристик нових носіїв для доставки генетичного матеріалу в клітини рослин.

Вивчено зміни вмісту фенолів і активності поліфенолоксидази у гаметофіті мохів Ceratodon purpureus і Bryum argenteum із різних ділянок мезорельєфу відвалу шахти "Надія" Червоноградського гірничопромислового району. Несприятливі мікрокліматичні умови в угрупованнях бріофітів протягом сезону відзначено на терасі відвалу, а найменш сприятливим місяцем для життєдіяльності мохів в умовах техногенних екотопів був липень. В умовах впливу екстремальних чинників у гаметофіті B. argenteum і C. purpureus установлено збільшення вмісту фенолів і активності поліфенолоксидази, порівняно з рослинами з фонової території (контроль), що вказує на активацію захисних механізмів і підвищення стійкості мохів.

Досліджено адаптивні реакції різних за стійкістю до водного дефіциту видів мохів Funaria hygrometrica Hedw. і Bryum argenteum Hedw. в умовах висушування та регідратації. Встановлено, що вологолюбний мох F. hygrometrica швидко втрачає значну кількість вологи під час дегідратації, порівняно з толерантним до висушування B. argenteum, який здатен не лише до утримування води, а й до інтенсивного відновлення вологоємності тканин унаслідок регідратації. Виявлено зміни адаптивних реакцій залежно від тривалості дегідратації/регідратації у мохів із різною стійкістю до висушування. У F. hygrometrica відзначено значне підвищення вмісту пероксиду водню внаслідок дегідратації, тоді як у B. argenteum зафіксовано зростання активності синтезу осмопротекторів вуглеводневої природи. Унаслідок регідратації концентрація вуглеводів та пероксиду водню у гаметофорах мохів знижувалася. Встановлено, що бріофіти з різними екологічними стратегіями проявляють подібні механізми толерантності до висушування, зокрема у B. argenteum стійкість реалізується завдяки вищій активності адаптивних реакцій, насамперед конститутивного клітинного захисту.

Орієнтація росту бокових галузок протонеми визначається кутом нахилу відносно вектора земного тяжіння. Модуляція сигнальної системи ІОК і перерозподіл ауксину послаблює ендогенну протидію гравітропізму, посилюючи плагіотропний ріст. Рух ядра в клітинах протонеми корелює з ініціацією нової зони росту залежно від векторної сили тяжіння. Очевидно, у компетентних до галуження клітинах протонеми сигнал індукує швидше переміщення ядра і координує мітотичний поділ та ріст клітинної стінки. Гравіморфогенез апікальних клітин залежить як від спектрального складу світла, так і гормонального балансу. Модифікація ефекту світла кінетином підтверджує взаємодію фото- і гормональної систем гравірегуляції. Встановлено, що на гравічутливість апікальних клітин впливає значення pH. Протонема мохів адаптується до гравітації та інших екологічних чинників зміною морфологічної структури та збільшенням активності галуження, кількості бруньок і органів вегетативного розмноження та пришвидшенням їх розвитку.

Визначено особливості морфофізіологічних пристосувань мохів Funaria hygrometrica Hedw. і Brachythecium glareosum (Bruch ex Spruce) Schimp. до періодичного висушування за контрольованих умов. Збільшення вмісту хлорофілу b, каротиноїдів і підвищення міцності пігмент-білкових комплексів свідчить про їхню важливу роль у захисті фотосинтетичної системи за умов висушування. Толерантність до висушування може ініціюватися як тривалим, так і короткочасним його періодом, на що вказує підвищення синтезу метаболічно активних речовин. З'ясовано, що періодичне тривале висушування значно пришвидшує стадію відновлення життєздатності мохових дернин, мабуть, унаслідок поступового загартування рослин.