Вперше у вітчизняному літературознавстві висвітлено комплекс проблем мікропоетики як мікросфери художнього жанру одного із найвидатніших українських письменників другої половини ХХ ст. Г.Тютюнника. Проаналізовано естетичні і поетологічні проблеми на підставі безнастанної еволюції творчості видатного прозаїка: від різкого заперечення псевдо-критеріїв соціалістичного реалізму до привнесення нових естетичних цінностей в українську неореалістичну прозу 1960 - 1970-х рр. та у філософію ментального екзистенціалізму. Інтерпретовано на горизонтальному та вертикальному рівнях поетику прози Г.Тютюнника: систему конфліктного та функції ключового образу-символу; взаємодію великих і малих асоціативних полів та їх генеруючий вплив на розвиток макрокомпозиції; ситуативні мікросполучення і суть цілісного об'єкта розповіді; лексичні зображальні засоби та символіку, їх роль у формуванні парадигми художнього стилю.

Розглянуто деякі питання, пов'язані з експериментальним і чисельним (у середовищі ПК ANSYS) моделюванням процесів деформування та випучування поздовжньо стиснутих пружних кругових циліндричних оболонок з одним поперечним або поздовжнім розрізом різної величини. Експерименти виконано на малогабаритних пружних якісних зразках. Розрахункові моделі розглянутих оболонок відображують різний характер і різноманітні умови прикладення до них поздовжнього стискаючого навантаження (5 схем навантаження). Шляхом розв'язання лінійної та геометрично нелінійної задач виконано чисельний аналіз деформування та випучування розрахункових моделей розглянутих оболонок для 5 схем поздовжнього стискання. Встановлено характерні особливості поведінки розв'язків лінійної та геометрично нелінійної задач щодо випучування розглянутих оболонок залежно від схем навантаження. Для розроблених розрахункових моделей одержано розв'язок ряду відомих задач. Виявлено відмінну та хорошу узгодженість чисельних розв'язків, одержаних у середовищі ПК ANSYS, і даних власних експериментів, а також результатів відомих теоретичних та експериментальних досліджень, що підтверджує високу ефективність застосовності цього ПК для чисельного моделювання процесів деформування та випучування оболонок з яскраво вираженим неоднорідним НДС, зокрема, з порушенням їх суцільності.

Розглянуто мотивний аналіз у творчості Гр. Тютюнника. Актуалізовано зв'язок мотиву та сюжету. Зроблено акцент на екзистенціальному світосприйманні автора. Мета роботи - прослідкувати вплив літературної доби на особливості формування та розвиток образу смерті в новелах Гр. Тютюнника. Об'єктом дослідження є ряд танатологічних мотивів (смерть, самогубство тощо) у літературі неореалізму. Предметом дослідження є образ смерті у малій прозі українського письменника Григора Тютюнника. Відповідно до мети визначено такі завдання: дослідити літературне тло творчості письменника; визначити значення танатологічних образів для літератури доби неореалізму; прослідкувати особливості формування концепту "смерті" у новелах автора. Митців ХХ ст. цікавили переважно соціальні передумови смерті або індивідуальні смисложиттєві питання буття, які нерідко передбачають негативне самозаперечення. У прозі Григора Тютюнника мотив смерті з усіма автобіографічними конотаціями виявляється і на рівні тексту, і на рівні підтексту, що надає змогу трактувати цей мотив як центральний у його творах. Архетипні сюжети зі смертями (фізичними, духовними, моральнимиі) трагічно прозираються і переповнюють повісті Григора Тютюнника, де так гостро поставлено письменником одну із найстрашніших проблем людства: дитина - і війна, дитина - і смерть.

З'ясовано специфіку використання образів-символів у романі Юрія Мушкетика "Гайдамаки". Проналізовано роман українського письменника стосовно філософського наповнення концептів "земля", "світло".

Розглянуто символістичні структури в поезії та їх трансформація - перехід у ранню новелістику М. Хвильового. Саме цим і зумовлена актуальність запропонованого дослідження, що скерована на розгляд структури художнього світу автора через призму символістичних структур. Наукова новизна роботи полягає в тому, що структура художнього світу М. Хвильового вперше піддається поглибленому аналізу в символічному аспекті. Мета статті - дослідження структури художнього світу творів М. Хвильового з урахуванням наявних символів. Об'єктом дослідження є поезія та рання новелістика М. Хвильового. Предмет дослідження - символічний аспект структури художнього світу М. Хвильового. Окреслена мета дослідження й специфіка аналізованого предмета зумовили застосування таких методів дослідження: компаративний: для порівняння досліджуваних явищ у кількох текстах; загальнофілологічний: передбачає залучення досліджень проблематики творів, системи образів, композиційних елементів, хронотопних характеристик у системі символічного аналізу. Підкреслено, що і в поезії та прозі М. Хвильового досить розвинуті й вживані символи з історичними алюзіями з минулого України; вони, як правило, ретельно "зашифровані" та "закодовані", в таких символічних утвореннях часто відчуваємо тільки "натяк", або ж затаєні паралелі із сутністю бурхливого життя 20-х років XX ст. Практична цінність роботи полягає у новому способі вивчення текстів М. Хвильового з позиції міжтекстової взаємодії, що відкриває можливості для подальшого поглибленого розгляду його творчої спадщини. Результати дослідження сприятимуть наступним розвідкам у цьому напрямку, присвячених творчості М. Хвильового.