Выполнен анализ результатов измерений колебаний уровня океана в период крупномасштабного эксперимента 1989 - 1991 гг. на тихоокеанском шельфе о. Шикотан. Измерения проведены в трех точках шельфа донными датчиками гидростатического давления вибротронного типа. Выделены ситуации, соответствующие прохождению через район полигона интенсивных метеовозмущений. Проанализированы спектральные и взаимные спектральные характеристики пространственно-временной изменчивости уровня океана. Показано, что в спектрах колебаний выделяются пики на частотах 50, 25 и 12 мин (метеоцунами). Установлено существенное преобладание более чем на один порядок вклада в энергию вариаций уровня колебаний с периодами 2 - 60 мин. В данном районе океанского шельфа значительный вклад в длинноволновую динамику океана вносят распространяющиеся вдоль берега краевые волны.

Розглянуто застосування низькомолекулярних гепаринів (НМГ) у терапії хворих на гострий коронарний синдром (ГКС) без елевації сегмента ST з урахуванням даних, одержаних у пілотних і багатоцентрових дослідженнях. Описано механізм дії нефракціонованого та НМГ, клінічні ефекти за їх призначення хворим на ГКС без елевації сегмента ST. Підкреслено ефективність застосування НМГ у хворих на ГКС з підвищеним рівнем тропоніну. Наведено рекомендації Американської асоціації серця й FDA щодо застосування НМГ.

Описано применение низкомолекулярных гепаринов (НМГ) в терапии больных с острым коронарным синдромом (ОКС) без элевации сегмента ST с учетом данных, полученных в пилотных и многоцентровых исследованиях. Описан механизм действия нефракционированного и НМГ, клинические эффекты при их назначении больным ОКС без элевации сегмента ST. Подчеркивается эффективность применения НМГ у больных ОКС с повышенным уровнем тропонина. Приведены рекомендации Американской ассоциации сердца и FDA по применению НМГ.

Изучена графологическая продукция, проанализированы письма и проективные рисунки больных, страдающих шизофренией (22 чел.) и детским церебральным параличом (16 чел.). Выявленные особенности изменений почерка у больных указывают на целесообразность использования графологического метода исследования в клинике психических заболеваний и его диагностическую ценность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-5 + Р410.140.45

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що електрокардіографія високої роздільності, сигнал-узагальнена електрокардіографія (ЕКГ ВР), є діагностичним методом, який дає змогу одержати важливу інформацію про характеристики аритмогенного субстрату, покладеного в основу пароксизмальних аритмій. Важливість ідентифікації порушень параметрів ЕКГ ВР підтверджується такими фактами: ці порушення пов'язані з виникненням пароксизмальних аритмій: шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків і передсердь. Розглянуто можливості ЕКГ ВР для оцінювання електричної нестабільності міокарда.

Многочисленные современные исследования показывают, что развитие острого коронарного синдрома (ОКС) сопровождается значимыми биохимическими изменениями - увеличением уровня маркера некроза миокарда - тропонина (Тр), воспалительного макера - С-реактивного белка (СРБ). Цель исследования - определение прогностической значимости нарастания уровней Тр и СРБ у больных ОКС. Установлены большое количество осложнений у больных, перенесших ОКС, увеличение уровней Тр и СРБ в соответствии с клиническим вариантом ОКС, а также прямая корреляционная связь между данными показателями.

Швидка діагностика гострого коронарного синдрому дає змогу знизити летальність хворих. Описано сучасні діагностичні методи: електронне комп'ютерне томографічне сканування для визначення коронарного кальцію, багатозрізове комп'ютерне сканування з використанням контрасту, селективна коронарографія із внутрішньосудинним ультразвуковим контролем. Розглянуто інформативність біохімічних маркерів (тропоніну T, NT-pro-BNP, H-FABP, амілоїду A, холіну) у прогнозуванні можливих негативних наслідків (смерть, інфаркт міокарда). Описано діагностичні шкали оцінки ризику пацієнтів, що перенесли гострий коронарний синдром (TIMI, GRACE, PURSUIT).

У джерелі патогенезу гострого інфаркту міокарда (ГІМ) лежать запальні реакції. Важливу роль в цих запальних реакціях відіграють нейтрофільні гранулоцити. Рівень їх ферменту - мієлопероксидази (МПО) збільшується у хворих на ГІМ і може бути прогностичним маркером для коротко- (30 діб) і довгострокового (6 міс) прогнозів виникнення негативних коронарних подій. Також МПО є прогностичним маркером для хворих на ГІМ, пацієнтів, що перенесли реваскуляризацію, та для пацієнтів з гострим болем у грудній клітці.

Описан опыт лечения 38 больных острым коронарным синдромом с подъемом сегмента ST при помощи применения фармакоинвазивной стратегии: тромболитическая терапия при необходимости продлена хирургической реваскуляризацией. Приведены Европейские и Украинские рекомендации по ведению таких пациентов. На основании статистического анализа смертности пациентов доказана большая эффективность фармакоинвазивной стратегии в сравнении с изолиронным примененем тромболитической терапии. Описаны шкалы для определения риска таких больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.14

Рубрики:

Хвороби вінцевих судин

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Як ускладнення гострого інфаркту міокарда найчастіше спостерігається розрив передньої стінки лівого шлуночка (80 - 90 % випадків). З початком проведення тромболітичної терапії частота розривів міокарда зменшилась удвічі, але залишається другою за частотою причиною внутрішньогоспітальної смертності після кардіогенного шоку. Хірургічне лікування є основним у разі ведення пацієнтів з розривом зовнішньої стінки або перегородки. Найефективніший профілактичний метод - проведення первинної черезшкірної коронарної інтервенції у хворих на гострий інфаркт міокарда.

Ряд заболеваний, проявляющиеся болью в грудной клетке и изменениями на ЭКГ, имеют схожесть с изменениями при остром инфаркте миокарда с подъемом сегмента ST. Описан клинический случай синдрома Бругада в сочетании с болью в грудной клетке, что на догоспитальном этапе оказания медицинской помощи был ошибочно принят за инфаркт миокарда. Ошибка в диагнозе привела к проведению неправильных лечебных мероприятий, исправленных на этапе оказания высокоспециализированной помощи.

Постановка диагноза "острый инфаркт миокарда" основана на клинической картине миокардиальной ишемии, биохимических маркерах некроза миокарда, сопровождающихся изменениями на ЭКГ, при эхокардиографии, коронарографии или аутопсии. В то же время в клинической практике бывают случаи, когда диагностика инфаркта миокарда затруднена, несмотря на методичное выполнение рекомендаций. Описан подобный случай.

Отмечено, что сахарный диабет 2-го типа (СД2) часто имеют больные острым коронарным синдромом (ОКС). В последних исследованиях обсуждается взаимосвязь уровня Growth differentiation factor 15 (GDF-15) и СД2. Цель работы - изучение связи между уровнем GDF-15 и СД2 у больных ОКС. Обследованы 73 пациента с различными формами ОКС. Определены уровни биомаркеров GDF-15 и N-terminal pro brain natriuretic peptide (NT-pro BNP). Период наблюдения составил 1 год. Конечная точка определена как летальный исход. С учетом выявленных достоверных отличий уровня GDF-15 была предпринята попытка оценить прогностическую ценность определения GDF-15 у больных СД2 с помощью ROC-анализа. Пороговым был определен уровень GDF-15 3894 пг/мл, чувствительность— 64 % и специфичность – 75 %. Выводы: больные с ОКС и СД2 чаще имели анамнез различных сердечно-сосудистых заболеваний и такие факторы риска, как сниженный уровень ЛПВП и повышенный – С-реактивного белка, чем больные без СД. Уровень GDF-15 был достоверно повышен у больных ОКС, имевших СД2.

Зазначено, що цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) часто мають хворі з гострим коронарним синдромом (ГКС). В останніх дослідженнях обговорюється взаємозв’язок рівня Growth differentiation factor 15 (GDF-15) із ЦД2. Мета роботи - вивчення зв’язку між рівнем GDF-15 і ЦД2 у хворих із ГКС. Матеріали та методи. Обстежено 73 хворих із різними формами ГКС. Визначали рівні біомаркерів GDF-15 і N-terminal pro brain natriuretic peptide (NT-pro BNP). Період спостереження становив 1 рік. Кінцеву крапку визначено як летальний кінець. З огляду на виявлені вірогідні відмінності рівня GDF-15 проведено спробу оцінити прогностичну цінність визначення GDF-15 у хворих на ЦД2 за допомогою ROC-аналізу, граничним визначено рівень GDF-15 3894 пг/мл, чутливість – 64 % і специфічність – 75 %. Висновки: хворі з ГКС і ЦД2 частіше мали анамнез різних серцево-судинних захворювань і такі чинники ризику, як низький рівень ЛПВЩ і підвищений – С-реактивного білка, ніж хворі без ЦД. Рівень GDF-15 був вірогідно підвищеним у хворих ГКС, які мали ЦД2.

Type 2 diabetes mellitus (DM2) is frequently observed in patients with acute coronary syndrome (ACS). The relationship between the level of Growth differentiation factor 15 (GDF-15) and DM2 is discussed in recent studies. Aim: to study the relationship between GDF-15 and DM2 in patients with ACS. Materials and methods: 73 patients with different forms of ACS were examined. The levels of biomarkers – GDF-15 and N-terminal pro brain natriuretic peptide (NT-pro BNP) were determined. Follow-up period consisted of 1 year. End point is defined as fatal outcome. Results. Taking into account the significant differences identified level of GDF-15, an attempt to evaluate the prognostic value of GDF-15 was made in patients with type 2 diabetes using the ROC-analysis. The levels of GDF-15 3894 pg/ml, 64% sensitivity and 75 % specificity were determined as threshold ones. Conclusions. Patients with ACS and DM2 more often have different cardiovascular diseases and such risk factors as decreased level of HDL, andincreased level of C-reactive protein comparing to patients without diabetes. GDF-15 level was significantly higher in patients with ACS and DM2.